Нова поліція як приклад змін в Україні

Коли поліціантка Валерія Волощук одягає вранці свій красивий темно-синій однострій, скручує біляве волосся в охайну дульку і застібає перлинні сережки, то ніколи не знає напевне, що чекає її на патрульній зміні.

27-річна колишня юристка і стюардеса працює на новій роботі лише кілька місяців. Як і інших новачків з української поліції, її вчили давати раду з усіма можливими проблемами.

"Спочатку ця робота може бути стресовою", - каже Ека Згуладзе, заступниця міністра внутрішніх справ, яка не набагато старша за Валерію. Пані Згуладзе передає Україні уроки, які вона вивчила кілька років тому, коли впроваджувала схожу програму поліцейської реформи у Грузії.

"Для одних – це вперше в житті побачити смерть, або арештувати озброєного чоловіка, або допомогти малій дитині, в якої запав язик, поки не приїхали медики. Але відколи новий орган вийшов на київські вулиці, не було ще жодного звинувачення в корупції", - каже заступниця міністра.

І це дуже відрізняється від поведінки старої української міліції, яка скоріше була схильна вимагати хабарів, ніж стежити за дотриманням законів і порядку.

У Валерії на поясі пістолет. На грудях – крихітна камера, яка постійно відстежує її дії і записує іноді колоритну поведінку зловмисників, з якими цим новобранцям доводиться мати справу. Таке відео часто публікують у соціальних мережах і показують у реаліті-шоу по телебаченню.

На одному з таких відео поліційний патруль зупиняє п'яного водія, який розлігся в сидінні.

Спочатку він намагається змусити їх поговорити по своєму телефону з якимись "впливовими людьми". Потім, коли вони пробують затримати його, водій раптово наводить на них пістолет. Виявляється, що сам він давно працює у внутрішніх органах при МВС. Це видно з посвідчення, яке він демонструє поліціантам.

Зрештою, їм вдається його обеззброїти і відвести.

Громадська підтримка

Не дивно, що такі випадки публіка сприймає схвально.

Кількість викликів поліції по телефону зросла в чотири рази.

Одна з цілей нової служби – підвищити повагу суспільства до закону і порядку. Схоже, що в Києві це працює.

Але сьогодні Валерії не довелося боротися зі злочинцями. Піком її зміни стала допомога пташці, що потрапила в біду.

На узбіччі дороги хтось знайшов великого хворого лелеку. Схоже, що він виснажився від холоду або голоду. Валерія загорнула його в рятівну ковдру з фольги і відвезла до ветеринарної клініки біля звіринця.

"Коли виїжджаєш на зміну, то ніколи не знаєш, що на тебе чекає, - каже вона. – Це все так цікаво".

Її колега, 30-річний Валерій Вількевич, теж любить тварин.

Колишній студент-біолог спочатку переїхав до свого дядька в Нью-Йорк, маючи на меті стати там поліцейським.

Він навіть пройшов там інтернатуру. Але Мангеттен не підійшов для іншої його пристрасті - розведення поштових голубів.

Коли Валерій почув, що в Києві організовують нову поліційну службу, то полетів назад і подався на конкурс.

Практика піару

Сьогодні його перший виклик був за скаргою на антисоціальну поведінку – робітники, які роблять ремонт у квартирі, начебто викидали на вулицю сміття прямо з вікна на третьому поверсі.

На подвір'я з'їхалися відразу три поліційні "Пріуси" (надані Японією), всі з увімкненими маячками. П'ятеро поліцейських піднялися сходами.

Така пересторога явно виявилася зайвою, особливо коли поліцейські не побачили ніяких порушень порядку. Але жінка, котра їх викликала, все одно була їм вдячна.

Серед завдань поліції – перебувати на видноті й бути готовим допомогти, своєрідна вправа з піару.

Наступний виклик – суперечка між сусідами.

Це теж видавалося доволі тривіальним. Бабуся розсердилася на сусіда за те, що той звів балкон, який затуляє їй сонце.

Він викликав поліцію і поскаржився, що вона постійно лається на його дружину і малого сина, що лише починає ходити.

Насправді, тут є політичне підґрунтя. Чоловік приїхав з російськомовного Донецька на Сході, а жінка – україномовна патріотка.

"Вона нестерпна!" – каже чоловік.

"Погляньте, що цей покидьок наробив!", - скаржиться жінка.

"Давайте без образ", - каже Валерій, намагаючись заспокоїти їх обох.

Сварка розгорається, і поліцейський закочує очі й "стріляє" собі у висок уявним пістолетом, натякаючи, що з нього досить.

"Нас учили допомагати людям і бути мирними", - пізніше пояснює він.

Величезна корупція

Ці молоді новобранці мають грати ролі і соціальних працівників, і правоохоронців. Для громадян, які ніколи не мали представників влади, готових терпляче вислуховувати їхні щоденні турботи, вони є дуже потрібною соціальною службою.

Але водночас це марна трата часу поліціантів і, можливо, відволікання їхньої уваги від важливіших проблем, яких тут явно не бракує.

Україні також потрібно взятися за масштабну корупцію і контрабанду, які завели в тінь економіку.

Ця країна відчайдушно намагається змінитися на всіх фронтах відразу, попри численні перешкоди і брак часу.

І це амбітна мета.

У Києві поки що працюють лише 2000 офіцерів. Ще 2500 тренуються або вже заступили на патрулювання в Одесі, Львові і Харкові.

Але скільки ще їх буде потрібно для 42-мільйонної країни?

І попри всі блакитні маячки на машинах, їхню енергію і співчуття, цим патрульним бракує повноважень.

Коли вони когось затримують, то відводять до райвідділку, де працює стара міліція, стосунки з якою в них напружені.

"Іноді у відділках наших затриманих випускають ще до того, як ми оформили всі документи, - розповідає Бадрі Гогохія, колишній викладач філософії, який приєднався до нової команди, маючи лише 22 роки.

Стара кабінетна гвардія знає, що вона – наступна на вихід. Тож навіщо їм співпрацювати?

І скільки ще мине часу, перш ніж вони почнуть активно саботувати ці реформи, особливо у містах, віддалених від Києва, а отже й від пильної уваги міністерства, в якому працює пані Згуладзе?

І це лише одна невелика реформа серед тих, що їх намагається запровадити Україна.

Нова поліція - це найкращий реальний приклад успіху, і саме тому уряд ухопився за нього, щоб переконати населення, що країна дійсно почала змінюватися на краще.

Але попереду ще довжелезний шлях.