Харків виборчий: Кернес, Добкін і всі-всі-всі

Про початок опалювального сезону в Харкові оголосили за тиждень до традиційного "календарного" старту – у перший день похолодання. Це – вибори.

Занедбаний футбольний клуб "Металіст", який півтора роки животіє без власника, отримує значну, але разову грошову допомогу. Це – вибори.

У спальному районі, у дворі серед багатоповерхівок, з фури роздають картоплю мішками. Це – теж вибори.

За картоплею вишикується черга місцевих мешканців. І це – їхній вибір.

Відродження Кернеса

Головна інтрига виборів міського голови Харкова – не "хто переможе?", а "з яким відривом?" або ж, іншими словами, "чи буде другий тур?"

У списку кандидатів на посаду – 11 прізвищ (у тому числі й всюдисущий Дарт Вейдер), однак серед них можна виділити фаворита – чинного мера Геннадія Кернеса.

За даними соціологічних опитувань, його нинішній рейтинг коливається в районі 50%.

Тож зусилля штабу мера концентруються переважно на виборах до міської ради, втрачати контроль над нею Кернес не хоче. Отож, місто заповнене агітацією за партію "Відродження", від якої він іде на вибори.

Нещодавній звіт мережі ОПОРА констатував: реклама мера й "Відродження", на порушення закону, розміщені на громадському транспорті, на будівлях і станціях харківського метрополітену.

Така агітація, кажуть спостерігачі, триває принаймні від серпня "навіть після значного громадського резонансу з цього приводу".

Після замаху 28 квітня минулого року, Геннадій Кернес поволі повертається до повноцінної роботи. Понад рік він зосереджував внутрішні ресурси на власному здоров'ї, прагнучи підвестись на ноги. І хоча весь цей час він впевнено говорив, що не відчуває себе ані безпомічним, ані людиною з обмеженими можливостями, його очевидно дратував інвалідний візок.

Відео Геннадія Кернеса, який не ходить, а радше болісно пересувається, оприлюднене в соцмережах два тижні тому, не справило того враження, на яке міг би розрахувати його штаб.

Ролик зібрав звичайну для мера Харкова кількість "лайків" і схвальних та підбадьорливих відгуків його "фан-клубу", проте не викликав фурору. Так, наче виборці справді не пов'язують вплив Кернеса із його фізичним станом.

Екскурсії до гольф-клубу

У разі, якщо результат чинного мера на виборах таки не дотягне до заповітної цифри у 50%, шанси на потрапляння до другого туру мають кілька кандидатів.

По-перше, це бізнесмен Юрій Сапронов, заступник Михайла Добкіна у часи його керування Харківською ОДА.

Він довго вагався з рішенням про участь у перегонах, і зрештою оголосив про свій старт на сторінці у Facebook.

Гасла Юрія Сапронова, який іде на вибори як позапартійний, проте під брендом громадської організації "Волонтерська сила Харкова", прості: "Відкритість. Чесність. Справедливість".

У рамках своєї кампанії Сапронов допомагає фінансувати освітні програми, науку і спорт, допомагає переселенцям з Донбасу і… запрошує харків’ян на екскурсії до гольф-клубу: власник елітного об’єкту на околиці міста зближується з виборцем, розвінчуючи міф про "спорт для обраних".

Власне, з цим гольф-клубом пов’язана неприємна для кандидата легенда: багато хто в місті впевнений, що саме тут 22-23 лютого минулого року зупинявся президент-утікач Віктор Янукович на своєму складному маршруті з Межигір’я до Ростова через Харків, Донецьк та Крим.

Насправді це не так, але фейк уже став частиною місцевого "фольклору" і неабияк дошкуляє Сапронову, який за півтора роки вже втомився спростовувати, що надавав прихисток високопосадовому вигнанцеві.

Політик зробив ставку на європейський імідж: підкреслено щирий і демократичний, він охоче спілкується з користувачами соцмереж, зустрічається з громадою, виступає з лекціями перед студентами, видає агітпродукцію шрифтом Брайля.

Та є харків’яни, які пам’ятають Юрія Сапронова у футболці з написом "Беркут" на грудях. Наприкінці січня 2014 року він, тоді ще в статусі заступника губернатора, прийшов у такому вбранні до сесійної зали обласної ради – у дні запеклих протистоянь на київському Майдані Михайло Добкін вирішив так висловити свою підтримку спецпідрозділу.

Та інші

Ігор Балута керував Харківщиною протягом найдраматичнішого в новітній історії України року – з березня 2014 до лютого 2015.

Його заслугою вважають "збереження державності" в Харкові: це за нього не сталося "Харківської народної республіки".

За нього Харківщина відкрила першу лінію фронту - на півночі, на кордоні з Росією, коли сценарій відкритого військового вторгнення видавався ймовірним, а потім і другу – на південному сході, на межі з Донеччиною. За нього ж регіон прийняв сотні тисяч переселенців із Донбасу.

Педіатр за освітою, Балута вивозив дітей-сиріт із дитячих будинків зони АТО та опікувався делегаціями з Нідерландів, коли після катастрофи рейсу МН17 до Харкова привозили тіла загиблих пасажирів та уламки "Боїнга".

Саме за нього гучно впав пам’ятник Леніну на центральній харківській площі Свободи.

Формально в мери Балуту висунула новостворена Волонтерська партія України. Від неї ж іде кандидатом на вибори, наприклад, знаменитий голкіпер харківського "Металіста" Олександр Горяїнов.

Щодо політичних поглядів Балути, то він має стійку репутацію людини Арсена Авакова, якій дорікають певною нерішучістю і браком команди.

Серед інших кандидатів - Олександр Давтян (БПП), Тарас Ситенко ("Самопоміч") та Ігор Швайка ("Свобода").

Ці три прізвища відомі в Харкові, але жоден із кандидатів не являє реальної загрози Геннадію Кернесу, і їхнє висування – це швидше формальна заявка на участь політичних сил у перегонах.

Олександр Давтян – бізнесмен, власник телеканалу Simon, старожил і одвічний аутсайдер місцевої політики.

Тараса Ситенка знають радше завдяки його прізвищу – він є спадковим лікарем, ортопедом-травматологом, офіційно працює в Інституті патології хребта та суглобів. Паралельно займається бізнесом у готельно-ресторанній галузі та в сільському господарстві.

Ігор Швайка – представник "Свободи", чий радикалізм і так не мав багато симпатиків у Харкові. Події 31 серпня біля Верховної Ради відвернули від нього частину і так нечисленних прихильників.

Імена ж Юрія Кроля, Ганни Меркулової, Анатолія Родзинського та Едуарда Ходоса відомі радше їхнім близьким, журналістам, членам виборчкому, а також працівникам друкарні, де виготовляють виборчі бюлетені.

Мінус один

Тим часом із сумом та обуренням дивиться услід потягу, який рушив і набирає обертів, Михайло Добкін.

За перипетіями з реєстрацією "Опозиційного блоку" на виборах до облради втомилися спостерігати навіть оглядачі.

Місцеве управління юстиції зареєструвало партію в останні години останньої доби, коли виборчком приймав документи від кандидатів. Юридичні зволікання стали – і, не виключено, стануть надалі – підставами для одразу кількох судових тяганин.

На останньому етапі цієї епопеї ЦВК розігнала та утворила наново обласну виборчу комісію. Але й вона – вже втретє - відмовила опозиціонерам у реєстрації, тож Центрвиборчком був змушений допускати Добкіна і Ко до виборів власноруч.

Станом на сьогодні ситуація виглядає так: "Опозиційний блок" таки бере участь у виборах, але без першого номеру свого списку – самого Михайла Добкіна.

"Ми стикнулися з такою кількістю порушень, свавілля та маніпуляцій, що можна буде написати цілий роман, як усе відбувалося. Або детектив. Але писати ми будемо не детектив. Ми будемо писати в правоохоронні органи", - прокоментував своє відсторонення від перегонів сам Добкін.

Він заявив, що вважає це рішення незаконним, але змушений підкоритися йому, щоб не нашкодити виборчому процесу. Адже добиватися зараз через суд повернення свого імені до списку – означає зірвати графік виготовлення бюлетенів, витратити зайві кошти і поставити під сумніви результати голосування в цілому.