Чи потрібен Україні дефолт за сценарієм Коломойського - огляд ЗМІ

У понеділок, 27 травня, іноземні ЗМІ висвітлюють наступні теми:

Чи варто Україні оголошувати дефолт

Financial Times пише про поради Ігоря Коломойського щодо того, як Україні покращувати своє економічне становище.

В інтерв'ю виданню Коломойський заявив, що Україні варто було б ставитись до своїх кредиторів так, як це робить Греція. У 2015 році ця країна стала першою серед розвинутих держав, яка не повернула вчасно борги перед Міжнародним валютним фондом, нагадує Financial Times.

"Щоб обслуговувати зовнішній борг у розмірі приблизно 60% ВВП, Україні потрібні позики від МВФ, які фонд надає в рамках програми stand-by. Цього і наступного року настає пік виплат, але Коломойський серед іншого припускає, що Україні нічого боятись, якщо вона оголосить дефолт", - пише газета.

Вона цитує Коломойського, який звернув увагу на те, що Аргентина неодноразово оголошувала дефолт і це нібито не призвело до чогось жахливого.

"Коментарі Ігоря Коломойського в інтерв'ю Financial Times викличуть занепокоєння серед західних партнерів Києва навіть попри те, що Зеленський заявив, що дотримуватиметься умов програми економічного порятунку України обсягом 3.9 мільярди доларів", - пише газета.

Видання також не оминає увагою заяву Коломойського про те, що ЄС і США спишуть Україні борги як плату за страждання країни під час боротьби з Росією. "Це ваша гра, ваша геополітика", - цитує його газета.

Financial Times підкреслює, що ставлення Зеленського до справи Приватбанку стане для нього "ключовим тестом" на першому етапі президентства, в якому стане зрозуміло, чи є він "незалежним від свого соратника-мільярдера".

Що можна знайти у річковій воді

Guardian пише, що в річках в усьому світі накопичилась значна кількість антибіотиків, і називає це серйозною загрозою для людства.

Газета посилається на результати масштабного дослідження, представлені на конференції у Гельсінкі. Воно показало, що Темза, Дунай та сотні інших річок забруднені слідами антибіотиків, які є критично важливими в лікуванні серйозних інфекцій.

Зразки, узяті з Дунаю в Австрії, показали наявність семи антибіотиків, чий обсяг учетверо перевищує допустимий рівень. Ця річка, яка є другою найбільшою у Європі, є одночасно найбільш забрудненою на континенті.

Усього вчені вивчили зразки з 711 місць на планеті і знайшли сліди антибіотиків у 65 відсотках із них. Річки у країнах Африки і Азії, де живуть переважно люди з невисоким доходом, є найбільш проблемними, заявили дослідники. Наприклад, у Бангладеш рівень метронідазола (антибіотика, що лікує вагінальні інфекції - Ред.) у воді перевищує безпечний рівень у понад 300 разів.

За словами професора Вільяма Гейза, який вивчає резистентність антибіотиків, але не був залучений до дослідження, навіть незначні концентрації антибіотиків у навколишньому середовищі можуть призводити до того, що бактерії ставатимуть все більш стійкими до цих ліків.

Аби завадити цьому, країни мають запроваджувати більш надійні механізми утилізації медичних препаратів і забезпечувати кращі санітарні умови, пише Guardian.

Як китайські студенти підкорюють Британію

Китайці стали другою найбільшою спільнотою студентів у Сполученому Королівстві після власне британців, пише французька Monde.

Газета відзначає, що нині у британських вишах навчаються понад 106 тисяч молодих людей із Піднебесної і їхня кількість стрімко зростає. Університети Британії заохочують абітурієнтів з-за меж ЄС, оскільки вони платять більший внесок, ніж ті, хто приїздить з країн Євросоюзу.

Як зазначає видання, особливо популярним місцем є Манчестер. У місцевому університеті навчаються трохи понад 40 тисяч студентів, і п'ять тисяч із них - з Китаю. "Університет має хорошу репутацію в Китаї, частково через футбол", - цитує Monde Річарда Коттона, який очолює відділ набору студентів у цьому виші.

Після переїзду до Британії багато китайських студентів мають проблеми з інтеграцією, визнає Тао Ванг, який навчається у Манчестері. За його словами, є культурний бар'єр між китайськими і британськими студентами.

"Частково це можна пояснити тим, що китайські студенти схильні проводити більшу частину часу за навчанням. І на жаль, на заняттях майже всі присутні є саме китайцями", - цитує його Monde.

Газета пише, що китайські студенти переважно живуть у дорожчих квартирах, а британські - у дешевших і таких, де кожну кімнату винаймає окрема людина.

"Китайські студенти віддають перевагу виконанню домашнього завдання разом. Вони також разом вечеряють вдома, співають у караоке, ходять до магазину. А британські студенти люблять пити спиртне у пабах, де занадто гучна музика. Мої друзі-китайці не люблять паби", - розповів газеті Ванг.

Ще складніший брекзит

Times пише, що результати виборів до Європарламенту майже виключають компроміс щодо брекзиту у Британії.

Попередні підсумки виборів у Сполученому Королівстві свідчать про те, що найбільше представників у Європаламенті від цієї країни матиме "Партія брекзиту". Її лідер Найджел Фараж є прихильником виходу з ЄС за будь-яких обставин.

"Найбільшими переможцями стали партії з найменш неясним ставленням до майбутніх відносин Британії з Євросоюзом", - відзначає Times. На думку газети, численні голоси за Партію брекзиту означають, що виборці все більш скептично налаштовані щодо компромісного виходу з ЄС, який пропонують дві найбільші партії країни.

"Прихильники брекзиту не зацікавлені в угоді, яка б залишила Британію прив'язаною до європейських інституцій у найближчий чи середньостроковий період", - зауважує видання.

На думку автора статті, вибори до Європарламенту значно ускладнили життя як консерваторам, так і лейбористам. Компроміс щодо угоди про брекзит нині виглядає ще більш примарним, вважає Times.

"Тепер це битва до кінця між усе більш поляризованого електорату", - робить висновок газета.

Огляд підготувала Служба моніторингу BBC