Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Корреспондент” у статті “Гроші тануть” пише про те, що цього року через інфляцію та падіння курсу долара українці збіднішають принаймні на 10%: “Літні місяці принесли всім українцям неприємний сюрприз – ціни відчутно пішли вгору. Тільки харчі, згідно із офіційною статистикою, подорожчали на 3.5 – 12%. Дорожчають і непродовольчі товари, і послуги. Тому запевнення уряду про те, що зростанні цін за підсумками року не перевищить заплановані 7.5% у багатьох викликають не найкращі почуття. Головною причиною зростання цін експерти одноголосно називають передвиборчі обіцянки уряду про збільшення зарплат та пенсій.

Простіше кажучи, коли продавець дізнається, що у його потенційних покупців буде більше грошей, він, природно, одразу ж підвищує ціни на свої товари. Саме так вчинив уряд Віктора Януковича напередодні президентських виборів 2004 року, і саме так тоді відреагував ринок. Але навіть це було не так смертельно, якби на світових ринках не вимальовувалася тенденція до здешевлення долара, яка опосередковано також вплине на заощадження українців,” – пише “Корреспондент”, і подає пораду банкірів зберігати вільні кошти на гривневих депозитах у банках, які забезпечують 15-17% річних, тобто, суму, яка поки що перевищує інфляцію.

Часопис також звертає увагу на ухвалений Державною Думою Росії закон, який дозволяє деяким державним корпораціям мати власні збройні формування. У статті “Газові берети” “Корреспондент” пише, що такий дозвіл може вилитися у формування “приватних” армій в Росії: “Потрапити у діловий квартал московських Черьомушек , де розташований центральний офіс компанії Газпром, можна, як і в Кремль, тільки маючи спеціальну перепустку. Територія, що належить найбагатшій корпорації Росії, оточена бетонним парканом з колючим дротом у 4 метри заввишки.

Тутешні охороні прискіпливо перевіряють документи, і погано сприймають жарти. 6 липня Держдума ухвалила закон, який надасть цим суворим озброєним хлопцям ще більше прав. Російські парламентарі проголосували за те, аби Газпром та інші російські природні монополії, наприклад, компанія Транснефть, могли сформувати свої власні збройні підрозділи, які мають право використовувати зрою,” – пише “Корреспондент”, і нагадує, що подібні формування вже довели свою ефективність, навіть тоді, коли ще не мали права використовувати зброю: “Ці бійці вже довели свою фаховість. Переконатися у цьому російські громадяни могли ще у 2001 році, при захопленні найбільшого російського незалежного телеканалу НТВ.

Тоді співробітники охорони Газпрому за одну ніч взяли під контроль всю будівлю. На відміну від співробітників загону спеціального призначення Альфа, підпорядкованого державі, анти терористичні операції яких регулярно призводять до жертв серед мирного населення, фахівці Газпром-армії виконали завдання без стрілянини, застосування спеціальних газів та загиблих,” – пише часопис, і залишає без відповіді запитання про те, чи будуть газпромівські “берети” захищати, наприклад, і Північноєвропейський газопровід, який Росія будує разом із Німеччиною, і як поставляться до цього країни Балтики чи Польща.

Британський Economist у статті “Путін проти нікого” про те, як слабшає, плутається і згасає російська опозиція. “Під час останнього зібрання “Іншої Росії”, нестійкої коаліції з лібералів, націоналістів та комуністів, які виступають проти Володимира Путіна, представники про-кремлівської молодіжної організації запалили свічки і заграли похоронний марш. Ця витівка була, як сіль на рану. Російська опозиція, можливо, ще не померла, проте перебуває у глибокій комі. Кремль вихолостив політику, встановивши свої правила для партій та виборів. Він зробив все, аби опозиція не могла представити свої погляди на телебаченні і надіслала озброєну поліцію, аби розігнати демонстрації.

Проте, напевне, не менше зашкодили опозиції. внутрішні чвари, брак ідей та, передусім, низька підтримка серед населення. Лише за 4 місяці до парламентських та за 8 місяців до президентських виборів, опозиція є розпорошеною, деморалізованою і не має єдиного кандидата. Тим часом рейтинг довіри до самого пана Путіна, є, за допомогою чар або ж пропаганди, незворушним, і дорівнює 85%,” – пише Economist, і пропонує кілька пояснень такої ситуації. Самі опозиціонери кажуть, що у російському суспільстві немає попиту на справжніх лібералів. А часопис нагадує, що для багатьох росіян ліберальні реформи та ті, хто їх втілювали, надовго будуть пов’язані із економічним безладом та приниженням національної гідності початку 90-х років.

“Контракти” подають інтерв'ю із міністром аграрної політики Юрієм Мельником, у якому той, зокрема, заявив, що із набуттям членства України у СОТ державні дотації сільському господарству можуть бути не меншими за 1 мільярд 800 мільйонів доларів, тобто у розмірі 1994-96 років, коли сільськогосподарські дотації були найбільшими. Пан Мельник також висловив припущення, що у 2008 році мораторій на продаж землі буде подовжено: “Верховна Рада не змогла ухвалити ключових законів — про ринок землі (він навіть не дійшов до пленарного засідання) і про земельний кадастр (його ветував президент).

Особисто я категорично проти того, щоб хаотичний ринок землі був легалізований. Якщо восени не вдасться вибудувати чіткої системи — краще продовжити мораторій. Але ж усі потрібні законопроекти вже є, їх вже обговорили і в Мінагрополітики, і в Держкомземі, і на рівні уряду, і в комітеті Верховної Ради, і з представниками реального сектору... Для прийняття документів справді потрібна політична воля, без цього перспективи розвитку АПК дуже туманні,” – заявив міністр аграрної політики в інтерв'ю “Контрактам.”