Преса: про рік від початку АТО

У четвер, 9 квітня, українські газети пишуть про річницю початку АТО на Сході, ухвалення закону щодо соціального захисту добровольців і волонтерів, а також про те, як діє детектор брехні.

Прорахунки і наслідки АТО

У зв'язку з річницею початку АТО на Донбасі експерти розповіли газеті "Комсомольская правда в Украине" про прорахунки влади та їхні наслідки.

"На початку АТО політичні ідеї і політичні думки не співпадали з військовими. Там, де можна було вигравати, ми програвали, велась політична гра. Безумовний плюс - нам вдалося відтягнути справжню війну... Також помилка у тому, що ми дуже покладалися на США і Захід, а не на самих себе", - каже генерал-лейтенант, президент Атлантичного союзу України Вадим Гречанінов.

"Був поставлений неправильний діагноз "хвороби" і ставку зробили на "спецнази" силових структур із боротьби з тероризмом. Але вони малочисельні і навчені діям зі звільнення заручників і боротьбі з бандформуваннями на невеликих територіях. На щастя, не було дезорієнтоване суспільство. Добровольчі загони, волонтерський рух усе на собі витягнули", - вважає військовий експерт Микола Сунгуровський.

Колишній начальник Генерального штабу Збройних сил України Анатолій Лопата упевнений, що найбільша помилка - це власне АТО: "Надумане формулювання! З самого початку було очевидно, що маємо справу з очевидною агресією. Треба було оголошувати військовий стан, щоб створити правову базу для повної мобілізації країни".

Газета зазначає, що багато помилок намагались виправити, але наслідки прорахунків обернулись втратами для української армії.

Хто зупинить агресію?

Експерти газети "День" шукають відповіді на запитання, чому США і Велика Британія - підписанти Меморандуму, який гарантував суверенітет України, - віддали ініціативу Німеччині у вирішенні української кризи.

На думку публіциста і аналітика Едварда Лукаса, Велика Британія і США не втручатимуться у європейську безпеку, допоки не будуть змушені це зробити: "На жаль, це станеться тільки тоді, коли громадські та політичні діячі злякаються або розсердяться. Або це станеться водночас".

Журналіст Герхард Гнаук вважає, що "Україна і загалом схід Європи далекі з точки зору британських островів", а президенту США Бараку Обамі "складно так різко відійти від політики "перезавантаження". Водночас, на думку експерта, "США останнє слово з українського питання ще не сказали".

На думку Стівена Пайфера, американського дипломата і науковця інституту Брукінгза, як підписанти Меморандуму США і Велика Британія зробили значні кроки для підтримки України, але повинні зробити ще більше.

"Якщо сепаратистські (російські) війська порушать режим припинення вогню відповідно до домовленостей Мінська-2, Вашингтон і Лондон повинні наполягати на запровадженні додаткових санкцій проти Росії", - цитує газета пана Пайфера.

"Ні США, ні Велика Британія не відчувають у собі достатньої спроможності реагувати", - вважає Роланд Фройденштайн, заступник директора Центру Мартенса у Брюсселі.

Захистили добровольців

Газета "Факты и комментарии" пише про ухвалений парламентом закон про соціальний захист добровольців, що надає статус учасника бойових дій бійцям добровольчих батальйонів і волонтерам, які стали інвалідами під час перебування у зоні АТО.

"Це один із найважливіших законів, який передбачає надання статусу учасника бойових дій тим добровольцям, які пішли на фронт і загинули", - цитує газета віце-спікера парламенту Андрія Парубія.

Газета зазначає, що отримати статус зможуть тільки бійці добровольчих формувань, які увійшли до складу Збройних сил України, МВС, Національної гвардії чи інших збройних формувань і правоохоронних органів.

Нині у країні легалізовані майже усі добровольчі формування.

Днями комбат добровольчого батальйону ОУН Микола Коханівський заявив, що вони увійдуть до 93-ї бригади Збройних сил України. Завершуються також перемовини про входження у склад ЗСУ і Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", а його лідер, депутат Дмитро Ярош, офіційно став радником начальника Генштабу міноборони.

Газета пише, що згідно з ухваленим законом, статус учасника бойових дій можуть отримати і працівники підприємств і організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в АТО.

Детектор брехні діє

Про те, що українських чиновників почали масово перевіряти на детекторі брехні, пише "Сегодня".

За словами радника президента України Юрія Бірюкова, з'явився перший звільнений - полковник міністерства оборони.

"Прийшли результати на першого перевіреного... Під час процедури втрачав свідомість, кусав палець до крові, кнопкою стегно колов... Діагноз "крадій". Звільнений", - цитує газета пана Бірюкова, який запевняє, що на чесність перевірятимуть усіх співробітників міністерства оборони, які займаються матеріальним забезпеченням армії.

За інформацією речника відомства Вікторії Кушнір, пройдуть перевірку на поліграфі майже усі посадовці, а у самому міністерстві оборони розповідають, що чимало їхніх співробітників успішно пройшли цей іспит, і до них немає претензій.

Першими пройшли перевірку у системі міністерства внутрішніх справ, причому кілька десятків співробітників випробування не витримали, зазначає газета.

"У нас були запитання про те, чи співпрацює особа з терористичними організаціями, і чи отримує від них гроші", - розповіла речниця донецької обласної міліція Наталія Шимон, але її колеги пояснюють, що результати поліграфа не можуть використовувати в якості доказів, вони вимагають додаткової перевірки.

Служба моніторингу ВВС