Мова "Голосу". Чому в Раді знову скандал через дубляж фільмів і серіалів українською

Верховна Рада внесла у порядок денний законопроєкти про скасування обов'язкової української мови на телебаченні - якщо їх тепер ухвалять, то телеканалам вже не потрібно буде переходити на обов'язковий дубляж чи озвучку всіх фільмів та серіалів з 16 липня.

Голосів за таке рішення було впритул - 227 при необхідних 226.

Окрім фракції "Слуги народу" та кількох позафракційних депутатів рішення підтримали також п'ять депутатів від "Голосу" (серед них керівники партії та фракції Кіра Рудик та Ярослав Железняк).

Що викликало скандал і вибачення фракції. Адже вона декларує свою опозиційність та підтримку української мови.

Це відбулось на фоні суперечоу та розколу "Голосу", половина фракції якого не підтримує дії керівників.

Після включення до порядку денного проєкти невдовзі розгляне комітет, а далі їх буде ухвалювати Верховна Рада. Їм треба встигнути це зробити до 16 липня.

Це вже друга спроба відтермінувати норми щодо дубляжу. Попередня провалилась 1 червня.

У чому проблема з українською мовою

Чинний мовний закон передбачає, що з 16 липня 2021 року усі фільми і серіали, вироблені в Україні, мають демонструватися українською мовою.

"Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі", - ідеться у законі.

Коли ухвалювали закон про функціонування української мови як державної у 2019 році цю норму спеціально відтермінували на два роки, щоб дати можливість виробникам фільмів і серіалів підготуватися до повного переходу на українську мову.

Але найбільші медіахолдинги та продакшн-компанії закликали знову відкласти ці вимоги про українську мову у фільмах.

За їхніми словами, галузь дуже постраждала від карантину, виробництво і реклама скоротилися, а нові мовні вимоги ще більше ускладнюють їхнє становище та вимагають додаткових витрат.

Тому у Верховній Раді з'явилося одразу два законопроєкти про те, щоб відкласти вимогу про українську мову на абстрактну дату - два місяці після скасування урядом карантину в Україні.

Це означає, що точної дати відтермінування немає, оскільки невідомо, коли карантин може закінчитися.

Такі пропозиції подали депутати від "Слуги народу" Микита Потураєв, Євгенія Кравченко (обидва - законопроєкт 5554) та Олександр Санченко (проєкт 5554-1) з тієї ж фракції.

"Сьогодні, на жаль, основні ресурси теле- та кіновиробників, направлені на власне виживання, забезпечення збереження робочих місць і заробітних плат, організацію безпечних умов роботи людей тощо. Застосування норми, що унеможливлює використання вже створеного контенту і вимагає значних інвестицій у розробку і створення нового, призведе до руйнування кінематографічної та телевізійної галузі від чого, найбільших втрат зазнає український глядач", - пояснюють Потураєв і Кравченко у своїй ініціативі.

Це вже друга спроба від депутатів "Слуги народу". Кілька тижнів тому подібна ініціатива цих депутатів не набрала голосів.

Що далі?

У вівторок обидва ці законопроєкти разом з кількома іншими депутати внесли до порядку денного, що відкриває шлях до їхнього ухвалення.

Як пояснив BBC News Україна депутат від "Європейської солідарності" Микола Княжицький, без цього голосування питання про українську мову не міг розглядати профільний комітет з гуманітарної політики, який очолює той же Микита Потураєв.

Їх мали розглядати сьогодні, але комітет перенесли на пізніше.

Після комітетського розгляду скасувати вимогу щодо обов'язкової української мови зможе і Верховна Рада.

Скандал у "Голосі"

Рішення про включення законопроєктів про відкладення мовної вимоги "на після карантину" у вівторок було б неможливе без п'яти голосів депутатів від фракції "Голос".

Сама фракція декларує свою опозиційність та підтримку української мови.

Однак пропозиції "Слуг народу" підтримали і голова партії "Голос" Кіра Рудик, і голова фракції Ярослав Железняк.

Щоправда, пізніше Железняк заявив, що проголосував випадково, адже серед законопроєктів, які включили до порядку денного, були і ті, які він підтримує, наприклад, про територіальну оборону.

"Я і мої колеги категорично проти цього законопроєкту 5554. І минулого разу голосували червоною кнопкою. І будемо проти нього", - пообіцяв він.

Та заявив про відкликання свого голосу.

Схожу заяву зробило і керівництво фракції: "Депутати фракції "Голос" Роман Костенко, Кіра Рудик, Ярослав Железняк, Ярослав Рущишин, Андрій Осадчук відкликають свої голоси за внесення до порядку денного законопроєкту 5554 про російську мову в кіно. Дане голосування було помилкою, адже законопроєкти з'явились в останній момент: серед 29 законопроєктів був і контроверсійний законопроєкт 5554".

Однак юридичної сили таке звернення не матиме й результат голосування скасувати неможливо.

Водночас джерела BBC News Україна у "Голосі" припускають, що керівництво партії насправді свідомо пішло на таке голосування через домовленості з провладною більшістю.

Фракція "Голос" зараз фактично розкололась навпіл. Близько десяти депутатів звинувачують Кіру Рудик та Ярослава Железняка в узурпації влади у партії та співпраці з владою Зеленського.

Кіра Рудик в останньому інтерв'ю такі звинувачення відкинула.

Змова медіавиробників і депутатів?

Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь назвав всю ситуацію "черговою спробою зросійщення українського телебачення".

За його словами, норма про обов'язкову українську мову фільмів і серіалів має серйозну протидію у парламенті.

"Невдоволення гучно лунає і від телеканалів, які вже в другій половині липня не зможуть транслювати фільми та серіали російською з українськими субтитрами, як це є зараз. Такий сценарій скидається на чергову спробу мовної контрреволюції", - дав він свою оцінку законопроєктам.

"Появу такої значної кількості законопроєктів, спрямованих на відтермінування або скасування відповідної норми я розглядаю як реалізацію інтересів окремих кіновиробників, які, на превеликий жаль, прагнуть і надалі порушувати право українців на отримання інформації та послуг державною мовою", - додав Тарас Кремінь.

На його думку, це схоже "на антиконституційну змову найбільших медіа-холдингів, продакшн-компаній та окремих народних депутатів".

Самі ініціатори законопроєктів всі закиди відкидають.

А Микита Потураєв раніше писав, що відтермінувати норму про українську мову він з колегами пропонує "максимум на рік, що його було втрачено кіно- і теле- індустріями через Ковід".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!