ЗМІ: Чому Європа критикує декомунізацію в Україні?

Українські газети пишуть про те, що буде далі з Донбасом, яку мету переслідує Антикорупційний форум, чи є попит на депутатський запит та чому європейці критикують закон про декомунізацію.

Критика декомунізації

За що впливові міжнародні інституції розкритикували український закон про декомунізацію, і які це матиме наслідки, з'ясовувала "Україна молода".

Газета розповідає, що Венеційська комісія та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на пленарному засіданні <link type="page"><caption> дійшли висновку</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151218_she_venice_comission_osce_statement" platform="highweb"/></link>, що Закон України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів і заборона пропаганди їхньої символіки переслідує правомірну мету, але може обмежувати свободу вираження.

На думку європейських експертів, цей закон має надто широку сферу застосування, що "може призвести до перешкоджання свободі вираження, до позбавлення можливості політичних партій брати участь у виборах і вводить несправедливі покарання, які слід переглянути", повідомляє газета.

Бентежить європейців і термін "пропаганда" – Києву вказали на те, що його дефініція має бути більш чіткою.

Водночас, у ході обговорення Венеційська комісія привітала готовність представників України переглянути закон відповідно до запропонованих змін, повідомляє газета.

Чого далі чекати Донбасу

Газета "Сегодня" аналізує ситуацію із виконанням Мінських домовленостей і намагається спрогнозувати подальший розвиток подій на Сході України.

Посилаючись на висновки ОБСЄ, газета зазначає: справжнього і стабільного перемир'я на Донбасі досягнути поки що не вдалося.

Більшість опитаних газетою експертів схиляються до того, що оскільки нові перемовини не проводилися, нинішні Мінські угоди діятимуть далі автоматично і наступного року.

За словами голови парламентського комітету із закордонних справ Ганни Гопко, Росія не виконує Мінські угоди, тому Мінськ-2 триватиме. "Але будуть продовжені і санкції проти Росії", – констатує пані Гопко.

На думку аналітика Володимира Горбача, наразі Україні немає сенсу шукати альтернативу Мінську-2: "Поки Росія не виконає домовленості, санкції триватимуть, що відповідає українським інтересам, адже справжньою метою Мінська-2 є деескалація бойових дій".

У свою чергу політолог Олександр Палій каже, що таке становище певною мірою вигідне і Росії, і припускає, що в наступному році можна очікувати на такий же повільний переговорний процес: "адже повномасштабна війна – справа дорога, тому РФ влаштовує тліючий конфлікт".

Газета також пише, що на думку екс-депутата Степана Гавриша, через неефективність "нормандського формату", його може бути розширено до "женевського" - із залученням Великої Британії.

Кремль відкидає звинувачення у тому, що дії російської влади не направлені на виконання мінських домовленостей.

Форум проти корупції чи уряду?

Про Антикорупційний форум і його порядок денний розмірковує газета "День".

Видання розповідає, що 23 грудня в Києві очікується проведення масштабного форуму проти корупції, на якому буде представлено план боротьби з цим явищем в Україні. Ініціатором заходу є голова Одеської облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі, чию "раптову активізацію у боротьбі з корупцією уряду Арсенія Яценюка" відзначає газета.

Водночас, окремі експерти, парламентарі та впливові люди досі не сформували для себе остаточного рішення щодо того, як ставитися до форуму, зауважує видання.

"Я б не хотів, щоб мене використали для того, щоб розкрутити чийсь новий політичний проект. Форум – це інструмент політичної боротьби, все ж таки, а не боротьби з корупцією", – пояснює в коментарі "Дню" депутат парламенту Віктор Кривенко.

Представник організаторів форуму Олександр Солонтай на прохання газети прояснити, що відбувається – створення нової партії чи громадська ініціатива – каже, що Форум вимагатиме відставки уряду і формування нового Кабміну на принципово інших засадах. На думку пана Солонтая, уряд має бути "технократичним, а не квотним".

Водночас він запевняє, що як тільки з'явиться відчуття того, що форум використаний як інструмент заміни неугодного Арсенія Яценюка на лояльного Міхеіла Саакашвілі, партія "Сила людей", яку представляє сам Олександр Солонтай, вийде з процесу.

Попит на депутатський запит

Дієвість парламентських запитів аналізує "Комсомольская правда в Украине". За підрахунками газети, чверть народних депутатів із всього складу парламенту не написали жодного, або ж лише один депутатський запит за рік.

Видання відзначає, що найчастіше запити пишуть депутати-мажоритарники. За словами лідера за кількістю таких запитів депутата Андрія Іллєнка, за допомогою запитів у 70-80% випадків вдається вирішити якісь певні проблеми на виборчому окрузі: відновлення освітлення у дворі, ремонт транспортної зупинки тощо.

Депутат Руслан Сольвар розповідає, що 90% його запитів базуються на зверненнях громадян і багато з них спрямовані на вирішення регіональних проблем, з якими звертаються до члена парламенту місцеві органи влади.

Важливим інструментом у своїй роботі вважає депутатський запит Сергій Лабазюк: "Документ має серйозну юридичну силу: кримінальна відповідальність державних установ, які не відповідають на нього. Як правило, більшість чиновників намагаються відповісти на запит, оскільки бояться наслідків".

Опитані газетою депутати також зізнаються, що запити для своїх виборців оформляють безкоштовно, а ось за рішення корпоративних, ділових і бізнес-питань доводиться платити.

Служба моніторингу ВВС.