Саміт G20 у Петербурзі: нотатки "на полях"

Саміт "Великої двадцятки" зовні дуже схожий на саміт "Великої вісімки" сім років тому - там само, в Петербурзі - тільки атмосфера і настрій стали зовсім іншими.

Ще кілька років тому господарі таких форумів, як саміти "вісімки", змагалися в пишноті, щедрості та гостинності.

Останніми роками, в епоху світової кризи, мода змінилася: британський прем'єр Девід Кемерон, наприклад, дуже пишався тим, що остання зустріч "групи восьми" в Північній Ірландії коштувала лічені мільйони фунтів.

Росія, судячи з нинішнього петербурзькому зльоту, вирішила не наслідувати цю моду.

Так само, як і сім років тому, автобуси-шатли курсують між аеропортом, вокзалами і дорогими готелями, розвозячи сотні гостей і журналістів.

Молоді, привітні і добре навчені "волонтери" так само зустрічають гостей на кожному повороті їхніх шляхів міграції Петербургом.

Хіба що в пасажирському порту до цивільних волонтерів додали шеренги військових моряків, збагативши атмосферу крапелькою відчуття похмуро-урочистого офіціозу.

Все ті ж "Метеори" на підводних крилах збивають в піну води Фінської затоки, вирушаючи кожні 15 хвилин з порту в ту саму заміську Стрельну, де проходить саміт.

Той самий багатий безкоштовний обід для журналістів і гостей майже цілодобово, а ввечері - концерт та святкова вечеря одночасно.

Немає хіба що обов'язкових раніше подарункових наборів, а також безкоштовного спиртного у вільному доступі з холодильників, яким росіяни порадували гостей 2006 року.

Путін залишився один

А ще немає, наприклад, виступів "антиглобалістів". Їх майже не було 2006 року , але тоді, щоб домогтися відносного спокою навколо саміту, російська влада влаштувала "превентивні затримання" лівих активістів на дуже далеких підступах до Петербурга - в потягах і на вокзалах у їхніх рідних містах.

Решті відвели для "Соціального форуму" стадіон ім. Кірова в дальньому кутку величезного центру Пітера. Кілька демонстрацій і сутичок з міліцією все ж відбулися.

2013 року в Петербурзі - майже повний спокій. Буйні акції антиглобалістів вже не в моді, але головне - російська опозиція пострижена і затоптана, як галявини біля прес-центру саміту в Стрельні, а з учасників подій на Болотній роблять засуджених кримінальних злочинців за набагато менші провини, ніж ті, що дозволяли собі молоді ліваки 2006 року в Пітері, таранячи "свинею" ряди ОМОНу.

Головна ж відмінність петербурзького саміту "двадцятки" 2013 від петербурзького саміту "вісімки" - ставлення гостей до господаря. У 2006 році значна частина відповіді на питання "ху із містер Путін" вже була зрозумілою, але і багато залишалося неясним, незрозумілим і невисловленим.

"Мюнхенську промову" Володимир Путін виголосить лише наступного року. Грузинська війна, Сирія, акт Магнітського і "антисирітський" закон, потужний наступ на російську опозицію - все це було в майбутньому.

У теперішньому були "друг Сільвіо" Берлусконі, "друг Жак" Ширак і спадщина "друга Герхарда" Шредера, який встиг до програшу на виборах 2005 року і переходу на зарплату "Газпрому" поступитися Росії своєю чергою на проведення саміту.

А тепер усіх цих друзів немає, а є відчуження і "сирійське питання" - і господар саміту Володимир Путін у своїх суперечках із "західними партнерами" залишився один. Хіба що голова Сі - десь збоку за спиною.

Президент США Барак Обама навіть не бачить сенсу цього разу зустрічатися з Путіним віч-на-віч. Щоправда, російський президент зможе обговорити долю Сирії з двома іншими активними учасниками суперечок на цю тему - британським і турецьким прем'єрами Девідом Кемероном та Реджепом Тайіпом Ердоганом.

Саміт "двадцятки" офіційно присвячений виключно економіці, але всі чекають від лідерів "великих держав", які беруть участь у ньому, якихось заяв щодо Сирії. А краще - хоч яких-небудь домовленостей. Але всі розуміють при цьому в глибині душі, що ці очікування, швидше за все, є марними.