Можливе банкрутство Росії та дефолт України – огляд тижневиків

Чи збанкрутує Росія, чи оголосить Україна дефолт, як кияни покращують своє місто та що думає про сучасне життя Іван Дзюба - в огляді українських тижневиків.

Росія збанкрутує?

Військові видатки Кремля зростають кожного дня й руйнують економіку Росії, але зупинятися Росія не збирається, пише у тижневику "Новое время" професор Сергій Гурієв із паризької школи політичних наук.

Коли на репетиції військового параду на Красній площі заглох новітній російський танк Армата, з’явилися жарти про те, що танк має таку руйнівну силу, що може зруйнувати весь бюджет Росії.

"Це, звичайно, перебільшення. Один танк коштує близько 8 мільйонів доларів, але цей жарт демонструє характерний пережиток радянських часів - непомірні витрати на армію. Військові видатки загрожують дестабілізувати економіку Росії. Її стан і так погіршився через падіння цін на нафту і санкції Заходу", - пише професор.

Влада Росії довго відмовлялася визнати реальний ста речей. Переглянутий бюджет Путін підписав лише минулого місяця. Однак незважаючи на 8-відсоткове скорочення видаткової частини, дефіцит бюджету виросте з 0,5 відсотків до 3,7.

"Єдиний спосіб, що дозволить Росії профінансувати свій державний борг - взяти гроші із резервного фонду. Грошей там небагато (усього 6% НВП), і Росія зможе з його допомогою утримувати дефіцит на рівні 3,7 відсотків лише упродовж двох років. Після цього їй доведеться, або піти з України, щоб домогтися зниження санкцій, або провести серйозне коригування бюджету, що матиме великі політичні ризики для Путіна", - пише видання.

Однак реальний стан справ у Росії може виявитися ще гіршим. Бюджетні дані показують, що за перші три місяці 2015 року військові видатки Росії перевищили 9 відсотків квартального ВВП. Це вдвічі більше, ніж планувалося.

"Іншими словами, Росія вже витратила понад половину свого військового бюджету у 2015 році. Якщо так триватиме далі, резервний фонд закінчиться вже цього року", - робить висновок економіст.

Право на дефолт

Коли переговори із кредиторами України щодо реструктуризації боргу на загальну суму 23 мільярди доларів зайшли в глухий кут, український уряд зважився на крайні заходи. У Верховній Раді були ухвалені закони, що дозволяють йому в односторонньому порядку відмовитися від виплати зовнішніх боргів, пише журнал "Фокус".

"Отримання права на дефолт - це своєрідний шантаж українським урядом кредиторів. Масштаби поступок, на які повинні піти останні, озвучив у Раді прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Він сказав, що у найближчі чотири роки ми повинні зменшити боргове навантаження на країну на 15 мільярдів доларів", - пише журнал.

Разом з тим, про дефолт за суверенними зобов’язаннями зараз не йдеться.

"Прийняті закони дозволяють урядові у разі необхідності припинити виплати за цими кредитами в процесі переговорів. Якщо, наприклад, переговори не будуть вчасно доведені до кінця, якщо ми будемо в стані прийти до рішення на прозорій та добросовісній основі, тоді ми зможемо використати цей важіль впливу", - говорить міністр фінансів України Наталія Яресько.

Однак, на думку аналітиків, до цього може не дійти.

"Жодна зі сторін не зацікавлена у дефолті за українськими зобов’язаннями, оскільки у цьому разі втрати для обох сторін будуть вищими, ніж за умови досягнення угоди про реструктуризацію", - вважає директор рейтингового агентства ІВІ-Rating Григорій Перерва.

Ініціатива з низів

Євромайдан викликав у Києві хвилю комунального ентузіазму. Кияни почали боротися із незаконними забудовами, облаштовувати сквери і ремонтувати під’їзди, пише журнал "Кореспондент".

"Сьогодні у столиці у сфері благоустрою діють близько десятка великих волонтерських організацій. Також окремі мешканці самі почали облаштовувати під’їзди своїх будинків, прибирати пустирі та звалища сміття, висаджувати дерева", - пише "Кореспондент".

Міська влада роботу волонтерів заохочує, але і намагається взяти під контроль. Щоб зробити щось добре, необхідно мати дозвіл ЖЕКу або інших установ.

"Зараз у владі Києва з’явилося багато нових небайдужих до проблем міста людей. Але на одного такого припадає п’ять, яким треба пиляти бюджет або їм просто все одно", - говорить громадський активіст Анна Устенко.

Разом з тим, київські ентузіасти хочуть мати приязні стосунки із міською владою. Адже в багатьох випадках міська рада, мерія та навіть "непробивні" ЖЕКи йдуть назустріч містянам, адже ті фактично виконують їхню роботу, пише "Кореспондент".

Думка шістдесятника

Влада не всевладна і ніколи не була такою, вважає відомий громадський діяч, Герой України Іван Дзюба. В інтерв’ю тижневику "Дзеркало тижня" він поділився своїми спостереженнями за діями влади - теперішньої і колишньої.

"Не з усіма уявленнями, що є у суспільстві, я згоден. Наприклад, наївним або й примітивним здається мені погляд, який усі біди пояснює некомпетентністю міністрів. Але ж міністри змінюються, а біди залишаються. На зміну некомпетентним (корумпованим і т.д.) приходять ті, хто закидав їм некомпетентність, а потім і їх звинувачують за повним списком тих самих гріхів. І цій каруселі немає кінця."

Іван Дзюба вважає, що коренем проблеми є не так особистість міністра, як загальний рівень суспільної моралі та свідомості, що виливається у низькій ефективності економіки та виробництва.

Критичним є погляд Дзюби і на президентів України, за винятком хіба що Леоніда Кравчука:

"Леонід Макарович Кравчук був президентом у найтяжчий період утвердження незалежності, коли фінанси і господарство були на межі колапсу, але поводився зважено. Зазнавав нападок з двох боків — з боку націонал-демократів за своє компартійне минуле; комуністи ж і проросійські сили нападали на Кравчука за "зраду" і спроби домовлятися з "націоналістами". Зрештою разом вони й повалили Кравчука, який не настільки дорожив особистою владою, щоб чинити спротив."

Іван Дзюба, що за радянських часів написав сенсаційну працю "Інтернаціоналізм чи русифікація" із застереженням ставиться до ідеї заборони російських фільмів в Україні.

"Мабуть, деякі виразно антиукраїнські фільми чи телепрограми слід заборонити, але — як виняток. Загалом же прості заборони, надто у сфері інформації, ніколи не розв'язували проблеми, а інколи давали й протилежний результат: посилювали інтерес до забороненого. Важливіше, мабуть, зосереджуватися на іншому: чим і як замінити небажаний продукт ", - говорить Дзюба.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк,Служба моніторингу ВВС