Порошенко приїхав до Німеччини

Автор фото, Getty
Український президент Петро Порошенко прибув до Німеччини, де в рамках Мюнхенської конференції проведе ряд зустрічей щодо ситуації на Донбасі.
"Президент України прибув до Федеративної Республіки Німеччина для участі у 51-й Мюнхенській конференції з питань безпеки", - говориться у повідомленні Адміністрації президента України в Twitter зранку в суботу, 7 лютого.
Координація дій ЄС та США
Напередодні заступник глави президентської адміністрації Валерій Чалий <link type="page"><caption> анонсував</caption><url href="http://www.president.gov.ua/news/32193.html" platform="highweb"/></link> виступ Петра Порошенка під час дискусії, присвяченої конфлікту в Україні та європейській безпеці, а також одразу кілька дво- та тристоронніх зустрічей.
"Розпочнеться робочий день із зустрічі з Генсеком НАТО Столтенбергом, і ми очікуємо анонсованої чіткої позиції НАТО, на яку ми готові відреагувати", - сказав Валерій Чалий.
Зокрема, за його словами, мова йде про конкретні питання взаємодії, а також про трастові фонди НАТО для України.
Також планується тристороння зустріч Петра Порошенка з віце-президентом США Джо Байденом і канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
На цій зустрічі сторони будуть обговорювати координацію дій Сполучених Штатів та Євросоюзу щодо ситуації на сході України, а також торкнуться <link type="page"><caption> результатів візиту</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2015/02/150206_merkel_hollande_putin_talks_it" platform="highweb"/></link> Ангели Меркель та Франсуа Олланда до Москви.
Раніше повідомлялося про те, що у російській столиці сторони в результаті п'ятигодинних переговорів домовилися з президентом Росії Володимиром Путіним про підготовку спільного документа щодо мирного врегулювання українського конфлікту. Перемовини продовжаться телефоном у неділю, у них візьме участь також український президент.
Конкретних рішень по Донбасу не очікують
Серед запланованих двосторонніх зустрічей Петра Порошенка в Мюнхені: ще одна зустріч з Джо Байденом, а також - з президентом Литви Далею Грібаускайте та верховним представником ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федерікою Могеріні.
"Питання мирного врегулювання і реагування на порушення в 21-му столітті принципів суверенітету і територіальної цілісності, очевидно, буде у фокусі уваги на різних зустрічах", - анонсував Валерій Чалий.
Разом з тим, за його словами, навряд чи в Мюнхені будуть якісь рішення щодо останніх напрацювань в контексті мирного врегулювання ситуації на Сході, попередили в адміністрації українського президента.
"Вони можуть обговорюватися, але якщо ми говоримо про "Нормандський формат", то це вимагає участі всіх сторін цього формату на рівні глав держав. Тому навряд чи в Мюнхені будуть рішення щодо реалізації Мінських домовленостей", - відзначив Валерій Чалий.
Суперечки про зброю
Напередодні у Мюнхені вже виникли суперечки щодо можливості постачання Україні летальної зброї.
Міністри оборони Німеччини та Великобританії, виступаючи на конференції, виступили проти будь-яких постачань зброї Україні.
Міністри Урсула фон дер Лейєн і Майкл Феллон сказали, що можлива поставка зброї Києву може призвести до протилежних наслідків, лише посиливши конфлікт.
"Ми впевнені, що покращимо становище жителів України, передаючи зброю? Ми дійсно впевнені, що Україна може виграти [в боротьбі] проти російської військової машини? І чи не стане це приводом для Росії відкрито вступити в конфлікт?" - запитувала в своєму виступі міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лейен.
Британський міністр Майкл Феллон також сказав, що відправка зброї в Україну може спричинити до ескалації конфлікту.
Проте командувач силами НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав у відповідь заявив міністрам оборони, що Захід повинен розглянути можливість застосування "будь-яких інструментів", якщо не спрацює дипломатія з Москвою.
"Якщо те, що вже зроблено, не приведе до того, чого ти хочеш досягти в результаті переговорів, в такому разі, можливо, слід використовувати всі інструменти, що знаходяться в сумці, і звичайні засоби ведення війни не повинні бути проігноровані", - зазначив Філіп Брідлав.








