Зепп Блаттер: людина, яка не має наміру здаватися

Поліцейський рейд рано вранці в середу в розкішному готелі Baur au Lac, вікна якого виходять на Цюріхське озеро, навряд чи відповідав уявленням глави ФІФА Зеппа Блаттера про те, якою має бути увертюра до його ймовірного переобрання на пост голови керівного органу світового футболу.

В очах багатьох, запланована на найближчу п'ятницю процедура - це скоріше церемонія коронації, аніж демократичні вибори. Однак сповнений драматизму арешт топ-функціонерів ФІФА прямо в їхніх готельних номерах створив для майбутнього заходу похмуру атмосферу.

Підозри тяжіли над ФІФА протягом багатьох років. І хоча ім'я пана Блаттера поки що не пов'язують з проведеними в середу арештами, залишається лише гадати, чому він так тримається за свою посаду і чому хоче і далі її обіймати.

Навряд чи 79-річному Блаттеру варто побоюватися суперництва з боку кого-небудь, коли він прибуде на Галленштадіон в Цюріху, де в п'ятницю очікують виборів президента ФІФА. У колегії вибірників всього 209 осіб. Багато хто з них представляє маленькі футбольні країни, які Блаттер плекав протягом багатьох років.

Після того, як свої кандидатури зняли Луїш Фігу і Міхаель ван Прааг, залишився лише один чоловік, готовий кинути виклик пану Блаттеру. Це йорданський принц Алі бін аль-Хуссейн, але він навряд чи зуміє заручитися такою кількістю голосів, яка могла б загрожувати нинішньому президентові.

Усунувши усі можливі несподівані неприємності, пан Блаттер може розраховувати на безпрецедентне переобрання на п'ятий чотирирічний термін, що дозволить йому і далі керувати видом спорту, оборот якого - багато мільярдів доларів.

Що ж змушує людину, якій скоро виповниться 80 і яка колись обіцяла не домагатися переобрання, так явно жадати нового чотирирічного терміну на такій високій позиції, що викликає таку пильну увагу?

"Цілком очевидно, що він вважає себе єдиною людиною, здатною управляти ФІФА, - говорить Роланд Бойхель, депутат швейцарського парламенту, який проводив активну кампанію за прозорість на верхніх поверхах світового футболу.

"Я виходжу з того, що він має намір померти на своїй посаді", - підсумовує пан Бойхель.

"Король спортмайданчика"

Йозеф Блаттер народився у скромній сім'ї з альпійського містечка Фісп на південному заході Швейцарії. За легендою, він був "королем спортмайданчика" в місцевій початковій школі в 1940-х роках і єдиним хлопчиком, у якого був справжній футбольний м'яч.

Після школи пан Блаттер пішов звичайним шляхом для чоловіка-швейцарця його кола у 1960-і і 1970-і роки. Він відслужив обов'язковий термін у швейцарській міліційній армії і дослужився до звання полковника. В армії він зав'язав контакти і знайомства, які знадобляться йому в подальшому житті.

Пізніше Блаттер працював у годинниковій промисловості і все активніше залучався до спортивного менеджменту. Попрацювавши у швейцарській Федерації хокею на льоду, він перейшов до ФІФА на посаду технічного директора в 1975 році.

Його перше обрання президентом ФІФА 1998 року, як згадує пан Бойхель, супроводжувалося на батьківщині в Швейцарії свого роду загальнонаціональними урочистостями.

"Ми пишалися тим, що швейцарець очолив таку важливу міжнародну організацію", - каже пан Бойхель.

У Фіспі, рідному містечку Блаттера, його ім'ям назвали школу, в якій він колись навчався. У холі висить його портрет, а спортивним заходам, які проводяться в школі, регулярно дають його ім'я.

Кожен раз, коли він приїжджає до міста, на нього чекає тут найпривітніший прийом.

"Він дуже проста людина, дуже доступна", - каже Ганс-Петер Берхтольд, редактор спортивного відділу місцевої газети Walliser Bote.

Люди не сліпі

Проте пан Берхтольд визнає, що коли мова заходить про підозри в корупції, що має місце в ФІФА, навіть старі знайомі Блаттера "не сліпі".

"Всім відомо, що у ФІФА є проблеми, - каже він. - Однак вони не думають, що на пана Блаттера слід покладати відповідальність за всі ці проблеми".

Як стверджує пан Берхтольд, в послужному списку президента ФІФА дуже багато позитивного: це і заслуги у зростанні популярності футболу в країнах, що розвиваються, і успішне проведення першого фіналу Кубка світу з футболу в Африці, а також, якщо говорити про зовсім недавні досягнення, сприяння процесу реформ у ФІФА.

Саме з цим не згодні критики Блаттера. "У нього було 17 років на те, щоб поліпшити стиль управління в ФІФА, - каже Ерік Мартін, голова швейцарського відділення антикорупційної НКО Transparency International. - Сумніваюся, що він коли-небудь цим займеться".

У 2011 році незалежна комісія, створена з ініціативи ФІФА, розробила і запропонувала програму реформ. Рішення керівництва федерації залишити без уваги рекомендації комісії, що стосуються договірних матчів, обмежень за віком і надання повної інформації про грошові потоки викликало різку критику з боку Transparency International.

(Після арешту функціонерів ФІФА, Transparency International виступила з заявою, в якій міститься вимога відставки Зеппа Блаттера і перенесення виборів президента ФІФА. - Ред.)

"У Швейцарії ми змінюємо президента щороку, - каже Ерік Мартін. - Я впевнений, що після 17-ти років (з Блаттером. - Ред.) ФІФА цілком може вчинити так само".

І хоча дехто зі старих друзів називає його людиною приземленою і відкритою, ті люди, кому довелося з ним працювати, кажуть, що він не терпить жодної опозиції, і наводять як приклад раптові відставки тих колег з ФІФА, які насмілювалися піддавати сумніву його слова і справи.

Блаттер у різкій формі відкинув пропозицію провести телевізійні дебати з кандидатами, які збиралися кинути йому виклик на виборах.

Коли його якось запитали, як він ставиться до критики з приводу його стилю керівництва ФІФА, яка особливо голосно лунала в країнах-важкоатлетах Кубка світу - Німеччині та Англії, пан Блаттер дещо зловісно відповів, що він "пробачив, але не забув".

"Дон Блаттероне"

Багатьох у Швейцарії цікавить питання, як Блаттер примудрився так довго очолювати ФІФА, і, незважаючи на численні звинувачення в корупції, зберігати недоторканність.

Одна швейцарська газета якось жартома назвала його "футбольним князем пітьми, хрещеним батьком, доном Блаттероне", проте жодне розслідування не виявило яких-небудь доказів його причетності до хабарництва.

"Він виходить сухим з води, - говорить пан Бойхель. - Ніщо до нього не липне. Між ним і хабарами завжди опиняється хтось третій".

"Можу вам сказати абсолютно точно: він непідкупний, - заперечує Ганс-Петер Берхтольд. - Гроші - це не те, що його мотивує".

У підсумку вимальовується образ людини, яка, як кажуть його критики і прихильники, не може уявити свого життя без ФІФА. Його кар'єра в федерації пережила три його шлюби. Пан Бойхель і пан Мартін вважають, що його прагнення утриматися на посаді президента шкодить керівному органу світового футболу і не лишає місця для появи гідних наступників.

(Журнал Forbes присвоїв Блаттеру 70-е місце в списку найвпливовіших людей в світі в 2014 році. У 2013 році він був на 69-місці. - Ред.)

Навіть такі шанувальники Блаттера, як пан Бертхольд, шкодують, що "вічний Зепп" не скористався шансом піти вчасно.

"Він прекрасно міг би піти і жити тут, у Фіспі, - говорить Бертхольд. - У нього була можливість піти через парадний вхід".

Тепер, як побоюється пан Бертхольд, "якщо у ФІФА в найближчі чотири роки трапиться щось погане", то пана Блаттера, якому перевалить за 80, безцеремонно виставлять через чорний хід. Навряд чи це можна назвати гідним фіналом кар'єри для того, хто колись хлопчиком ганяв м'яч на шкільному спортмайданчику у Фіспі.

Можливо, ФІФА - саме той спортмайданчик, на якому Зепп Блаттер хотів би залишитися королем. А королі, як відомо, рідко зрікаються престолу добровільно.