Рік трагедії в Одесі: хто відповідатиме за загибель людей?

Чому рік тому, 2 травня 2014, загинули люди в Будинку профспілок в Одесі? Відповідь за всіма зовнішніми ознаками проста: через безмозкість розлюченого натовпу. Лише масштаб трагедії, політичне тло і схильність до конспірології заважають декому повірити в це.

"Навіть ті люди, які були там всередині - а я з багатьма говорив - не можуть зрозуміти, що сталося. Деякі трупи, які я бачив - як сиділа людина, так і померла, неначе її заморозили у такому положенні. Що це було? До цього часу навіть експертиза не може сказати. Або не хоче", - говорить лідер одеських комуністів Моріс Ібрагім.

Він, як один з активістів "Антимайдану", 3 травня зайшов разом з міліцією у будівлю, щоб перерахувати тіла.

Цілком типове питання, одне з декількох, які досі ставлять одесити і всі ті, кого ця тема цікавить.

Ці питання діляться приблизно на чотири основні групи: чому саме загинули люди в будівлі, з чиєї волі сталося так, що "Майдан" пішов знищувати табір "Антимайдану" на Куликовому полі, якими мотивами керується слідство і яку роль у трагедії 2 травня відіграли приїжджі.

Моріс Ібрагім насправді трохи помиляється: експертиза давно все в загальних рисах визначила. Просто їй не вірять і досі розмірковують, чи не були люди отруєні або застрелені до того, як згоріли.

Однак і офіційні, і незалежні експерти ясно говорять: люди в більшості загинули від чадного газу, продуктів горіння і опіків. Декілька чоловік розбилися, стрибаючи з вікон.

Газів не виявлено

Заступник генерального прокурора України Володимир Гузир на брифінгу в кінці квітня окремо підкреслив, що слідів хлороформу, про який так багато говорили, як і слідів бойових отруйних газів, експерти не виявили.

Багато хто з одеських співрозмовників ВВС говорили, що не вірять в чутки про отруйний газ ще й тому, що у разі його застосування, швидше за все, були б ті, які отримали несмертельну дозу з усіма відповідними симптомами. Але їх немає.

З іншого боку, тимчасова комісія Верховної Ради з розслідування загибелі людей в Одесі (а також Маріуполі, Донецьку та інших містах) у вересні зазначила у своїй доповіді, що відсутність сучасного обладнання у одеських експертів не дозволяє точно встановити, які токсичні речовини були в тілах загиблих.

За офіційними даними, немає на тілах загиблих у Будинку профспілок і механічних пошкоджень, які дозволили б стверджувати, що їх вбили до того, як до них дісталися дим і вогонь.

"На Грецькій вулиці можливостей вбивати було набагато більше - коли вони (бійці "Антимайдану". - Ред.) розбіглися містом і їх виловлювали в підворіттях. Не було жодного вбитого холодною зброєю або тупим предметом. Били, здавали в міліцію. Але жодного трупа. Ці ж люди потім пішли на Куликове. З якого дива вони там повинні були вбивати?", - міркує заступник командира Одеської самооборони Віталій Кожухар.

Деякі прихильники "Антимайдану", однак, переконані, що на Куликовому полі були вбиті, а не тільки загиблі від пожежі.

"Поруч зі мною лежало мертве тіло. Ну, я небагато бачив, десь одного-двох. Може, було й більше, але в мене була розбита голова, мене так сильно побили, що, чесно кажучи, в цю мить навіть і не дуже звертав увагу", - ділиться спогадами безробітний учасник "Антимайдану" Костянтин.

Одні били, інші - рятували

Те, що "антимайданівців" били як у палаючому Будинку профспілок, так і біля нього - очевидний факт. Побиття є і на відеозаписах тих подій.

За словами Костянтина, він із кількома чоловіками і п'ятьма жінками сховався в одному з кабінетів у Будинку профспілок. Бійці "Майдану", знайшовши їх і зламавши барикаду із шаф, жінок просто вивели, чоловіків же поклали на підлогу і дуже побили.

"Били палицями по голові, по хребту. А один навів на мене пістолет", - згадує Костянтин.

Інші активісти "Майдану" рятували людей з палаючого будинку - і прихильники української революції пропонують звертати увагу на це.

"Домовлятися!? З ними - домовлятися?! Вони стріляли, там, в центрі! Вони людей вбили!" - кричить дівчина на одному з викладених в інтернет відео подій на Куликовому полі.

Багато хто, очевидно, в той момент не розумів, що ті, хто влаштував бійку на Грецькій, і активісти, що сховалися в Будинку профспілок - це здебільшого різні люди.

"У такій ситуації, у такій точці кипіння, коли були вже смерті на Грецькій і Дерибасівській, причому перші смерті - саме з боку майданівців - тут людина вже втрачає здатність мислити раціонально. І в цій ситуації все ж рятували людей з іншого боку", - каже очевидець подій 2 травня, одесит Максим Жулинський.

"Вони мене мили, потім весь час пити давали, якісь пігулки давали, давай, кажуть, до лікарні, а я: "Не поїду!"- згадує пенсіонерка Людмила Петрова, як її, коли вона надихалися диму, рятували люди з числа тих, хто оточив Будинок профспілок. Потім її відвезла додому дівчина на своїй машині, в якій, пригадує Людмила, було багато української символіки.

Живуча версія про самопідпал

Важливе питання - чому саме виникла пожежа в Будинку профспілок. Слідство продовжує наполягати, що головними винуватцями пожежі були самі оборонці в Будинку профспілок: вони нібито підпалили навалену барикаду біля входу, намагаючись за прикладом київського Майдану зробити вогняне загородження між собою і нападниками.

Від того, за версією слідства, спалахнуло фойє - і в центральному сходовому прогоні утворився ефект тяги, який і вбив димом і жаром більшу частину загиблих.

Наприкінці квітня цю версію повторив на брифінгу заступник генерального прокурора України Володимир Гузир.

"Вогонь потрапив туди зсередини. Вони намагалися зробити (вогняний. - Ред.) бар'єр. Ви бачили на відеозаписах: барикада просувалася вперед, вперед, вперед, у них були коктейлі Молотова ... Не "самі себе підпалили", а самі влаштували пожежу всередині", - сказав прокурор Гузир.

Ця версія доводить до сказу супротивників "Майдану", і не тільки їх. На численних доступних в інтернеті відео добре видно пляшки із запальною сумішшю, що летять у бік дверей Будинку профспілок, були і пляшки, кинуті на площу оборонцями, але не видно, щоб оборонці підпалювали завал біля дверей.

Ці відео прямо не спростовують версію слідства (що відбувалося всередині, просто не видно), але багатьох змушують дуже сумніватися в її ймовірності.

Слідству не вірять

Офіційне слідство своїми заявами і діями домоглося того, що йому не вірить ніхто з тих, з ким розмовляли в Одесі кореспонденти ВВС.

Слідство, вважають ці мешканці Одеси, просто намагається прийти до таких висновків, які, як припускають самі ж слідчі, сподобаються нинішній владі.

"Я думаю, вони все давно вже розслідували, і все вони знають: хто, що, звідки, хто віддавав накази", - каже очевидець подій 2 травня, учасник одеського "Євромайдана" Максим Жулинський. Він припускає, що цю інформацію не оприлюднюють почасти з міркувань політичної доцільності: "Це досить знакова подія, це ж і символ, і об'єкт політики".

Одна з претензій, які висувають слідству, - що воно переслідує тільки прихильників "Антимайдану". Це, однак, не зовсім так: замгенпрокурора пан Гузир нагадав на брифінгу, що з 22 осіб, яким висунули обвинувачення щодо подій 2 травня, троє - прихильники "Євромайдану". Тягар відповідальності поки що розподілено у співвідношенні 19:3.

Справу десятьох активістів "Антимайдану" вже розглядають в суді, але до розгляду по суті справа все ніяк не дійде: 27 квітня Малиновський районний суд Одеси повернув обвинувачувальний висновок у прокуратуру на доопрацювання. Ця справа, втім, стосується лише сутичок в центрі.

Один з бійців "Майдану" - Микола Волков, відомий як "сотник Микола", який на відео стріляє по Будинку профспілок з пістолета, - був під слідством, але помер від хвороби в лютому цього року.

28 квітня Генпрокуратура передала до суду обвинувачувальний висновок на людину, яка, за даними слідства, стріляла з мисливської рушниці "по групі людей, що напали на футбольних фанатів і працівників міліції". Його звинувачують у вбивстві.

Жоден з одеських співбесідників ВВС, незалежно від переконань, не вірить у версію про те, що головним організатором зіткнень 2 травня був заступник голови обласної міліції і начальник міліції громадської безпеки Дмитро Фучеджі. Напряму його в цьому не звинувачують, але публіка сприймає сукупність відкритих проти нього кримінальних справ та висунутих звинувачень саме так.

Участь "третіх сил"

У цьому теж проявляється недовіра до слідства: люди впевнені, що пана Фучеджі - який втік тоді ж, на початку травня, імовірно в Придністров'я - роблять цапом відбувайлом, щоб не чіпати вищих осіб.

Тим часом адекватна оцінка участі міліції загалом, пана Фучеджі зокрема, а також інших "третіх сил" була б частиною відповіді на перший погляд просте, але найважливіше для одеситів питання: чому саме "Євромайдан" і футбольні фанати харківського "Металіста" і одеського "Чорноморця" пішли громити табір "Антимайдану" на Куликовому полі.

Зовні логічний ланцюжок виглядає дійсно просто: похід бійців "Антимайдану" з "Одеської дружини" у центр з метою напасти на ходу за Україну - криваві зіткнення - відповідь розлюченого "Майдану".

"Звичайно, активісти - я думаю, це окремими групами було спровоковано - закликали: вперед, вперед, на Куликове, вони дістали вже! Насправді "знести Куликове"- це ж у нас витало в повітрі постійно", - згадує заступник командира "Одеської самооборони" Віталій Кожухар.

Саме це "витало в повітрі" дає активістам "Антимайдану" привід запевняти, що похід в центр був своєрідною "активною обороною", вони очікували нападу з боку фанатів і Майдану і нібито вирішили попередити його.

"Про те, що до нас везуть вбивць, що нас будуть вбивати, ми знали за два тижні", - сказав у відеоінтерв'ю в березні цього року лідер "Одеської дружини" Єгор Кваснюк. Він стверджує, що у "Антимайдану" була інформація про прибуття в місто "бойовиків "Правого сектора" від джерел у правоохоронних органах і у владі.

За словами пана Кваснюка, бійці "Одеської дружини" - однієї з організацій "Антимайдану" - хотіли зустріти ворога по дорозі "на вузькій вулиці". Проте їхні активні наступальні маневри в центрі не зовсім стикуються із цією версією.

"Мета була така, наскільки я тоді відчував, щоб їх якось затримати і не дати можливість прийти на Куликове і розігнати наметовий табір", - пригадує активіст "Антимайдану" Костянтин.

Незрозумілий рейд

Примітно, що битися в центр вирушила "Одеська дружина", яка за день до того за узгодженням з владою переїхала з Куликова поля на околицю, у Парк 411-ї батареї.

Щоправда, пізніше до неї долучилася "мобільна група" від "Народної дружини", яка залишилася на Куликовому. Саме в її складі перебував Віталій "Боцман" Будько, якого кілька відеокамер зафіксували, коли він стріляв з-поза спин міліції, імовірно, з автомата АКСУ.

Як видно зі слів пана Кваснюка, питання про участь і роль приїжджих у бійні 2 травня безпосередньо пов'язане з питанням про її причини. Для нього це - питання пояснення чи виправдання своїх дій. Як і для його соратника Сергія Долженкова, який безпосередньо керував рейдом в центрі, а тепер перебуває під слідством.

Для багатьох одеситів роль приїжджих - психологічно важлива тема. Вони переконують себе і співрозмовників, що бійню просто не могли влаштувати жителі їх доброго і веселого міста - адже до 2 травня протистояння "Євромайдану" і "Антимайдану" тут, на відміну від міст сходу України, було майже мирним.

Прибічники "Євромайдану" також говорили, що трагедію 2 травня спровоковано приїжджими-росіянами (а організовано - російськими спецслужбами). Цілком логічна паралель з подіями в Криму і на південному сході, де роль росіян була очевидна, проте - серед загиблих у Будинку профспілок немає жодного росіянина.

Що ж до приїжджих "бойовиків Майдану", голова видання "Таймер" Юрій Ткачов, член громадської "Групи 2 травня", що займається розслідуванням подій того дня, частково підтверджує відомості про них.

"Достеменно є свідчення про присутність в Одесі цього дня, наприклад, знаменитого сотника Парасюка. Є фотографії. І я особисто спілкувався з людиною, яка з ним в той день в Одесі пила. І він був не один", - сказав пан Ткачов ВВС.

Участь гастролерів

Пан Парасюк був в Одесі в квітні, про це писала преса і говорив він сам в деяких інтерв'ю, але щодо його присутності 2 травня підтверджень від нього або з інших джерел у ВВС немає.

Приїжджими, природно, були ультрас харківського "Металіста".

Крім того, за оцінками пана Ткачова, бійці Євромайдану з інших місць України стояли на блокпостах навколо міста (їх спеціально, щоб уникнути інцидентів, відправляли туди євромайданівці-одесити) - і ці люди, коли почалися сутички в центрі, приїхали в місто.

Віталій Кожухар з "Одеської самооборони" підтверджує, що бійці з блокпостів приїхали в місто, але заперечує, що вони були приїжджими.

"З інших областей не було. Були з Одеської області. Там місцеві хлопці стояли - частина одеситів, а частина - з Роздільної, з Білгород-Дністровського. Зрозуміло, що, коли вони дізналися, що в Одесі відбувається, вони покинули блок-пости і поїхали туди", - пояснює пан Кожухар.

Ніхто, за його словами, не планував зносити наметовий "Антимайдан" на Куликовому полі, тим більше, що він вже "згасав" сам собою.

"Мало того, нам з Києва телефонували, запитували: вам потрібна допомога? Мовляв, приїдемо, допоможемо, разом зачистимо, що ви там панькаєтесь з ними. Ми говорили: не треба, ми розберемося в Одесі самі", - розповідає пан Кожухар.

Тепер всі сторони в одеському протистоянні запевняють - з дуже різним, слід зазначити, ступенем переконливості - що не планували ніякого кровопролиття, а лише реагували на підступні плани опонентів. Або намагалися запобігти їх провадженню. При цьому безпосередні учасники, "виконавці" з тієї та іншої сторони цілком можуть бути щирі.

"Це було накладанням кількох планів різних організаторів, які не знали про плани один одного, - резюмує Юрій Ткачов. - У поєднанні з тим, що юридичною мовою називається "ексцес виконавця".