Дикий вірус: поліомієліт може повернутися в Україну

Українські вчені підтверджують нещодавні висновки ЮНІСЕФ – критично низький рівень вакцинації населення проти поліомієліту може спровокувати повернення в Україну цього смертоносного вірусу, який в останнє десятиліття вважався повністю переможеним.

Хвороба загрожує переважно малим дітям. Вірус приникає в організм через рот, потрапляючи в кишечник. У переважній більшості випадків інфікована людина навіть не підозрює, що є носієм вірусу, оскільки він жодним чином себе не проявляє. Проте менше ніж у 1% випадків вірус вражає нервові вузли в спинному мозку, викликаючи параліч на все життя. Здебільшого відмовляють ноги. В гіршому разі, діставшись до довгастого мозку, поліомієліт може спричинити смерть.

Ліків проти цієї хвороби нині не існує, тому єдиний спосіб убезпечитися від неї – профілактика, тобто вакцинація дітей, кажуть вчені.

У 2001 році Україна отримала міжнародний сертифікат, який засвідчив, що так званий дикий поліовірус – найнебезпечніший вид поліомієліту – більше не циркулює країною, як і рештою Європи. Станом на вересень 2013 року в Україні справді не зареєстровано жодного випадку гострого поліомієліту, свідчать дані Санепідемслужби.

Однак нині експерти застерігають: вірус може легко повернутися в Україну з інших країн, де він досі активний: наприклад з Сирії (через Туреччину), Єгипту, Уганди, Афганістану, Пакистану, Нігерії чи Ізраїлю.

"Всі забули, яка це хвороба"

В Ізраїлі, кажуть фахівці Національної академії медичних наук (НАМН) України, дикий поліовірус циркулює доволі інтенсивно, однак рівень захворювань там нульовий, тому що в цій країні дуже високий рівень щеплень.

Для того, щоб дикий поліомієліт не загрожував населенню, ВООЗ рекомендує, щоб рівень вакцинації був якомога вищим. В Україні, кажуть у ЮНІСЕФ, він становить менше 50%. Це практично збігається з даними Державної санепідемслужби, на сайті якої вказано, що станом на 2011 рік проти поліомієліту було щеплено всього 54% українців.

"На тлі того, що до 2008 року в нас все було гаразд з вакцинацією і близько 99% вчасно отримували вакцини… більшість населення, яке старше за п'ять років, захищена. А молодші, які не отримали хоча б три щеплення проти поліомієліту, і є групою ризику, про яку ми говоримо", - каже професор Вікторія Задорожна, яка очолює Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України та є головою Національного комітету з ліквідації поліомієліту.

За її словами, катастрофічно низький рівень вакцинації частково викликаний тим, що дикий поліовірус уже роками не циркулює Україною і "всі забули, яка це загрозлива хвороба".

Професор Володимир Широбоков з Національного медуніверситету ім. Богомольця додає, що інша причина – це кампанія проти вакцинації, яка проводиться в багатьох країнах, але чомусь особливо розвинулася в Україні.

"Кількість невакцинованих дітей вимірюється тисячами й десятками тисяч, які можуть підтримувати циркуляцію дикого поліовірусу і відповідно хворіти на поліомієліт", - каже він.

Тоді як декотрі батьки відмовляються від вакцинації з певних ідеологічних мотивів, інших більше турбує якість вакцин та повідомлення в пресі про нещасні випадки після щеплень.

Професор Широбоков визнає, що в Україні "не завжди ідуть адекватні закупки вакцини". Однак і він, і професор Задорожна наполягають, що вакцини, які все ж потрапляють у поліклініки, пройшли всі необхідні етапи перевірки.

"Неякісних вакцин у нас в Україні немає, бо всі вакцини проходять лабораторний контроль у лабораторії, що акредитована як українськими, так і зарубіжними уповноваженими організаціями", - запевняє професор Задорожна.

Водночас науковець не береться стверджувати, що вакцина від поліомієліту безпечна в абсолютно всіх випадках, проте каже, що ризики таких вакцин "дуже низькі".

Не існує жодного лікарського засобу, в тому числі і вакцини, яка була б зовсім безпечною, оскільки неможливо виключити індивідуальну реакцію організму на певну вакцину, каже професор Задорожна.

"Якщо порівнювати користь і шкоду, яку можна отримати від вакцини, то користь у тисячі разів переважає шкоду", - підсумовує вона.

"Довакцинальні" часи

<link type="page"><caption> Календар профілактичних щеплень</caption><url href="http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pmdec1.html" platform="highweb"/></link>, розроблений МОЗ, передбачає сім щеплень проти поліомієліту: перше роблять у три місяці, а останнє – в 14 років.

В Україні застосовують два типи вакцин – так звані інактивовані, або убиті, та живі, які містять сильно ослаблений вірус. Перші два щеплення грудним дітям роблять інактивованими вакцинами у вигляді ін’єкцій, а всі наступні – живими, у формі крапель.

Одна з переваг живої вакцини в тому, що вона може приживатися в організмі й зберігає тривалий імунітет. Проте критики вказують, що таке щеплення потенційно небезпечне, оскільки вакцина все ж містить хоч і ослаблений, але живий вірус.

Але на думку професора Широбокова, відсутністю поліовірусу Україна значною мірою завдячує використанням саме живої вакцини.

Для тих, хто все ж сумнівається, чи варто робити щеплення дітей проти поліомієліту, професор Задорожна наводить статистику, яка нині, на щастя, вже стала історією.

"У 1958 році, до введення вакцинації, був пік захворювання на поліомієліт. В Україні в той час було близько чотирьох тисяч випадків захворювання. Серед цих чотирьох тисяч 10% дітей помирали, а всі інші – залишилися інвалідами з дитинства", - каже науковець.

У 1959 році, продовжує вона, коли почали вводити обов’язкову вакцинацію, батьки стояли в черзі, щоб щепити дитину.

Тим, кого цифри не вражають, професор радить зайти в Google і подивитися на наслідки хвороби за словом "polio".