На саміті G20 обговорять зв'язок між Сирією та рупією

Від учасників саміту "великої двадцятки" в Петербурзі цього тижня чекають заяв про Сирію, але найперше на цьому економічному форумі говоритимуть про те, як пом'якшити удар від згортання американської політики "кількісного пом'якшення". Від наслідків страждають країни, що розвиваються, - зокрема і Росія.

"З урахуванням того, що відбувається на глобальних фінансових ринках, ми очікуємо інтенсивної дискусії про можливі побічні ефекти від виходу США з політики кількісного пом'якшення", - цитують агентства постійного представника Росії у "великій двадцятці", голову експертного управління адміністрації президента Ксенію Юдаєву. Зростання таких великих економік, як Індія, Росія, Бразилія чи Туреччина, останнім часом різко сповільнилося, а курси їхніх валют впали по відношенню до долара. Уряд і велика частина економістів цих країн пов'язує це явище з оголошеним Федеральною резервною системою США (ФРС) наміром поступово згорнути програму "кількісного пом'якшення" (Quantitative easing або QE). У рамках цієї програми ФРС для стимулювання економіки скуповує різні фінансові активи у банків і компаній. Більшу частину отриманих грошей продавці активів направляли на ринки з більшою прибутковістю - в країни, які розвиваються. У рамках третього етапу програми, QE3, ФРС спочатку витрачала на скупку активів 85 млрд доларів на місяць. У червні глава ФРС Бен Бернанке оголосив, що показники економіки США вже дозволяють почати поступове згортання програми. З вересня планується скоротити вливання до 65 млрд доларів на місяць, а до середини наступного року, як сподівається пан Бернанке, програму можна буде закрити. Ці новини, нарікають в Індії, Бразилії та інших країнах зі схожою економікою, змусили інвесторів почати виведення коштів з їхніх ринків і привели до сповільнення росту і падіння курсу рупії, реала та інших валют. На саміті "великої двадцятки" ці країни мають намір просити США, а також Євросоюз та Японію якимось чином врахувати їхні інтереси при плануванні таких кроків, як вихід з "кількісного пом'якшення".

Свої проблеми

Розвинені країни заперечують, що відхід їхніх грошей - лише одна з причин гальмування економіки країн, що розвиваються. Російський економіст, заступник директора інституту "Центр розвитку" ГУ-ВШЕ Валерій Миронов погоджується з цими аргументами. "Певна частка "провини" ФРС тут є: Росія, Бразилія, Південно-Африканська Республіка залежать від експорту сировини, а згортання програми "кількісного пом'якшення" - це насамперед удар по ринку сировини, по цінах на сировину. Але у цих країн є й структурні проблеми, що теж позначається на темпах зростання. Співвідношення - приблизно 50:50" , - сказав пан Миронов bbcrussian.com.

Питання по Сирії не входить до порядку денного петербурзького саміту, але, за прогнозами коментаторів, обов'язково буде обговорюватися, причому говоритимуть не тільки про те, чи буде законним військове втручання США та інших країн Заходу з точки зору міжнародного права.

Економісти передбачають, що можливий удар по Сирії і розростання конфлікту додатково підкосять економіку країн, що розвиваються: інвестори за традицією втечуть на менш дохідні, але більш стабільні ринки. У країн БРІКС - Бразилії, Росії, Індії, Китаю і ПАР - будуть на саміті і свої, окремі пункти порядку денного. Заступник міністра фінансів Росії Сергій Сторчак сказав журналістам, що глави країн БРІКС мають намір, зокрема, підбити проміжні підсумки роботи зі створення Банку розвитку БРІКС. Пан Сторчак нагадав, що п'ять країн вже домовилися про структуру банку і розмір його статутного капіталу в 50 млрд доларів.

Резерв БРІКС реальніше за банк

Валерій Миронов, втім, припускає, що створення цього банку можуть відкласти на невизначений термін - як через нинішні економічні проблем країн-учасниць, так і через сутнісні відмінності між їхніми економіками. "Банк розвитку - це підтримка різних проектів, інфраструктурних реформ згідно з однією ідеологією. Але незрозуміло, якою може бути ідея, що об'єднує такі різні економіки", - сказав пан Миронов, нагадавши, зокрема, що Росія, Бразилія і ПАР - передусім експортери сировини, а Китай і Індія - імпортери сировини та експортери готової продукції.

Більш відчутних результатів країни БРІКС сподіваються досягти у створенні так званого "валютного резерву" розміром в 100 млрд доларів США. "Ми станемо свідками запуску цього фонду в найближчому майбутньому", - сказав наприкінці серпня журналістам заступник глави Народного банку Китаю І Ган. Він нагадав, що країни БРІКС вже домовилися про розміри внесків і структуру управління "валютним резервом", угода про створення якого була підписана навесні на саміті БРІКС в південноафриканському Дурбані. Китай повинен буде внести до цього страхувального фонду 41 млрд доларів, Росія, Індія і Бразилія - по 18 млрд доларів, ПАР - 5 млрд. У документах Дурбанського саміту йдеться, що валютний резерв "допоможе країнам БРІКС запобігти браку короткострокової ліквідності, надасть взаємну підтримку і зміцнить фінансову стабільність".

Сирія на полях

Питання про Сирію учасники зльоту "двадцятки " мають намір обговорити "на полях саміту" - тобто, в перекладі з дипломатичної жаргону, поза офіційним порядком денним, на неформальних двосторонніх і багатосторонніх зустрічах. Чи зустрінуться віч-на-віч президенти Путін і Обама, досі неясно. Помічник Путіна Юрій Ушаков раніше сказав журналістам, що зустрічі з Обамою в планах російського президента немає. "Зараз ця зустріч не планується, а по ходу саміту у них буде багато можливостей переговорити: чи буде це "на ногах" або в кріслі, я не знаю", - сказав дипломат Ушаков. Місяць тому Барак Обама скасував заплановану на початок вересня, перед самітом " двадцятки", двосторонню зустріч з Володимиром Путіним. Білий дім оголосив, що причинами скасування візиту стали рішення Москви надати тимчасовий притулок Едварду Сноудену, а також "відсутність прогресу" в російсько-американських дискусіях з багатьох питань, від протиракетної оборони до дотримання демократичних прав і свобод. Володимир Путін проведе двосторонні переговори з багатьма учасниками саміту, сирійську ж проблему він зможе обговорити, зокрема, на запланованих зустрічах з прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном і главою уряду Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Згідно з офіційною програмою, учасники саміту G20 в Санкт-Петербурзі обговорять і оцінять в підсумковому комюніке всі основні напрямки роботи цього об'єднання: реформу міжнародної фінансової системи, боротьбу з ухиленням від податків, стимуляцію розвитку світової економіки і торгівлі та інші. Серед пріоритетів "двадцятки", які Росія виділила як головуюча цього року в G20 країна, на останньому місці йде і боротьба з корупцією, у тому числі "обмеження переміщення державних службовців, викритих у корупційних злочинах".