Бішкек: демонстранти захопили парламент і звільнили з СІЗО експрезидента

У Бішкеку демонстранти штурмували "Білий дім" - резиденцію президента та парламенту - під час протесту проти результатів парламентських виборів. Після декількох годин сутичок між силовиками та демонстрантами на головній площі країни в Киргизстані, мітингувальники захопили кілька будівель держустанов, повідомляє з Бішкеку кореспондентка ВВС Наргіза Рискулова.

Тим часом опозиційні політичні партії мають намір сформувати народний уряд і обрати нового прем'єр-міністра. Про це заявив на мітингу лідер опозиційної партії "Ата-Мекен" (Батьківщина) Жанар Акаєв.

Вибори в парламент відбулися у неділю, але результати відмовилися визнати 12 з 16 партій, які взяли в них участь. Лідери цих партій об'єдналися в опозиційному блоці і почали мирний мітинг, який згодом вилився у штурм Білого дому.

Демонстрантам вдалося відкрити одні з воріт до будівлі адміністрації президента і парламенту і прорватися всередину вночі. Силовики не перешкоджали цьому. Білий дім був порожній.

Раніше вдень силовики розігнали демонстрантів з площі, використавши світлошумові гранати, сльозогінний газ і гумові кулі, після того як кілька людей спробували перелізти через паркан Білого дому.

Але через кілька годин на площу повернувся набагато більший натовп. Демонстранти відібрали і спалили кілька машин МВС і напали на чотири машини швидкої допомоги. Про це повідомив завідувач керівника швидкої допомоги Єгор Борисов.

Вранці у вівторок президент Сооронбай Жеенбеков заявив про "спробу захоплення влади в країні", повідомляє Інтерфакс. Він закликав опозицію заспокоїти своїх прихильників.

Звільнення в'язнів

Частина демонстрантів попрямувала до будівлі ДКНБ (Держкомітет національної безпеки) і звільнила ув'язненого експрезидента Алмазбека Атамбаєва та колишніх прем'єр-міністрів Сапара Ісакова та Жанторо Сатибалдієва.

Їх всіх засудили за звинуваченнями в корупції за час правління президента Сооронбая Жеенбекова, який обіймає посаду з 2017 року.

Як повідомляє з місця подій кореспондент Інтерфаксу, демонстранти протаранили вантажівками ворота будівлі ДКНБ і увірвалися на територію спецслужби.

Міліція практично не чинила учасникам штурму опору, співробітники вийшли з піднятими руками з будівлі, повідомляючи, що "вони разом з народом".

Під ранок у Білому домі почалася пожежа в кабінетах на декількох поверхах. Її загасили пожежники та учасники протестів.

За даними Міністерства охорони здоров'я, щонайменше 120 людей постраждали внаслідок зіткнень. Один з них - депутат опозиційної партії Жанар Акаєв, він був поранений в ногу.

Чому відбулися протести

Згідно з заявою Центральної виборчої комісії Киргизстану, в парламент країни потрапили чотири партії. Три з них, як кажуть місцеві політологи, тісно пов'язані з чинною політичною елітою. Водночас 7% бар'єр не подолала жодна з відомих опозиційних сил.

Керівник наглядової місії ОБСЄ в Киргизстані Томас Бозеруп заявив, що вибори "в цілому були добре організовані", проте зазначив, що звинувачення у купівлі голосів "викликають серйозні побоювання".

Під час зустрічі з Бозерупом у понеділок президент Жеенбеков заявив, що під час виборів всі партії отримали рівні умови для агітації, однак визнав, що підкуп виборців дійсно був проблемою.

Пресслужба президента також повідомила, що Жеенбеков у вівторок зустрінеться з лідерами 16 партій, які взяли участь в парламентських виборах.

Бідність і коронавірус

У квітні 2010 року в Киргизстані відбулася революція. Тоді під час антиурядових мітингів, за офіційними даними, загинули 87 осіб і понад півтори тисячі зазнали поранень. Тодішній президент Курманбек Бакієв внаслідок штурму Білого дому мусив залишити країну.

У країні змінили форму правління, посиливши повноваження парламенту.

У 2017 році президент Алмазбек Атамбаєв не став висувати кандидатуру на чергових президентських виборах і вибори виграв його союзник Сооронбай Жеенбеков. Проте невдовзі їхні відносин погіршилися, а в 2019 році Атамбаєва затримали і відправили до СІЗО за звинуваченням в корупції, узурпації влади та інших тяжких злочинах.

На тлі пандемії Сovid-19 в Киргизстані, що досягла піку в липні цього року, популярність президента Жеенбекова знизилася. Громадські активісти часто звинувачували його уряд в бездіяльності, деякі навіть закликали оголосити президенту імпічмент. У країні був зафіксований один з найвищих показників смертності на душу населення в світі, а карантин зрізав п'яту частину бюджету.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!