Катастрофа МН17: два роки розслідувань

17 липня 2014 року поблизу селища Грабове на Донеччині зазнав катастрофи лайнер компанії Malaysia Airlines, який летів з Амстердама до Куала-Лумпур.

Всі 298 людей, які перебували на борту літака, загинули.

Україна та західні держави схильні вважати, що лайнер збили ракетою, запущеною системою "Бук" з території, яку на той момент контролювали бойовики так званої "ДНР".

Росія покладає вину за катастрофу на Україну. Її представники у різний час заявляли про те, що малайзійський лайнер був збитий українським військовим літаком, що його збили "Буком", який перебував на контрольованій силами АТО території, зрештою, що Україна повинна була заборонити польоти пасажирських літаків над зоною конфлікту.

За два роки після трагедії ВВС Україна узагальнює дані кількох розслідувань з цього приводу.

Результат восени

Міжнародне розслідування катастрофи лайнера МН17 проводиться під егідою прокуратури Нідерландів.

На початку червня це відомство заявило, що розслідування є близьким до завершення, а остаточні висновки про те, з якої зброї збили літак і звідки було запущено ракету, опублікують восени.

У голландській прокуратурі уточнили: повністю цей документ не оприлюднять, його долучать до справи, яка розглядатиметься у суді чи в трибуналі.

У жовтні минулого року Рада з безпеки Нідерландів, яка розслідує причини та наслідки аварій та катастроф, презентувала доповідь, у якій йшлося про те, що причиною катастрофи став вибух ракети, яку випустили з комплексу "Бук" і яка вибухнула зліва від кабіни пілотів.

Висновків про те, хто і звідки міг запустити цю ракету, у звіті Ради з безпеки Нідерландів не містилося, оскільки його автори не ставили перед собою такого завдання.

Російські МЗС та Федеральне агентство повітряного транспорту розкритикували положення цього документу.

Збили "помилково"

Невдовзі після катастрофи власну її версію оприлюднила Служба безпеки України.

За даними спецслужби, у день катастрофи в районі міст Сніжного й Тореза Донецької області, які перебували під контролем бойовиків так званої "ДНР", перебувала система "Бук", яку перевезли сюди з Росії.

Тодішній керівник СБУ Валентин Наливайченко заявив, що насправді проросійські бойовики збиралися збити рейс російської компанії "Аерофлот". Ця катастрофа, за його словами, мала виправдати повномасштабне військове вторгнення до України.

"Ми знаємо напевно, що Росія була готова ввести війська того дня", - заявив пізніше керівник української контррозвідки Віталій Найда в інтерв’ю ВВС.

Про помилку проросійських сепаратистів як ймовірну причину трагедії заявили і високопосадовці розвідувальних служб США, які за тиждень після катастрофи провели у Вашингтоні брифінг на умовах анонімності.

За їхніми словами, слідів прямої причетності Росії до катастрофи немає, однак саме російська влада "створила умови", які призвели до збиття лайнера та загибелі всіх 298 людей на його борту.

Російські версії

Російська сторона у різний час заявляла про різні версії причин катастрофи рейсу МН17.

Одразу після аварії прокремлівські ЗМІ активно просували версію про те, що малайзійський лайнер був збитий українським військовим літаком.

А представники Міноборони Росії за кілька днів після катастрофи заявили, що у день падіння лайнера поблизу зафіксували український військовий літак, який летів у напрямку "Боїнга".

Російські військові наголошували: відстань між пасажирським лайнером та українським штурмовиком складала від трьох до п’яти кілометрів – достатньо, аби поцілити в лайнер ракетою класу "повітря-повітря".

Версія про те, що МН17 міг збити інший військовий літак, розкритикували експерти.

Нік де Ларрінага, європейський редактор воєнного журналу IHS Jane's Defence Weekly, каже, що Су-25, про який говорили росіяни, призначений для того, щоб знищувати з невеликої висоти танки та іншу наземну техніку супротивника, але аж ніяк не літаки, які з великою швидкістю рухаються на висоті близько десяти кілометрів.

Зрештою, восени минулого року представники розробника зенітних систем "Бук", російського концерну "Алмаз-Антей" заявили, що лайнер могли збити ракетою "Бук" старої модифікації – на озброєнні російської армії, за словами керівників концерну, таких ракет зараз немає.

Представники Генерального штабу Збройних сил України заперечують звинувачення на адресу українських військових та стверджують, що за час конфлікту ЗСУ жодного разу не використовувала системи протиповітряної оборони.

Крім того, представники Росії наголошують на тому, що Україна несе відповідальність за катастрофу ще й тому, що вона сталася у її повітряному просторі.

"Катастрофа сталася у повітряному просторі України, яка несе всю, повну відповідальність за те, що сталося", - заявив у вересні 2014 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

Тодішній український віце-прем’єр Геннадій Зубко наголошував, що уніфікованих правил по забезпеченню безпеки польотів над зонами конфліктів досі не розроблено, і Україна розробила власні рекомендації для міжнародної спільноти про те, як запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Неофіційне розслідування

Власне неофіційне розслідування катастрофи на базі загальнодоступних даних – записів у соцмережах, фотографій та відеозйомок, опублікованих в інтернеті, а також за допомогою методу геолокації – провадить міжнародна експертно-журналістська група Bellingcat.

Її дослідники вважають, що малайзійський лайнер був збитий установкою "Бук", яка належала російській 53-й зенітній ракетній бригаді, яка дислокується поблизу міста Курськ.

У Bellingcat вважають, що їм вдалося повністю прослідкувати шлях, який здійснила колона військової техніки цієї бригади влітку 2014 року, а також встановити точний номер установки "Бук", яка збила лайнер, і навіть прізвища 20 російських військових, які можуть бути причетними до катастрофи.

В <link type="page"><caption> останньому звіті</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/07/160715_billingcat_om" platform="highweb"/></link> експерти організації розглядали різні знімки установок "Бук", що могли бути причетними до трагедії.

У звіті вказують, що опубліковані міноборони Росії 21 липня 2014 року супутникові знімки були значно поредаговані (зокрема, на зображення додали установки "Бук" і хмари).

Висновки дослідників з групи Bellingcat різко критикує російське Міністерство оборони.

У відомстві заявляють, що "так звані журналістські розслідування Bellingcat спотворюють об’єктивні факти", а представлена в них інформація "має завідомо антиросійську спрямованість і побудована на спотворених фактах".

Росія послідовно заперечує звинувачення Києва, НАТО та західних держав у причетності до конфлікту на Донбасі. Москва заперечує, що російські військові беруть участь у бойових діях, і що Росія постачає збройним угрупуванням самопроголошених "республік" озброєння, в тому числі важке.

Так само напрацювання Bellingcat критикують керівники самопроголошеної "ДНР".

"Російських військових, у тому числі, з 53-ї зенітно-ракетної бригади, у нас не було й немає. Якби вони у нас були тоді чи зараз, лінія розмежування проходила б набагато далі", - заявив один з лідерів так званої "республіки" Едуард Басурін.

ВВС не має можливості незалежно підтвердити чи спростувати висновки групи Bellingcat.

Суди й трибунал

У будь-якому разі, перспективи судового процесу у справі про катастрофу МН17 залишаються неясними.

Австралія, Нідерланди, Малайзія та Україна закликали утворити для розслідування катастрофи міжнародний трибунал під егідою ООН. Росія назвала цю пропозицію "контрпродуктивною" та заблокувала створення трибуналу під час голосування у Раді безпеки ООН.

Тим часом минулого року родичі 18 пасажирів рейсу МН17 подали до американського суду позов проти одного з колишніх лідерів бойовиків так званої "ДНР", громадянина Росії Ігоря Гіркіна, також відомого як Стрелкова.

Позивачі стверджують, що літак помилково збили з землі під час воєнної операції проросійських сепаратистів.

На їхню думку, пан Гіркін керував усіма подібними операціями, а тому несе пряму відповідальність за те, що сталося, незалежно від того, віддавав він безпосередній наказ збити літак чи ні.