Тижневики: українці готові протестувати лише в інтернеті

Аналіз політичної кризи в Україні, готовність громадян протестувати, комунальна "діра" та неефективність метеорологічної служби – в огляді українських тижневиків 6 квітня. В огляді:

Ситуація дежа-вю

Здається, все це вже було – опозиційна акція, очільник країни, чий рейтинг недовіри значно перевищує рівень підтримки, "двопалатний" парламент та населення, яке більше співчуває, ніж діє, пише "Дзеркало тижня", аналізуючи поточну політичну кризу в Україні.

Багато з того, що відбувалося на початку "нульових", з майже фотографічною точністю відбувається у ранніх "десятих". Та є і відмінності, пише тижневик. Леоніду Кучмі було важче. Вбивство Гонгадзе та скандал із "Кольчугами" перетворив Кучму на "електорального аутсайдера та геополітичного ізгоя", а "інвестори" кинули погляд на інший бік барикад, куди "виштовхували" Віктора Ющенка, згадує "Дзеркало тижня".

А нинішній президент має надійний тил: "У Януковича є свій "базовий регіон", де відносна більшість проголосує за нього за будь-якого розкладу, тому що він "свій". Проголосує, незважаючи на закриті школи та лікарні, обвалені шахти, згорілі ТЕС, "вбиті" дороги, забруднені річки та отруєне повітря", - пише тижневик.

Та й нинішня опозиція спрощує завдання для Януковича, веде далі тижневик. "Опозиція в її нинішньому вигляді залишає у розпачі симпатиків, які потенційно готові її підтримати. Вона розчаровує партійних активістів та просто ініціативних громадян, які не бажають бути безсловесною масовкою, - пише тижневик. – Опозиція виявилася не готовою й до появи "альтернативного" законодавчого органу, коли 4 квітня більшість поновила законодавчу діяльність, шляхом перенесення її з сесійної зали ВР… до актової".

Адекватною відповіддю на свавілля влади могла б стати вулиця, пише "Дзеркало тижня". Та здатність опозиції організувати дійсно всеукраїнський масовий протест, а не імітацію, поки що є сумнівною, адже кияни не висловили належного обурення навіть після провальної "ліквідації" сніжного колапсу.

Чи готові українці до протесту?

Тижневик "Фокус", аналізуючи протестний стан українського суспільства, пише, що, незважаючи на зростання протестної активності на 60% минулого року, українці готові до масових акцій лише в інтернеті.

Згадуючи висловлювання батька більшовицької революції Володимира Леніна, що для революційної ситуації необхідно, аби "верхи не могли жити по старому", тижневик зазначає, що наразі українська влада не лише не перебуває у стані кризи, а навпаки лише посилює свою "вертикаль".

Більшість опозиційних політиків вважає, що вибір українців – це Європа, пише тижневик. Та українцям мало що відомо про європейські цінності. "За побутовою привабливістю та сексуальною толерантністю ховаються дуже жорсткі принципи. А серед прав та свобод є і право померти з голоду. У соціальній сфері економічно відстала Україна мало що може запропонувати бідному й старіючому населенню", – пише "Фокус".

Поки що не можна говорити про те, що громадяни беруться за вила, зазначає тижневик. "Вибори пройшли – пристрасті вщухли", - пише "Фокус". Є ще Facebook та інші соціальні мережі, які теоретично здатні за одну ніч мобілізувати тисячі людей, але не варто переоцінювати їх можливості. Організатор акції "Я ненавиджу Укравтодор" Андрій Черников розповів, як, написавши кілька гнівних постів у Facebook, він створив протестну групу, до якої приєдналися тисячі користувачів. Та на захід "в офлайні" прийшло усього 30 людей, пише "Фокус".

Комунальна діра

Уряд виділив комунальникам 5,1 мільярда гривень як компенсацію за втрати від низьких тарифів на тепло, воду та газ, пише "Кореспондент". Це врятувало рейтинг президента від провалу напередодні виборів, підтримало мільярдерів – власників підприємств та поставило хрест на модернізації найвідсталішої галузі країни.

Директор Інституту міста Олександр Сергієнко впевнений, що президенту та уряду вигідний поточний стан речей, пише тижневик. Таким чином влада підтримує власну популярність та не конфліктує з власниками водоканалів, облгазів та обленерго, більша частина яких належить мільярдерам Ринату Ахметову, Дмитру Фірташу та Ігорю Коломойському.

За словами екс-міністра енергетики Олександра Гудими, рентабельність підприємств, що генерують та продають тепло, складає 10%. В результаті, переконаний незалежний експерт Олександр Саприкін, обленерго входять до десятки найбільш цікавих видів бізнесу в Україні, пише "Кореспондент".

На думку пана Сергієнка, успішність енергетиків частково поясняється тим, що система формування тарифів є непрозорою, веде далі тижневик. Добре навчений бухгалтер, зазначає експерт, завжди може штучно роздути витрати. "Перевірити це нереально. Є одна міфічна величина (заявлені витрати) і є інша (встановлені тарифи). А між ними – абсолютна конкретна різниця, яку компенсує держава", - розповідає пан Сергієнко.

Продавці погоди

Українцям неможливо догодити з погодою. До прогнозів не дослухається не тільки влада, але й пересічні громадяни. Тижневик "Комментарии" вирішив поцікавитися, як в Україні слідкують за погодою і чому синоптикам мало довіряють.

Кореспондент тижневика відвідав Київську центральну геофізичну обсерваторію, яку було засновано через рік після відкриття Метеорологічного департаменту у Великобританії, і яка дотепер у буквальному сенсі зберегла атмосферу радянських часів.

Та для обсерваторії повернутися у радянські часи було б дійсно непогано, пише тижневик. За часів СРСР половина бюджету обсерваторії передбачалася на видачу зарплатні. Наразі на зарплати йде 98% фінансування. Решту обсерваторія заробляє на позапланових роботах, наприклад, якщо при будівництві заправки потрібно отримати довідку про кліматичні та фонові характеристики.

Синоптики зазначають, що точність прогнозів на п’ять днів складає 80%, а на десять днів – 60-70%. Прогнозувати на більш тривалий термін означає тикати пальцем у небо, вважають вони.

"В Америці синоптики теж помиляються, але прогноз погоди там перетворили у шоу, і метеорологи можуть конкурувати у популярності з кінозірками, - пишуть "Комментарии". – В Україні погода спокійніше, заробляють синоптики мало, а оновлення обладнання для метеостанцій фінансується за остаточним принципом".

Підготував Віталій Модло, Служба Моніторингу BBC