ЗМІ: працівники транспорту Києва готуються до страйку

Брак грошей для транспортників у Києві, карпатська спадщина ЮНЕСКО та сутність анти-міліцейських протестів - огляд української преси 16 липня.

Гроші: комусь нема, а комусь є

Водії та кондуктори київського комунального транспорту готові розпочати страйк через невиплачені зарплати, пише "Сегодня". Виявляється, багатьом із них заплатили лише за травень, та й то частково.

"Із зарплатами у нас біда. Страйк - єдиний вихід. Два роки тому була схожа історія і ми запланували страйк. Коли про це довідалося керівництво, за день до акції протесту знайшлися гроші", - цитує газета працівника київського депо № 2.

Затримують платню також будівельникам станції метро "Теремки" і робітникам, які будують естакаду на Поштовій площі. Адміністрація говорить, що заборгованість виникла через несвоєчасний розрахунок з боку держбюджету за перевезення пільговиків. Мовляв, із 1,7 мільйона людей, яких перевозить щодня київський муніципальний транспорт, майже мільйон є пільговиками, які не платять за проїзд.

Тим часом, київська міська влада має гроші на виплату надбавок для працівників бюджетної сфери. Минулого тижня ці надбавки повинні були ухвалити на засіданні Київради. Однак на заваді стала опозиція, яка заблокувала сесію.

"Київ має складний бюджет. Місто зі своїх резервів знаходить кошти на виплату надбавок. Але втручання у роботу Київради політиків позбавило нас можливості скерувати кошти на виплати людям", - цитує "Сегодня" голову Київської міської адміністрації Олександра Попова.

Дорога до спадщини

Цього літа список українських пам'яток, внесених до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, поповнився вісьмома дерев'яними церквами, пише "Україна молода".

Організація, що опікується всесвітньою культурною спадщиною, затвердила українсько-польський проект збереження церков Карпатського регіону. Однак затвердженню передувала доволі довга боротьба та запеклі дискусії.

"Справа в тім, що на польському боці збереглося 160 церков. На нашому - 1500. Вибрати потрібно було по вісім. Полякам по-суті не було з чого вибирати, але їм хотілося рівноправності. Тому і маємо серед 16 - п'ять лемківських церков. Кожен наш об'єкт довелося вигризати зубами. Бо я не хотів, щоб то були церкви колишньої Речі Посполитої", - говорить ініціатор проекту, провідний спеціаліст інституту "Укрзахідпроектреставрація" Василь Слободян.

На думку науковців, наші дерев'яні церкви - найкращі в світі. Але якими б унікальним вони не були, ЮНЕСКО висунуло Україні низку вимог, а саме, зробити реставрацію та забезпечити туристичну інфраструктуру. З останнім, як водиться, у нас сутужно, пише газета.

"Найтяжчий момент - це дороги. Особливо, коли поїдете до Ужка. Це буде жахливо. Там дорога колись була. Але цього року здається, що там влаштували екстремальне раллі по бездоріжжю", - попереджає Василь Слободян.

Дві різні події

Свавілля міліціонерів призвело до протестів на Миколаївщині та у Києві. Природу цих протестів досліджує газета "День".

"Питання міліцейського свавілля не є новим для України. Упродовж років динаміка задоволення громадян діяльністю органів внутрішніх справ лише погіршувалася. За дослідженням Центру Разумкова, станом на березень цього року понад половина українців висловили свою незгоду з діями міліції, яка перетворилася на інструмент придушення громадськості," - пише газета.

Невдоволення людей діями міліціонерів призводить до масових виступів та самосуду. Однак подібні виступи можуть мати докорінно відмінну суть.

"Інцидент у Врадіївці став результатом вкрай критичної ситуації, яку не було вчасно вирішено владою. Однак ставити знак рівності між Врадіївкою та протест біля Святошинського РУВС навряд чи можна", - пише "День".

Правозахисник Олег Мартиненко вважає, що ситуація у Святошині "не досягла того градусу, щоб люди справді зібрали близько двох сотень протестувальників, як було задекларовано, і пішли штурмувати райуправління. Дехто називає це політичною провокацією, але це зовсім інше - холоднокровна реакція для того, щоб показати свою силу. Не знаю, яка політична сила стоїть за штурмом Святошинського райуправління міліції, але інциденти у Врадіївці та Києві - дві абсолютно різні події."

"Металіст" на голодному пайку?

Харківський "Металіст", який за два тижні має дебютувати у Лізі чемпіонів, у міжсезонні поповнився лише одним бразильським захисником. Команда була незвично пасивною на трансферному ринку, пише "Газета по-українськи".

Причина цього банальна - брак коштів. Свого часу, власник "Металіста" бізнесмен Сергій Курченко після придбання команди у Олександра Ярославського заявляв про готовність витрачати великі суми на команду й навіть викупити стадіон, на якому вона грає. Однак здається, що плани бізнесмена змінилися.

"Улітку група Курченка вклала гроші у купівлю медіа-активів. Суми були значними, тому грошей на футбольну команду, схоже, забракло. "Металісту" наказали чекати. На знак протесту тренер Маркевич нібито написав заяву на звільнення", - пише газета.

Однак Мирон Маркевич ці чутки спростував, а пасивність на трансферному ринку пояснив потребою ретельно переглянути потенційних новобранців. Однак "Газета по-українськи" віри цьому не йме.

"Більшість фахівців цьому не вірять. Усі літні трансфери "Шахтаря" та "Динамо" напередодні їхнього здійснення активно обговорювалися у пресі. Та вітчизняним і зарубіжним мас-медіа нічого невідомо про трансферну активність "Металіста", - пише газета.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС