Відокремлення Шотландії: кому в Британії не байдуже?

До референдуму в Шотландії лишилися лічені тижні, й дедалі голосніше лунають голоси решти британців. Дехто виступає за непохитність союзу; інші ж вважають, що Шотландія має йти власним шляхом.

Наскільки переживають за вибір сусідів мешканці Англії, Уельсу та Північної Ірландії?

Що спільного між славетним фізиком Стівеном Гокінгом, телеведучою Давіною Макколл, комедійним актором Расселлом Брендом і співаком Морріссеєм? Відповідь підкаже той, хто стежить за подіями навколо референдуму про незалежність Шотландії: усі вони мають чітку думку з цього питання.

Двоє перших поставили свої підписи під відкритим листом "Лишаймося разом!", складеного активістами поза Шотландією, які не матимуть голосу на референдумі; у листі вони висловлюють надію, що шотландці проголосують за збереження союзу.

На противагу їм, пан Бренд сказав, що незалежність Шотландії – "хороша ідея", а Морріссей порадив шотландцям "розірвати зв'язки зі Сполученим Йолопівством".

Не лише зірки висловлюються на цю тему; але їхні останні заяви відображають беззаперечну тенденцію – збільшення інтересу до рішення шотландців у решті Британії, яка лишиться разом, навіть якщо шотландці підуть.

Даних про масштаби такої зацікавленості в усій Британії немає, але нещодавні дебати між першим міністром Шотландії Алексом Салмондом і очільником кампанії "Краще разом" Алістером Дарлінгом на каналі ВВС Two зібрали біля екранів 1,5 млн англійських, валлійських і північноірландських глядачів.

Розподіл дописів у Twitter під час передачі, накладений на карту Британії, свідчить про те, що передача жваво обговорювалась у різних місцях поза межами Шотландії.

Огляд національних британських газет також показує, що референдум дедалі ширше висвітлюється журналістами.

У серпні вийшло 1325 статей, що містили слова "Шотландія" і "незалежність", згідно з даними з інформаційно-пошукової системи Lexis Nexis. Для порівняння, у липні їх було 839, а у березні – 879. У серпні ж минулого року статей з цими словами було лише 238, показала пошукова система.

Кевін Шофілд, головний політичний оглядач газети Sun, зазначає, що одна з причин такої підвищеної уваги преси очевидна – те, що до референдуму лишилося лише кілька тижнів.

Стюарт Маканулла, викладач внутрішньої політики в Університеті Лідса, погоджується: "З наближенням дати інтерес справді зростає, і чутно дедалі більше коментарів на цю тему від політиків та решти відомих британців".

Утім, він вказує й іншу причину підвищення інтересу: "шотландське питання" має аспекти, що можуть позначитися на всьому Сполученому Королівстві.

"Найгарячіші дебати у Шотландії викликала пропозиція Алекса Салмонда лишитися у спільній валютній зоні після проголошення незалежності. Оскільки це має прямий стосунок до Англії, Уельсу та Північної Ірландії, цей аспект отримав багато уваги і на південь від шотландського кордону", – каже він.

"Приблизне уявлення"

Нещодавнє опитування показало, що 53% англійців виступають проти спільного користування фунтом стерлінгів у разі, якщо шотландці проголосують за відокремлення.

Проте пан Маканулла радить обережно ставить до висловлених думок: "Багато хто з англійців має лише приблизне уявлення про проблеми, що так гаряче обговорюються у Шотландії".

З ним погоджується Кевін Шофілд: "Якщо шотландці скажуть "так", ми опинимось на незвіданій території. Не думаю, що люди достатньою мірою розуміють усе, що з цього витікає".

Одним з таких наслідків може бути суттєве перебалансування стосунків між Англією та рештою частин Королівства.

Пітер Геогеган, ірландський журналіст, що мешкає у Глазго, вважає, що шотландське питання ближче до серця громадянам Північної Ірландії, ніж іншим підданим Королівства. Адже ці дві країни мають багатовікову спільну історію; багато хто з північних ірландців веде свій рід від шотландських поселенців, а в Шотландії і зараз є великі ірландські спільноти.

В юніоністів може статися щось на кшталт кризи ідентичності, якщо Шотландія проголосує за незалежність, адже саме цей народ особливо важливий для них у британському союзі, пояснює Грем Волкер, викладач політичної історії Університету Квінз, місто Белфаст.

Республіканці поки що не роблять голосних заяв, але незалежність Шотландії скоріше за все посилить вимоги націоналістів щодо проведення референдуму про об’єднання Ірландії.

В Уельсі, за словами Ребекки Румбул з Центру врядування Уельсу при Університеті Кардіффа, люди досить неоднозначно ставляться до референдуму. Для валлійців актуальніші їхні стосунки з Англією, і багатьом байдуже, що буде з Шотландією.

Але лідер "Плайд Камрі" (Партії Уельсу) Ліанн Вуд наголошує: шотландське "так" означатиме, що "тектонічні плити Сполученого Королівства зсуваються". Її партія хоче перейти від обмеженої автономії до самоврядування.

У Шотландії більшість опитувань, <link type="page"><caption> окрім останнього</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/09/140907_scotland_independence_vote_dt.shtml" platform="highweb"/></link>, свідчили про перевагу кампаній проти відділення.

Опитування, проведене компанією YouGov на початку серпня, показало, що 59% мешканців Англії та Уельсу не хочуть незалежності Шотландії і 18% її підтримують. Частка людей, які не мають чіткого переконання з цього приводу (відповідь "не знаю"), за останні два роки не перевищувала 25%.

За даними іншого нещодавнього опитування, якщо Шотландія лишиться в Королівстві, 56% англійців воліють зниження бюджетних витрат на Шотландію, де, за формулою Барнетта, на особу витрачається більше, ніж в середньому по Великій Британії.

Але результати опитувань ще не є ознакою зацікавленості. Навіть відповідаючи, люди можуть не особливо перейматись цим питанням, каже професор Пол Кейрні з Університету Стерлінга.

Голова чи серце?

Коли ж активісти закликають Шотландію лишитись, то, як виглядає, насамперед вони апелюють до емоційних зв’язків. У липневій промові у місті Перт прем’єр-міністр Девід Кемерон сказав, що відділення Шотландії "розіб’є (його - Ред.) серце". Звернення "Лишаймося разом!" також спирається на емоційні аргументи, згадуючи "близькі стосунки" і "те, що нас єднає".

Пан Маканулла зазначає, що люди на південь від шотландського кордону часто плекають теплі почуття до Шотландії і визнають свою подібність до її мешканців. "Відчуття спільних інтересів і спільного громадянства – ось що видається важливим", – зауважує він.

Кевін Шофілд погоджується: "Не думаю, що економічним міркування приділяється значна вага. Все будується здебільшого на емоціях".

Утім, по всій країні розгорнулись також і кампанії на підтримку незалежності – в основному, в інтернеті.

Лідер парламентської фракції Шотландської національної партії Ангус Робертсон каже, що люди починають бачити переваги незалежності: "Дедалі більше людей на південь від кордону, приміром, Ліанн Вуд, Біллі Брегг і Пітер Тетчелл, приєднується до тих, хто вважає, що відповідь "так" піде на користь не лише Шотландії, а й решті Сполученого Королівства.

Референдум наближається, тож голоси обох сторін, певно, лунатимуть ще гучніше. Питання лише в тому, хто їх почує.

Думка лондонської вулиці: чи важливе рішення Шотландії?

Більшість перехожих на одній з вулиць північного Лондона виявились небайдужими – вони хочуть, щоб Шотландія сказала "ні".

Вільям Франклін, 61-річний пенсіонер, колишній вчитель історії та політології, каже, що розуміє, чому шотландці можуть бути незадоволені коаліційним урядом у Вестмінстері, але закликає їх лишитися:

"Мені було б дуже сумно, якби Шотландія пішла – думаю, вона надзвичайно багато привнесла у життя нашої нації за останні 300 років".

72-річний Ґей Девід, також пенсіонер і колишній вчитель, каже: "Мені подобається те, що ми – Сполучене Королівство, що Шотландія теж на борту. Вважаю, що з Шотландією ми економічно сильніші, ніж без неї".

Інші респонденти менш впевнені. Актор Джеймс Маршалл, чий дідусь був шотландцем, вагається: "Якщо шотландці таки це зроблять, думаю, так буде добре для них. Справді, вони дуже далекі від Вестмінстера. Але якщо вони вирішать залишитись, я теж зрозумію".

Ніхто не сказав, що однозначно хоче почути від Шотландії "так". Втім, це думки лише кількох перехожих з однієї вулиці у два окремі проміжки часу.