You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Ковідна криза в Індії: лікарні благають про кисень, у крематоріях бракує місць
Світ з тривогою стежить за Індією, де нова хвиля коронавірусу поставила на межу колапсу систему охорони здоров'я країни з населенням у майже 1,4 млрд людей.
У неділю Індія стала першою країною, де за добу зареєстрували понад 400 тисяч нових хворих з Covid-19 за 24 години. Померли за добу 3689 пацієнтів.
Ситуація в країні вкрай важка. У лікарнях не вистачає ліжок і кисню для тяжкохворих. Бракує місць і в крематоріях, повідомляє кореспондент BBC News Вікас Пандей з Делі.
Нова хвиля коронавірусу охопила країну два тижні тому, і поки немає жодних ознак ослаблення.
Щонайменше 12 пацієнтів, в тому числі лікар, померли в суботу, коли у великій столичній лікарні закінчився кисень.
Родини пацієнтів, які не можуть знайти місце в лікарні, намагаються дістати портативні кисневі балони - для цього іноді доводиться стояти в чергах до 12 годин.
Кілька великих лікарень у Делі щодня отримують кисень, але його не вистачає на випадок надзвичайної ситуації.
Один лікар описав ситуацію як жахливу: "Після того, як ви витратили свій основний запас, вам немає на що більше розраховувати".
У невеликих лікарнях ситуація ще гірша.
Тільки в Делі в неділю зафіксували понад 20 тисяч нових випадків зараження і 407 смертей.
"Це щоденна битва"
Гаутам Сінгх, що керує лікарнею Шрай Рам Сінгх, каже, що має 50 ліжок для пацієнтів з Covid та 16 місць у відділенні інтенсивної терапії, але змушений відмовляти хворим, оскільки не знає, чи лікарня отримає кисень.
"Це щоденна битва, - каже він. - Половина мого персоналу щодня їздять містом з балонами і шукають, де їх заправити. Я повинен зосередитись на лікуванні своїх пацієнтів, а не бігати за киснем".
Інші власники лікарень мають такі ж проблеми.
Одна жінка, родина якої керує лікарнею в Делі, каже, що коли почалася криза, координації з владою не було взагалі.
"Ми не мали жодної уяви: з ким можна було зв'язатися, і хто мав вирішувати цю проблему", - згадує вона.
Зараз, за її словами, ситуація "трохи покращилась", але, як і раніше, кисню не вистачає, і це впливає на спроможність лікарень приймати більше пацієнтів.
"Щоразу, коли хтось запитує, чи є у мене "кисневе ліжко", я почуваюся жахливо, кажучи "ні", тому що у мене його немає".
Лікарні, особливо невеликі, щодня просять допомогти їм отримати балони для зберігання кисню.
Головний міністр Делі Арвінд Кеджрівал неодноразово заявляв, що місто не отримує достатньо кисню від федерального уряду, який розподіляє кисневі квоти між штатами.
Федеральні посадовці кажуть, що кисню достатньо, але є проблема з транспортом.
Верховний суд Делі в суботу зобов'язав уряд вирішити цю проблему.
"Розплачуються люди"
Але на місцях ситуація, як і раніше, - критична.
"Люди розплачуються за політичні суперечки між урядом штату і федеральним урядом. Іноді ціна - це їхнє життя", - пояснює один аналітик.
Родини, яким вдалося знайти місце в лікарні, не знають, чи отримають вони кисень.
Останні 48 годин були для Альтафа Шамсі важкими. Минулого тижня у нього і його родини підтвердили Covid-19.
Вагітну дружину поклали до лікарні, де у п'ятницю вона народила дівчинку. За кілька годин після складних пологів її під'єднали до апарату штучної вентиляції легенів. Жінка досі в критичному стані.
Потім в іншій лікарні помер його батько, а в тій, де лежать дружина і дитина, закінчився кисень.
Зрештою, проблему вирішили, але Альтаф непокоїться, що все повториться знову.
"Хто знає, що буде завтра?" - каже він.
Лікарня також просить перевезти дружину до іншого закладу, пояснюючи, що у них не вистачає персоналу.
"Ви навіть не уявляєте, який біль я відчуваю", - каже він.
"У батька закінчувався кисень"
Портативні кисневі балони - єдиний спосіб для важких пацієнтів лікуватися вдома, якщо вони не змогли знайти місце в лікарні.
Стан батька Абхішека Шармі різко погіршився в суботу. Він кинувся на ринок за балоном.
Оббігавши з десяток магазинів, знайшов невеликий балон, але його вистачило лише на шість годин. Довелося купити великий. Це коштувало 944 долари, але балон виявився порожнім. Абішек обійшов кілька заправних станцій, і тільки одна з них працювала, а черга там була довжелезна.
"З кожною хвилиною в черзі у мого батька закінчувався кисень. Я не міг попросити, щоб мене пропустили, адже всі були в однаковій ситуації. Відстоявши шість годин, я заправив балон, але завтра на мене чекає те саме", - каже він.
"Я з жахом думаю, що буде, якщо я не зможу заправити балон".
Експерт з державної політики та системам охорони здоров'я Чандракант Лахарія каже, що уряд попереджав про "потенційну кризу", але нічого не зробив, щоб її уникнути.
Постійний парламентський комітет з питань охорони здоров'я ще у листопаді заявляв про дефіцит кисню та "гостру нестачу" ліжок в державних лікарнях.
Доктор Лахарія каже, що криза з медичним киснем в Індії виникла через неправильний розподіл кисневих квот та проблеми з транспортом.
Але багато людей шоковані тим, що за два тижні після початку кризи пацієнти в індійській столиці досі задихаються, і, схоже, кінця-краю цьому не видно.
"Ми облаштували штаб"
У патовій ситуації небайдужі люди готові допомогти тим, кому найважче.
Це, зокрема, громадський активіст і політик Техсін Пунавалла, політик Діліп Пандей, активіст і політик Шрініваса Бі Ві та актор Сону Суд.
Пунавалла підтримує маленькі лікарні, коли там закінчується кисень. Він каже, що "зв'язує їх з тими, хто може допомогти".
"Ми облаштували своєрідний штаб, де зі мною працює невелика команда. Я просто телефоную знайомим - деякі з них мешкають в інших штатах, але хочуть допомогти", - каже він.
Однак, за його словами, "з кожним днем стає все важче".
"Уряд має втрутитись і взяти на себе відповідальність, тому що у таких людей, як я, немає нескінченних ресурсів, щоб підтримати кожного, хто потребує допомоги".
Жінка, родина якої керує лікарнею в Делі, погоджується.
"Я не можу спати ночами, думаючи, що тих людей, які померли через брак кисню, можна було врятувати. У багатьох з них є сім'ї, у деяких - малі діти. Як ми пояснимо їм, що сталося, коли вони виростуть і почнуть розпитувати?"