Мовний закон загострив суперечності між Сходом і Заходом України
Львівська міська рада звернулася до Конституційного суду з прохання роз'яснити деякі положення закону про мовну політику. Поки на Заході України з'ясовують положення закону, на Сході продовжують проголошувати російську регіональною.
Рішення звернутися до КС, як повідомляє агенція Клацнути Українські Новини, міськрада Львова ухвалила на позачерговій сесії у четвер.
Мер Львова Андрій Садовий заявив, що поки що в Конституційному Суді немає звернень із приводу цього закону і документ Львівської міськради буде першим.
Депутати, зокрема, просять суд пояснити, чи мали право обласні ради проголошувати російську мову регіональною. В останні тижні такі рішення одна за одною ухвалювали міські та обласні ради Сходу та Півдня України.
Однією з останніх Клацнути стала у четвер, 30 серпня, Харківська облрада.
Натомість, міські ради Заходу України звертаються до Конституційного Суду, намагаючись домогтися визнання документу таким, що суперечить Основному закону.
Звернення до КС з таким проханням 16 серпня ухвалила Тернопільська облрада, а Івано-Франківська міськрада 23 серпня, як передає УНІАН, затвердила заяву до президента Януковича, Верховної Ради і Конституційного Суду щодо невизнання мовного закону.
Рішення рад - лише декларації
Резонансний закон "Про засади державної мовної політики" був ухвалений парламентом на початку липня. На початку серпня його підписав президент Віктор Янукович, майже одночасно оголосивши про створення комісії, яка розроблятиме зміни до нього.
Закон викликав обурення опозиції та багатьох представників інтелігенції, які просили президента не підписувати його. Кілька активістів навіть оголосили голодування на знак протесту проти прийняття його парламентом.
Противники закону, ухвалення якого також викликало сутички у центрі Києва, твердять, що він фактично надає російській мові статус державної.
Минулого тижня один з авторів резонансного документа Вадим Колесніченко Клацнути заявив, що рішення місцевих рад про оголошення російської мови регіональною є радше декларативними, оскільки за процедурою, вказаною в розробленому ним законі, кожна мова, яку визнали рідною понад 10% населення згідно з переписом 2001 року, автоматично є регіональною на відповідній території.
