Чому США віддали Єгипту лаври миротворця на Близькому Сході

Минулого тижня уряд Ізраїлю та палестинське угруповання ХАМАС оголосили про припинення вогню. За офіційною версією, перемир'я уклали за посередництва Єгипту. Російська служба ВВС з'ясувала, чому Вашингтон вирішив відмовитися від головної ролі у подоланні чергового конфлікту на Близькому Сході.

Перемир'я як ізраїльтяни, так і палестинці назвали своєю перемогою. У Рамаллі, на Західному березі річки Йордан, у секторі Газа та Єрусалимі відбулися марші, а представники ХАМАС заявили, що їм вдалося розгромити супротивника.

Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу, своєю чергою, повідомив, що Армія оборони Ізраїлю знищила підземну інфраструктуру радикального палестинського угруповання, надовго підірвавши його боєздатність.

Лаври миротворця цього разу отримав Єгипет, який став головним посередником у переговорах про перемир'я. Традиційні учасники близькосхідних угод, зокрема ООН та США, як випливає з офіційних повідомлень, залишилися осторонь.

"В адміністрації Байдена просто врахували досвід американського втручання у такі ж конфлікти 2012-го і 2014 років, і вирішили, що "тиха" й непублічна дипломатія матиме значно швидший результат", - переконаний експерт вашингтонського Інституту Близького Сходу, колишній помічник заступника держсекретаря США Девід Шенкер.

Історичне втручання

Останні масштабні конфлікти між владою Ізраїлю та бойовиками руху ХАМАС відбулися у 2012-му і 2014 роках.

У 2012-му сутички тривали рівно вісім днів. Жертвами стали не менше 160 палестинців й шість ізраїльтян. Роль головного парламентера тоді отримала очільниця Держдепартаменту Гілларі Клінтон.

Два роки по тому, 2014-го, спалахнув новий конфлікт. Зіткнення тривали протягом 50 днів, загинули понад 2 200 палестинців і 70 ізраїльтян. Наступник Клінтон, Джон Керрі, взяв на себе перемовини про припинення вогню.

Як стверджують співрозмовники Російської служби ВВС у Вашингтоні, досвід вирішення саме цих конфліктів в адміністрації Байдена вирішили використати навесні 2021 року.

"Чимало радників, що прийшли на роботу в нову адміністрацію, працювали разом з Клінтон та Керрі, тому вони чудово розуміли, що не зможуть змусити Ізраїль відмовитися від максимально жорсткої відповіді на ракетні атаки ХАМАС, - каже експерт Фонду захисту демократії Джонатан Шанцер. - І натомість обрали іншу стратегію: мінімум показового зовнішнього тиску, максимум уваги тому, щоб якомога швидше припинити цей конфлікт".

У списку інструментів американських дипломатів - блокування спроб Ради Безпеки ООН закликати сторони до припинення вогню та залучення кількох країн у регіоні, зокрема Єгипту, до публічних переговорів з бойовиками ХАМАС та владою Ізраїлю.

В кінці минулого тижня президент Джо Байден відкрито визнав, що Вашингтон під час вирішення конфлікту спробував не виходити з дипломатичної тіні.

"Ми провели дуже інтенсивні переговори на дуже високому рівні з Єгиптом, з владою Палестинської автономії, іншими близькосхідними країнами для того, щоб запобігти затягуванню цього конфлікту", - сказав голова Білого дому, виступаючи перед журналістами 20 травня.

Обмежене втручання

Як стверджують співрозмовники Російської служби ВВС, у Вашингтоні врахували досвід попередніх конфліктів та вирішили, що Сполученим Штатам не варто брати на себе роль найголовнішого посередника.

"Спроба тиску могла б призвести до відкритої конфронтації, намагань демонстративно протистояти Вашингтону, - вважає Девід Шенкер. - Обидві сторони - і палестинці, і ізраїльтяни - мають свої претензії до США, тому подібний крок міг завершитися нескінченною ескалацією конфлікту".

Саме тому у Вашингтоні обрали "телефонну дипломатію". Тільки за офіційними повідомленнями Білого дому та Держдепартаменту, американські посадовці провели понад 80 телефонних переговорів за участі не лише лідерів Палестинської автономії та Ізраїлю, а й інших країн регіону, зокрема Катару та Єгипту, які мають власні канали зв'язку з угрупованням ХАМАС.

Телефонні перемовини з лідерами держав у регіоні провели радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван та держсекретар Ентоні Блінкен. Але замість високопосадовців, як це було у 2012-му та у 2014 роках, на Близький Схід з Вашингтона вирушив лише заступник помічника держсекретаря Хаді Амр.

Вибір дипломата не дуже високого рангу у Вашингтоні пояснюють тим, що адміністрація Байдена ще не встигла завершити всі призначення, і чимало посад у тому ж Держдепартаменті поки залишаються вакантними.

За версією співрозмовників Російської служби ВВС, обираючи кандидатуру офіційного парламентера, у Білому домі намагалися врахувати помилки, вже допущені раніше.

У 2014 році, наприклад, держсекретар Керрі, який намагався укласти перемир'я між ізраїльтянами та ХАМАСом, зробив ставку на Катар, як на основного парламентера між ворожими сторонами.

Влада Катару дійсно підтримує відносини з угрупованням ХАМАС, але особиста участь держсекретаря США у переговорах змусила радикальне угруповання висунути додаткові вимоги до Ізраїлю.

Ці вимоги ізраїльська влада визнала надмірними. Кілька вже укладених угод про припинення вогню були зірвані, а президент Барак Обама мало не публічно посварився з прем'єр-міністром Нетаньягу, який затято відкидав умови перемир'я, особисто запропоновані держсекретарем США.

Безпека без ради

У Вашингтоні вирішили скористатися вже перевіреною тактикою блокування рішень Ради Безпеки ООН.

"Ізраїльська влада не без підстав вважає, що більшість країн в Організації об'єднаних націй упереджено ставляться до будь-яких дій Ізраїлю, тому вони дуже негативно сприймають будь-які спроби тиску, зокрема резолюції та заяви", - каже Девід Шенкер.

Під час нинішнього конфлікту Сполучені Штати кілька разів використали право "вето", блокуючи погодження спільного документа Ради Безпеки ООН із закликом до припинення вогню.

"Ми не вважаємо, що подібна заява наразі сприятиме деескалації", - пояснила 18 травня позицію адміністрації представниця США в ООН Лінда Томас-Грінфілд.

Додатковою проблемою для адміністрації Байдена стала позиція так званої "прогресивної" фракції Демпартії у Конгресі. Законодавці закликали Білий дім припинити військову та фінансову допомогу Ізраїлю.

У найбільших американських містах відбулися десятки пропалестинських маршів, під час яких дії ізраїльської влади називали не "самообороною", а "геноцидом".

В офіційних заявах американська адміністрація обережно заявляла, що готова стати посередником у переговорах про припинення вогню, але зробить це тільки, якщо обидві сторони заявлять про свою зацікавленість у мирному розв'язанні конфлікту.

17 травня, наприклад, в офіційному повідомленні Білого дому йшлося, що під час телефонної розмови з лідером Ізраїлю президент Байден лише "висловив свою підтримку припиненню вогню".

Два дні опісля, 19 травня, у такому ж звіті Білого дому вже повідомляли, що президент США без зволікань і просто "сьогодні очікує" від Нетаньягу "значної деескалації конфлікту".

У відповідь влада Ізраїлю заявила про те, що готова вести війну з ХАМАС "протягом тривалого часу", але все це, як вважають експерти у Вашингтоні, було лише частиною політичної гри.

"І Байден, і Нетаньягу внаслідок публічної перепалки отримали все, що хотіли, - каже Девід Шенкер. - Байден публічно тиснув на ізраїльтян, нейтралізуючи критику з боку ультралівого крила Демократичної партії, Нетаньягу, своєю чергою, також публічно відповів американській адміністрації, що не могло не сподобатися ультраправим у самому Ізраїлі".

Що далі?

Вже цього тижня, за кілька днів після початку перемир'я, під час візиту до Рамалли держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати не лише готові негайно надати палестинцям 360 млн доларів "надзвичайної" гуманітарної та економічної допомоги, але й планують надати владі автономії велику партію вакцин від коронавірусу.

Адміністрація США також готова знову відкрити консульське представництво Сполучених Штатів у Палестинській автономії, яке закрили за рішенням президента Трампа.

Усі ці кроки, втім, експерти у Вашингтоні вважають щонайменше недостатніми.

"Під час виборчої кампанії Байден обіцяв повністю переглянути політику свого попередника на Близькому Сході, але, схоже, зараз у Білому домі розуміють, що зробити це буде просто неможливо", - каже Девід Шенкер.

Всупереч передвиборчим обіцянкам, Байден поки що не скасував рішення Трампа про перенесення посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима. У Вашингтоні не представили кандидатуру нового посла в Ізраїлі, і не вирішили, хто саме у Держдепартаменті відповідатиме за реалізацію фінансової та гуманітарної допомоги на відновлення сектора Газа.

"Поки адміністрація більше переймається відносинами з країнами Південно-Східної Азії, і черговий палестино-ізраїльський конфлікт не є для неї пріоритетом, - вважає Девід Шенкер. - Тож нинішнє перемир'я триватиме зовсім недовго".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber