Хто такі ізраїльські араби

Вже тиждень світ спостерігає за різким загостренням палестинсько-ізраїльського конфлікту. Загинули десятки людей. Близькосхідне протистояння триває кілька десятиліть, але цього разу є одна принципова відмінність - погроми всередині ізраїльських територій, які влаштовують ізраїльські араби.

На відміну від палестинців, що живуть на палестинських територіях, у більшості ізраїльських арабів є громадянство Ізраїлю.

Це пов'язано з тим, що після створення держави Ізраїль в 1948 році вони вирішили залишитися жити в межах нової країни.

Наприклад, близько 750 тисяч арабів тоді не захотіли залишитися або ж їх виселили через низку причин. Їх називають палестинськими біженцями.

Ізраїльські араби можуть розраховувати на рівний з єврейським населенням соціальний захист і доступ до охорони здоров'я. Вони мають право голосу з перших виборів, проведених в 1949 році, і активно користуються цим правом. У парламенті їхні інтереси представляє блок арабських партій.

За останніми даними, зараз чисельність ізраїльських арабів - близько 1,9 млн осіб (загалом населення Ізраїлю - 9 млн). 9% від цієї кількості становлять араби-католики, інші сповідують іслам.

За словами представників Центрального статистичного бюро Ізраїлю, під час перепису араби-мусульмани вказували, що вважають себе палестинцями, які володіють паспортом держави Ізраїль.

Вони не служать в Армії оборони Ізраїлю (за винятком друзів - це окрема арабомовна етнічна група), і їхні симпатії в близькосхідному конфлікті завжди на боці палестинців, хоча багато хто з них критикує політику ХАМАС.

Серед смертників, які влаштовували теракти в центральних районах країни, ізраїльських арабів були одиниці. Переважно це були палестинці, які проникали на територію Ізраїлю через блокпости.

Зараз вперше з 1966 року ізраїльський уряд ухвалив рішення про застосування щодо арабської громади надзвичайних заходів безпеки.

Що відбувається?

З 10 травня, тобто на четвертий день загострення, стали надходити повідомлення про підпали і напади на перехожих в єврейських районах у центрі Ізраїлю. Найгірша ситуація склалася в Лоді - найближчому місті до міжнародного аеропорту "Бен-Гуріон".

У новинах звідти повідомляють про численні випадки нападів на перехожих з боку арабів, озброєних ножами. Однією з потерпілих стала молода жінка на 39-му тижні вагітності. Поранених відвозять до лікарень не тільки швидкі, але й добровольці, що їздять вулицями на власних автомобілях.

З двох лікарень в центрі Ізраїлю з початку тижня надходили повідомлення про спроби груп молодих арабів увірватися в приймальні. З настанням темряви деякі групи громлять магазини, б'ють вікна житлових будинків і трощать АЗС. Напередодні в Лоді запровадили режим надзвичайного стану.

Також у багатьох містах проходять мирні демонстрації ізраїльських арабів.

"Ми вийшли висловити свою незгоду. Ми не хочемо насильства і зіткнень з поліцією, але ми не можемо мовчати, коли людей виселяють з їхніх будинків, коли вірянина не пускають в його святиню на молитву", - говорить Надін Бадвайа з Рамли.

Йдеться про рішення Верховного суду Ізраїлю виселити кілька арабських сімей з будинків в Східному Єрусалимі і про подальші зіткнення палестинців з ізраїльською поліцією у мечеті "Аль-Акса" на Храмовій горі.

"Попри наполегливі спроби держави [Ізраїль] розділити нас, ми солідарні з нашими братами. Ця битва - одна на всіх. Ми - єдиний народ, держава вважає нас ворогами. Це видно на прикладі того, як вони реагують на арабські демонстрації", - каже Раван Башарат, учасник акції в Яффо.

12 травня в деяких районах Ізраїлю єврейське населення почало у відповідь громити арабські крамниці.

У місті Бат-Ям, що на кордоні з Тель-Авівом, натовп жорстоко побив таксиста-араба, він у важкому стані. У схожій ситуації в Хайфі таксист пішов на таран натовпу, що намагався оточити його автомобіль.

"Мене не хвилює, вирує у вас кров чи ні. Вирує, й що далі? Це не має значення. Ви не можете брати закон у свої руки, - відреагував прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху на епізод з побиттям араба в Бат-Ямі. - Ви не можете лінчувати громадян арабської національності, також як і вони не можуть робити це з євреями. Так не буде".

Реакції арабських лідерів в Ізраїлі поки що немає.

Труднощі арабської інтеграції

Єврейське і арабське населення Ізраїлю майже не перетинаються.

Будь-яка приїжджа людина, яка навіть погано знає географію Ізраїлю, легко зможе відрізнити арабський населений пункт - місто, село або просто район - від єврейського. Крім складу населення вони відрізняються характером забудови, інфраструктури і навіть звичайними вивісками.

На потреби арабського сектора з бюджету країни щорічно витрачають мільярди, але інтеграції це особливо не сприяє. Ізраїльські ліві кажуть, що лише виділяти гроші не достатньо, потрібні спеціальні програми з інтеграції, яких немає.

Праві відповідають, що відокремленість - усвідомлений вибір громади, яка має податкові пільги і вважає кращою власну систему освіти.

Самі ізраїльські араби, особливо їхні лідери, заявляють, що не мають наміру служити "ізраїльській окупації".

"Права ізраїльських арабів випливають з їхнього громадянства і проживання на землі предків, і вони жодним чином не залежать від служби в армії, будь-якої цивільної служби або іншої діяльності, що відповідає інтересам окупації", - таке формулювання ще у 2006 році записали в документі "Арабське бачення майбутнього" лідери Верховної спостережної комісії арабського сектора, і відтоді воно міститься в її статуті.

Спроби ізраїльської влади залучити арабську молодь до служби в армії або до альтернативної служби розцінили як намір спотворити національну самосвідомість арабів і отримати ще більше важелів для їх дискримінації. Уряд Ізраїлю не повертається до цього питання вже майже 20 років.

Єдина сфера, в якій араби та євреї активно перетинаються, - охорона здоров'я.

За останніми даними, 20% лікарів, 25% медсестер та медбратів і 50% фармацевтів в країні - ізраїльські араби.

У цьому сенсі пандемія коронавірусу стала рідкісним приводом для зближення. Арабські і єврейські медики створювали спільні бригади з метою підкреслити, що цей важкий період - не час для ворожнечі.

В Ізраїлі минулий рік навіть називають роком "коронного перемир'я".

Громадянська війна?

Зміни в ізраїльських містах почалися кілька років тому. Рієлтори в центрі країни говорять, що як мінімум за чотири останні роки попит на ринку орендованого житла серед арабських клієнтів виріс в рази. Залишаючись відданим релігійним традиціям, нове покоління арабської молоді демонструє запит на інші умови побуту і життя в цілому.

"Я живу в квартирі з кондиціонером і приїжджаю на роботу на машині. Мені подобається можливість замовити додому їжу телефоном і піти в нічний клуб, якщо захочеться. До пандемії я зупинявся в готелі на Мертвому морі, міг собі дозволити", - каже 22-річний Хазем Байдені.

У 2019 він приїхав в Тель-Авів з села Абу-Гош біля Єрусалима, очолює роботу відділу хімчистки у великій пральні. Удома він працював водієм мінірефрижератора і отримував 30% від тієї зарплати, яку отримує зараз.

"Дослідження показують великий прогрес в соціальному і економічному аспектах життя арабської громади. Вони стали менш консервативними, дедалі більша кількість з них здобуває освіту, і в цілому їх рівень життя помітно виріс", - коментує Меїр Елран з Інституту досліджень національної безпеки.

Але експерти побоюються, що події останніх днів поховають ці боязкі натяки на інтеграцію.

"Якщо раніше ізраїльських арабів з палестинцями об'єднувала в основному кланова і громадська приналежність, то зараз вона поступається місцем націоналістичним настроям. Це вже не просто співпереживання одноплемінникам, а активна боротьба проти держави, громадянами якої вони є", - вважає Давід Коен, експерт Єрусалимського інституту стратегічних досліджень та безпеки.

Один з провідних фахівців з ісламу і арабського світу, професор Рафі Ісраель з Єврейського університету в 2016 році припустив, що настане день, коли ізраїльські араби почнуть розвалювати країну зсередини за боснійським сценарієм. Під час конфлікту 1992-95 років між боснійськими мусульманами та хорватами-католиками, що проживали в Боснії і Герцеговині, сусіди і вчорашні друзі жорстоко вбивали один одного на етнічному та релігійному ґрунті.

Тоді слова професора Ісраеля викликали обурення серед лівих політиків і тих ізраїльтян, хто поділяє думку про те, що араби в Ізраїлі піддаються дискримінації.

Але зараз його цитують знову. Особливо після інциденту, коли погромники-араби в одному з міст зірвали ізраїльський прапор і почепили на його місце палестинський.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!