Мітинги у Сімферополі: об'єднує відчуття небезпеки

Мітинги в центрі Сімферополя, що проходили в неділю, - зовсім різні за духом і за чисельністю - об'єднувало одне: відчуття небезпеки.

Небезпека на площі Леніна, де кілька тисяч людей виступали за референдум щодо приєднання Криму до Росії, полягала в тому, що там могли побити - за нелояльність новій владі, за те, що ти західний журналіст, або просто за те, що не сподобався комусь з "бійців самооборони".

На мітингу проти референдуму в парку Тараса Шевченка козаків і людей з пов'язками дружинників не було, але навколо тинялися групи молодих людей, які не приховували свого негативного ставлення до прихильників єдиної України і які були готові довести це не словом, а ділом.

Від кого захищати?

Деякі з них навіть спробували протиснутися до натовпу, але відкрито виступити проти кількох сотень мітингувальників і міліціонерів, які їх охороняли, так і не зважилися, - хоча й попсували всім нерви.

"Я за батьком росіянка, а за матір'ю українка. Виходить, я повинна між ними вибирати? Я і багато поколінь моєї родини живемо в Криму вже багато років, і тут якийсь чужий дядько раптом вирішує мене захистити. Від кого? Це від нього мене треба захищати, про це я прошу світове співтовариство", - сказала нам одна з учасниць мітингу.

У столиці Криму рідко почуєш українську мову, а наша співрозмовниця, навпаки, не хотіла переходити на російську - говорила, що їй соромно за Росію.

Незважаючи на те, що звучали рішучі заклики не допустити розколу країни, у багатьох в очах стояли сльози, а на обличчях читалася безвихідь.

У цей час вулицею, сигналізуючи клаксонами, проносилися автомобілі з розгорнутими російськими прапорами.

І так само, як і напередодні, надходили повідомлення про нарощування російського військового угрупування на території Криму і захопленнях українських військових частин, що продовжуються.