Українські фани Гаррі Поттера вітають Роулінг з 50-річчям

У п'ятницю, 31 липня, Джоан Роулінг, авторка серії романів про Гаррі Поттера, святкує 50-річчя.

Семеро українських фанів Поттеріади, серед яких однолітки головного героя, розповіли, за що вони так люблять цю історію і як виростали разом з нею.

Юлія Іванчикова

22 роки. Студентка НаУКМА, еколог. Читала російський і український переклади.

Перша книжка вийшла російською мовою якраз тоді, коли я вчилася в другому класі. Поттероманія безжальним цунамі обрушилася на голови моїх однолітків, яких і зараз сміливо можна назвати "поколінням Гаррі Поттера". Нам було найлегше приміряти його пригоди на собі.

Це страшна таємниця, але після того, як нам виповнилося десять років, практично кожен з нас чекав улітку того омріяного листа з Гоґвортса. Не думаю, що в мене тоді була можливість не прочитати "Гаррі Поттера". Читати доводилося і з ліхтариком по ночах, тому що відірватися було практично неможливо.

Чому вона така популярна? Ця книжка просто з'явилася в потрібний час у потрібному місці. Щороку з'являється щось глобально мегапопулярне, як IceBucketChallenge, пісенька про Барбару Стрейзанд, Gangnam Style чи ще щось. Тоді на гребені хвилі підняло цю книжку.

Авторці побажала б залишатися собою і продовжувати писати собі на втіху, не озираючись назад і не дозволяючи, щоб тягар популярності Поттера задавив інших героїв, які вже давно просяться на папір.

Михайло Кіндракевич

24 роки, поліцейський у патрульній службі Києва. Читав український переклад.

Люблю читати змалку. Досі пам'ятаю першу прочитану книжку про епопею чарівного світу - прочитав її за одну ніч, а зранку пішов до школи.

Це неймовірні книги, від яких неможливо відірватись. Мабуть, найчастіше згадую останню книжку з серії, коли Гаррі потрапив на вокзал Кінг-Крос. Його діалог з Дамблдором у своєрідному перехідному світі вразив мудрістю та філософським змістом. Перечитував неодноразово саме цей момент. Думаю, секрет книжки в тому, що Джоан змогла так досконально створити альтернативну реальність. Можна сказати, що я виріс разом з Гаррі Поттером.

Хотілося б подякувати Роулінг за такий неймовірний вклад у світову літературу та, насамперед, за моє дитинство - з Гаррі Поттером воно було неймовірним! Я знав усі закляття з книжок (записував у зошиті), а ще в мене була чарівна паличка. На жаль, не бузинова. Маю надію, що мої діти також ростимуть на її книжках, можливо, на чомусь новенькому. З ювілеєм!

Світлана Патра

34 роки. Журналіст-фрілансер. Читала український переклад.

Я переглянула перші два фільми – і вони мені сподобалися, тож коли до рук потрапили книжки, я вирішила не втрачати можливості. Мені відразу сподобалося, як авторка описує дорослішання, становлення юних героїв як чарівників.

Серед епізодів, котрі згадую найчастіше – найбільший страх Гаррі, який дуже яскраво виразився у п’ятій книжці. Він так боявся дечого, проте все, що він робив, аби цього уникнути, лише пришвидшило те, чого він так боявся. Чого саме Гаррі боявся – не говоритиму, щоб уникнути "спойлерів". Але вся книжка "Гаррі Поттер і Орден Фенікса" яскраво показує, наскільки важливо тримати себе в руках і не показувати свої страхи ворогам.

Так, можливо, це казка, але нам дуже потрібні позитивні приклади, щоб люди не зневірювались у тому, що можна досягнути успіху, виявляючи свої найкращі якості. І краще бачити війну на сторінках книжки, ніж на шпальтах газет чи за власними вікнами.

Щиро бажаю пані Роулінг довгих років життя, великого натхнення і вдячних читачів.<span >

Захар Симчич

36 років, випусковий редактор ТСН. Читав українською і англійською.

Почав читати випадково, просто потрапила до рук третя частина. "Проковтнув", повернувся до попередніх частин і далі з нетерпінням чекав кожну нову. Читав спочатку українською, пізніше перечитав англійською. Український переклад без перебільшення геніальний, такий, що встановлює планку для інших.

Частіше за інші згадую історію про "те, що не можна називати". Боротьба зі злом починається з його визначення ("називання"). Роулінг безумовно не перша, хто ретранслює цю думку, але вона робить це найкрасивіше та найдоступніше.

Секрет успіху у таланті авторки втілювати архетипічні (знайомі всім) образи у захоплюючих історіях.

Фільми атмосферу книжки передають лише побіжно. Без прочитання книг багато що лишається незрозумілим.

Авторці побажав би міцного здоров'я і багато-багато хороших книг.

Анна Кузіна

35 років, акторка. Читала російською.

Почала читати з цікавості і вже не могла відірватись.

Серед епізодів, які запам'яталися найбільше, - дементори, високі тіні в капюшонах, які висмоктували з людей всю радість. Дуже могутні образи.

Книжка написана з неймовірною фантазією, і, на мою думку, це чудовий посібник з психології. Тут порушено багато тем - любов, дружба, сім'я, добро, зло, пошук власного "Я", ставлення до смерті, багатогранність особистості тощо. Читаючи цю книжку, замислюєшся над багатьма речами.

Щодо фільмів, то перші кілька книжок, до "Кубка вогню", дуже вдало інсценовано, але подальші книжки складніші і товстіші, їх важко втиснути в одну або навіть у кілька серій. І щодо персонажів: у книжках цікавіше прописані деякі негативні персонажі, Белатриса Лестрейндж, наприклад. Я люблю Хелену Боем Картер, але у книжці вона у сто разів цікавіша. Але я у захваті від Волан де Морта - Райфа Файнза і професора Снейпа у виконанні Алана Рікмана - це абсолютне естетичне задоволення.

Джоан Роулінг бажаю щастя в особистому житті і творчої наснаги!

Андрій Бурак

20 років. Студент Львівської політехніки, веб-розробник. Читав англійською, українською і російською.

Першу книжку мені порадив однокласник. Нам тоді було по десять років, однолітки Поттера. Я в той час захоплювався різними фільмами та журналами про фокуси, магію і тому подібне. А тут було все, чого душа забажає. Це було щось нове, небачене. І з кожною сторінкою цікавість до того, що буде далі, неймовірно зростала.

Часто згадується історія, розгорнута в останній книжці, а саме про горокракси, або "смертельні реліквії". Бо в деяких життєвих випадках такі речі, як плащ-невидимка чи бузинова паличка, були б дуже до речі. Також згадую епізод з ельфом Доббі, коли Гаррі подарував йому шкарпетку. Фраза "Доббі вільний!" практично завжди лунає після успішного складання всіх екзаменів у ВНЗ.

Цій чудовій письменниці, одній з моїх улюблених, побажав би не втрачати запалу та творити далі. Навіть у світі Гаррі Поттера ще є невичерпний запас для творчості.

Катерина Чебанна

32 роки, в декреті. Читала англійською мовою.

Гаррі Поттера читала, щоб не забувати англійську, перебуваючи в німецькомовному середовищі. Найчастіше згадую про різдвяні канікули, які Гаррі проводив в Гоґвортсі, там було затишно і спокійно. А ще прогулянки Гаррі по школі і поза нею в плащі-невидимці. Або епізоди з Роном – політ експериментальним авто до школи через спізнення на поїзд, подарунки від мами Рона. Загалом, Рон – дуже привабливий персонаж.

Як на мене, секрет книжки в тому, що в ній є атмосферність дитинства, проста мова і легкість переходу читача в світ чарівників. Більшість людей мріють повернутись в дитинство.

Однаково люблю перші чотири томи і перші чотири фільми - фільми чудові.

Джоана, дякую за Гаррі, Рона і Герміону. Бережіть талант і натхнення.