Яка армія потрібна Україні

Протистояння з Росією, анексія Криму, загроза широкомасштабного військового конфлікту, до якої в Києві ставляться дуже серйозно, - все це трапилося в розпал військової реформи українських Збройних сил.

Минулої осені в Україні пройшов останній призов - армія перейшла на контрактний спосіб комплектування.

У Міністерстві оборони, плануючи реформу, розраховували, що протягом найближчих декількох років країна не буде втягнута в будь-який військовий конфлікт.

Там планували, що створять невелику, мобільну професійну армію, а Україна при цьому зможе зберегти позаблоковий статус.

Тепер очевидно, що доведеться переглядати концепцію реформи не лише армії, але і всієї системи гарантування безпеки держави. Однак, якою саме буде ця система, наразі незрозуміло.

Мобілізація

Легкість, з якою Росія змогла захопити Крим, продемонструвала, що, незважаючи на одну із найбільших армій в Європі, Україна не може протистояти сусідній країні.

У своєму виступі минулого вівторка у Верховній Раді виконувач обов'язків міністра оборони Ігор Тенюх назвав точну цифру підрозділів сухопутних військ, які перебувають у повній бойовій готовності, - 6000 чоловік.

"У Збройних сил України є тільки тактика і бойовий дух", - сказав він.

Вже цього тижня він пішов у відставку - його особисту позицію і діяльність жорстко критикували в Раді.

Від початку конфлікту Збройні сили були приведені в повну бойову готовність, була оголошена часткова мобілізація. Однак в самій армії військові кажуть, що лише оголошення мобілізації ситуацію не поліпшить.

"Це мають бути не ті люди, яких військкомат там знайшов і призвав, це мають бути тільки ті добровольці , які здатні виконувати поставлені завдання", - сказав ВВС заступник командира 28-ї гвардійської бригади підполковник Іван Калетник.

П'ять років миру

Підполковник каже, що хотів би бачити в лавах своєї бригади не призовників а професіоналів-контрактників.

Саме таку армію і збиралися будувати в Україні при Вікторі Януковичі. Тоді на перехід на контрактну армію мало піти п'ять років, впродовж яких країні, за прогнозами політиків, не повинен був загрожувати жоден ворог.

Тепер ситуація змінилася - як всередині країни, так і на її кордонах, де Росія, вже анексувавши Крим, розгорнула велике військове угруповання.

Чи зможе Україна продовжити розпочату при Януковичі реформу в таких умовах?

Як розповів BBC Україна директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський , щоб провести реформу, необхідно визначитися з деякими засадничими поняттями.

"Які національні інтереси має Україна? Необхідно переглянути цілий пласт питань, і тільки після цього, враховуючи прогнози розвитку економіки, можна визначити бажаний вигляд Збройних сил і етапи наближення до цієї моделі", - сказав військовий експерт.

На додачу, за його словами, це не питання, яке можуть вирішити виключно державні діячі та експерти - тут необхідна згода політичних сил і суспільства.

Професіонали, призовники, ополченці

Загалом, як вважають експерти, для України підходить один з трьох базових типів сучасної армії.

Якщо ділити їх за типом комплектування особовим складом, то це призовна, контрактна армія, або різні варіанти народного ополчення, коли військовозобов'язані мешканці держави зберігають вдома зброю і періодично беруть участь в обов'язкових військових зборах.

Більшість експертів вважає, що тип комплектування Збройних сил України повинен бути змішаним, проте суміш цю вони уявляють по-різному.

Микола Сунгуровський вважає, що основою Збройних сил повинні бути професійні, контрактні частини.

"А той сегмент, який сформований на основі Самооборони, я б комплектував за змішаним принципом - за принципом швейцарської армії", - сказав він.

Російський військовий експерт Олександр Гольц вважає модель армії ополченців досить ефективною, проте сумнівається в тому, що її можна реалізувати в Україні.

"Коли величезна кількість населення вважає, що головне завдання – це захист батьківщини, тоді працює модель міліційної армії, як в Ізраїлі, Швейцарії. Але боюся, що українське суспільство нині роз'єднане", - сказав він.

Військовий експерт, колишній заступник голови СБУ і в минулому - голова СБУ Донеччини Олександр Скіпальський вважає, що змішаний тип комплектування української армії означає збереження призову, оскільки він, за його словами, необхідний для виховання молоді.

А ресурсів для переходу на професійну армію в Україні немає, каже експерт.

НАТО

Ще одне серйозне питання, яке давно вже обговорюється в українському суспільстві, - позаблоковий статус держави.

Цей принцип до останнього часу здавався головним, основоположним - він був навіть зафіксований в доктрині.

Тепер, за словами більшості експертів, країна навряд чи зможе покладатися на власні Збройні сили, і можливість того, що країна захоче приєднатися до системи колективної безпеки, стає все більш актуальною.

"Раціональний шлях для України - вступити в НАТО. Зі всіма складнощами, які чекають її на цьому шляху", - сказав ВВС Олександр Гольц.

Однак навіть сама потенційна можливість руху Києва в напрямку Альянсу до останнього часу в Україні була дестабілізуючим фактором.

Українські експерти вважають, що наразі розпочинати такий рух рано, але готуватися зробити це в майбутньому - пора.

Микола Сунгуровський сказав, що це питання необхідно в будь-якому випадку виносити на референдум, але до цього - провести широку інформаційну кампанію, чесно пояснивши населенню всі обставини, плюси і мінуси такого кроку.