Скільки коштує Ізраїлю конфлікт з палестинцями. Чи може він розорити країну

Півстоліття тому витрати на війну мало не збанкрутували Ізраїль. І тепер після кожного загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту постає питання: скільки коштує безпека єврейській державі, оточеній арабськими країнами? Чи по кишені Ізраїлю життя в облозі?

Вчені, які вивчали вплив конфліктів на фінанси Ізраїлю в останні десятиліття, відповідають на це запитання двояко.

З одного боку, кажуть вони, витрати на армію, спецслужби та відновлення руйнувань - більш ніж реальні, до того ж частину з них покривають донори, насамперед США.

З іншого боку, постійні конфлікти мають приховану ціну, стримують розвиток бізнесу, туризму й торгівлі, відвертають людський капітал та відлякують інвесторів.

З урахуванням цього реальні витрати на оборону коштують 13% ВВП Ізраїлю, який зараз становить 400 млрд доларів на рік.

Тобто вони вдвічі перевищують номінальний оборонний бюджет, який, за різними оцінками, можна порівняти з 5-7% річного обігу всієї ізраїльської економіки, підрахували вчені з палестинсько-ізраїльської The Aix Group.

Але навіть роздуті за міжнародними мірками витрати не можна порівняти з тягарем повномасштабної війни: на піку конфлікту з арабським світом у 1970-х оборона коштувала Ізраїлю 30% ВВП - це вдвічі більше, ніж він зараз витрачає на охорону здоров'я, освіту та соціальну підтримку населення загалом.

Тому травнева війна з ХАМАС у секторі Газа, попри особисту й національну трагедію, залишилася за дужками економічних звітів.

"До цього часу країна демонструвала стійкість до сплесків напруженості. Так було під час війни з ліванською "Хезболлою" у 2006 році, конфлікту в Газі 2014 року або низки нападів на Ізраїль у 2015-2016 роках", - каже міжнародне рейтингове агентство Fitch, оцінюючи наслідки короткого травневого конфлікту, внаслідок якого загинули сотні людей.

Ціна війни

Кожна швидкоплинна війна, аналогічна травневій у Газі, позбавляє Ізраїль приблизно 0,5% річного приросту економіки. Про це свідчать історія, керівництво центробанку та рейтингові агентства.

У липні 2014 року після подібного конфлікту з ХАМАС попередні оцінки показали перше за п'ять років скорочення квартального показника ВВП.

Пізніше ці показники переглянули у кращий бік, але лише завдяки переоцінці інвестицій, а не зовнішній торгівлі та вжитку - головним двигунам економічного зростання.

Вони буксують щоразу, коли люди замість офісів та магазинів проводять час у бомбосховищах.

Цілі галузі втрачають прибутки. За час тієї 50-денної війни у Газі - найтривалішої з трьох з 2009 року - Ізраїль недорахувався кожного четвертого туриста та понад пів мільярда доларів надходжень. А туризм - ключова галузь економіки, на нього припадає 5% всього експорту та 6% зайнятості.

Схожий спад Ізраїль пережив після іншої липневої війни, з радикальним ліванським угрупованням "Хезболла" у 2006 році. Економіка тоді скоротилась на 1,4% за квартал.

Як сильно цього разу сповільнився приріст виробництва та вжитку у країні, ми дізнаємося ближче до кінця року, коли статистики підіб'ють економічні підсумки затьмареного війною другого кварталу.

Але вже зараз зрозуміло, що наслідки короткої сутички - мінімальні у порівнянні з ефектом відновлення після пандемії коронавірусу. Зупинити приріст економіки Ізраїлю конфлікт не може, а злегка приглушити - цілком, вважають аналітики Fitch.

"Останні сутички зменшать економічне зростання, але навряд чи зірвуть відновлення на хвилі успішної вакцинації населення проти Covid-19, - пишуть вони. - Разом з тим спалах насильства може підірвати прибутки туристичної галузі та зайнятість, які завдяки поверненню іноземних туристів були б у плюсах".

Втрачена вигода

Головні втрати від війни - не у втрачених шекелях, а в недоотриманих, сходяться на думці дослідники.

"Окрім прямих витрат на безпеку та поселення, є непрямі, як-от втрачена вигода - насамперед тому, що Ізраїль вважають країною нестабільною. І це стримує інвестиції та економічну активність", - пишуть дослідники з американського центру RAND.

"Додаткові витрати випливають також з втрачених можливостей у торгівлі з палестинцями та арабським світом - від зобов'язань щодо зменшення туристичного потоку та доступу до відносно дешевої палестинської робочої сили", - додають вони.

Достатньо згадати, як 2000 року туристи, що відвідали Святу землю з нагоди рідкісного ювілею, витратили в Ізраїлі 3,5 млрд доларів.

Але восени почалася друга інтифада, і Ізраїль втратив привабливість для туристів. Центральний банк оцінював втрати від палестинського повстання майже у 4% ВВП на рік. А за всі чотири роки й чотири місяці інтифади ізраїльська економіка створила національного багатства на 20 млрд доларів менше, ніж могла б зробити у мирний час.

"Загострення конфлікту (наприклад, інтифади) позбавляють інвесторів оптимізму, підривають туризм та скорочують споживання, оскільки під удар потрапляють густонаселені райони. І це скорочує стійкість економіки Ізраїлю. Не випадково у 1950-1985 роках країна пережила лише дві рецесії, а з 1985 по 2014 - вже чотири", - відзначають дослідники The Aix Group.

Зараз офіційний воєнний бюджет становить приблизно 5% ВВП, але протягом року він традиційно збільшується ще більш ніж на 1% ВВП внаслідок додаткових витрат на спецслужби, а в неспокійні роки через непередбачені витрати на воєнні операції - навіть більше.

Разом з прихованими витратами на мобілізацію ресурсів - людських, земельних тощо - цифра роздувається до 13% ВВП.

Але навіть якщо станеться диво і палестинсько-ізраїльський конфлікт буде врегульовано, Ізраїль ще довгий час витрачатиме на оборону значно більше, ніж інші країни.

"Однак витрати ці значно скоротяться. Візьмемо як приклад мир з Єгиптом. У наступне десятиліття оборонний бюджет скоротився вдвічі - з 20% до менш як 10% ВВП. При аналогічному зниженні у разі миру з палестинцями, прямі й непрямі витрати Ізраїлю на безпеку скоротяться з 13% до менш ніж 7% ВВП. Це істотне зниження", - пишуть вчені.

Американська допомога

Витрати на підтримку статус-кво у палестинсько-ізраїльському конфлікті були б серйознішими, якби не допомога донорів. Головний помічник Ізраїлю тут - США, які дають гроші переважно на закупівлю американської ж зброї.

У 2020 році Ізраїль витратив на оборону 16,6 млрд доларів, сюди входять 3,3 млрд американської допомоги.

І демократи, і республіканці завжди радо фінансували ключового союзника США на Близькому Сході, тому Ізраїль виявився найбільшим отримувачем американської допомоги після Другої світової війни.

Республіканець Джордж Буш-молодший виділив Ізраїлю близько 30 млрд доларів на 10 років, а коли ця угода закінчилась, демократ Барак Обама підписав такий самий щедрий новий пакет допомоги: 38 млрд на 12 років до 2028 року.

Американці допомагають і сусідам Ізраїлю, які помирилися з ним. Йорданія та Єгипет отримали 2019 року приблизно по півтора мільярда доларів. А президент Джо Байден відновив гуманітарну допомогу ще й палестинцям, яку скасував його попередник Дональд Трамп у 2018 році. Цього року вони отримають 235 млн.

Демократи на чолі з Байденом йшли на торішні вибори з обіцянкою "залізної підтримки" Ізраїлю.

Однак деякі представники лівого крила Демпартії, зокрема сенатор Берні Сандерс, пропонують "пильніше поглянути" на те, як Ізраїль витрачає отримані гроші, та сподіваються зірвати заплановане постачання Ізраїлю "розумного" озброєння на 735 млн доларів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber