Хто є хто на британських виборах?

Вибори 7 травня ввійдуть в історію британської демократії уже тим, що склад парламенту стане різноманітнішим, а третє місце за політичним представництвом у Вестмінстері може отримати партія, яка домагається розділення Сполученого Королівства, - шотландські націоналісти.

ВВС Україна підготувала довідку про те, які головні партії проходять до британського парламенту і візьмуть участь у переговорах про формування урядової коаліції.

1.Консервативна партія

Саме Консервативна партія на чолі з Девідом Кемероном сподівається набрати найбільше місць в новому складі парламенту. Для простої більшості, що уможливить прийняття рішень, партії потрібно 323 мандати.

За результатами виборів 2010 року консерватори набрали 306 місць, тому для забезпечення стабільної роботи і відповідальності уряду уклали коаліційну угоду з партією Ліберальних демократів, задля чого обидві партії були змушені поступитися деякими елементами своєї програми.

Негативним результатом коаліції стало те, що і консерватори, і їхні партнери в уряді ліберальні демократи пояснювали політичною доцільністю і коаліційною угодою те, що не виконали всіх елементів своїх партійних маніфестів.

В партійному маніфесті на виборах 2015 головний наголос робиться на тому, що коаліційний уряд скоротив обсяги державного боргу, вивів економіку з рецесії, стабілізував фінансову систему, і що партія хоче новий мандат - цього разу без партнерів - для того, щоб завершити почате.

Консерватори пообіцяли провести в 2017 році загальнонаціональний референдум про вихід Великої Британії з ЄС. У сфері оборони обстоюють потребу утримувати незалежний фактор ядерного стримування - програму "Трайдент".

2. Лейбористська партія

Головна опозиційна партія в попередньому складі парламенту сподівається потиснути консерваторів, а її лідер Ед Мілібенд повсякчас наголошував, що - всупереч опитуванням і рейтингам - лейбористи цілком здатні перемогти на виборах.

Однак значну частину мандатів Лейбористська партія отримувала на виборах у Шотландії, де вона цього разу сильно поступається шотландським націоналістам.

Лейбористи обіцяють захистити, як вони кажуть, національну систему охорони здоров'я від повзучої приватизації, а систему соціальної допомоги - від скорочень бюджетних витрат.

Однак їм закидають безвідповідальність їхньої економічної політики і рекордні запозичення.

Лейбористи також виступають за продовження програми ядерного стримування "Трайдент" і вважають, що Велика Британія не повинна вести мову про можливість виходу з ЄС, бо це негативно позначиться на інвестиціях у британську економіку.

3. Ліберальні демократи

Партія ліберальних демократів на виборах 2010 року мала третій результат, але після переговорів і з лейбористами, і з консерваторами утворила коаліцію саме з торі, за що поплатилася втратою частини традиційного електорату лібдемів.

Лідер партії Нік Клеґґ з останніх сил боровся за перемогу в своєму виборчому окрузі в Шеффілді.

Ліберальні демократи виступають за майбутнє Британії у складі ЄС і вважають, що їхня участь у коаліції на чолі з консерваторами зупинила уряд від "безсердечної" соціальної політики.

Однак рейтингові опитування свідчать, що Ліберальні демократи можуть поступитися євроскептичній партії UKIP, яка домагається виходу Британії з ЄС.

4. Шотландські націоналісти

Після поразки на референдумі про незалежність Шотландії у вересні 2014 року Шотландська націоналістична партія (SNP) на чолі з новим лідером - харизматичною Ніколою Стерджен - розгорнула кампанію за вихід на загальнобританську політичну сцену.

Партія лівого спрямування прагне відрядити до парламенту у Вестмінстері якомога більше своїх депутатів, щоб уже в Лондоні домагатися більшого самоврядування для Единбурга.

Ніколу Стерджен назвали відкриттям і неофіційним переможцем політичних дебатів лідерів партій, які пройшли на телебачення 2 квітня.

Головним у маніфесті шотландських націоналістів є збільшення видатків на соціальні потреби і на розвиток регіонів, а також забезпечення умов для незалежності Шотландії в майбутньому.

За прогнозами, партія може перемогти у 49 з 59 виборчих округів на території Шотландії, що зробить SNP важливим гравцем при формуванні майбутньої урядової більшості.

Хоча лідер лейбористів Ед Мілібенд категорично відкидав звинувачення консерваторів у тому, що він планує "змову" з шотландськими націоналістами, Нікола Стерджен висловила готовність об'єднати зусилля з лейбористами - аби лиш не допустити приходу до влади консерваторів.

SNP категорично проти ядерної програми "Трайдент" і пропонує відмовитися від ядерної зброї, а заощаджені в такий спосіб мільярди фунтів стерлінгів направити на боротьбу з бідністю.

5. UKIP - Партія незалежності Сполученого Королівства

За всіма опитуваннями громадської думки, підтримка політики UKIP серед британського електорату - найбільше, серед англійців - сильно зросла.

І лише недосконалості британської виборчої системи, на думку оглядачів, не дадуть цій партії суттєво збільшити представництво у Вестмінстері.

Партія незалежності Сполученого Королівства виступає за обмеження імміграції системою квотування, бо вважає наплив дешевої робочої сили зі Східної Європи фактором, що спричинив зубожіння представників англійського робітничого класу.

Лідер UKIP Найджел Фарадж веде кампанію на електоральному полі обох провідних партій - і консерваторів, і лейбористів.

Однак він наполягає на якнайшвидшому виході Великої Британії з ЄС, тому важко уявити компроміс партії із проєвропейськими політичними силами лівого крила.

6. Зелені та інші

І після виборів 2010 року в британський парламент потрапили представники валлійських націоналістів з партії "Плайд Камрі" (3) та ірландських націоналістів із партії "Шин Фейн" (5), не кажучи вже про шістьох представників Шотландської націоналістичної партії.

У 2010 році в приморському місті Брайтон на виборах перемогла тодішній лідер Партії зелених Керолайн Лукас, яка стала єдиним представником партії в минулому британському парламенті. Зараз цю партію очолює Нетелі Беннетт, і підтримка партійної програми серед виборців також зросла, бо в своєму маніфесті зелені вийшли за виключно екологічні теми і позиціонують себе як лівіша альтернатива лейбористам.

У Північній Ірландії, крім націоналістів, за представництво в британському парламенті змагаються політичні сили так званих "юніоністів", прихильників нинішнього державного устрою і майбутнього перебування в складі Сполученого Королівства.

Партію демократичних юніоністів, зокрема, називають можливим учасником майбутньої коаліції. Втім, усі можливі депутати парламенту від дрібних партій у кращому випадку сприятимуть розмаїттю складу Палати громад.

Бо уряд формуватимуть переможці з більших партій, хоча конфігурація коаліція поки і залишається відкритим питання.