Поклад і не тільки: кого Зеленський призначив у верхівку СБУ і що далі

5 січня Володимир Зеленський оновив верхівку СБУ. Окрім призначення т.в.о. Служби Євгенія Хмари президент також здійснив низку інших ротацій всередині структури, зокрема, затвердив:

Що про них відомо? Та як ці кадрові зміни можуть вплинути на діяльність СБУ? Про це у – огляді BBC News Україна.

Хто такі Поклад, Тупіков і Килимник

Про нових заступників голови СБУ Дениса Килимника та Андрія Тупікова інформації у відкритому доступі небагато.

Відомо, що Килимник донедавна був першим заступником керівника Центру спецоперацій "Альфа".

23 червня 2024 року Володимир Зеленський підвищив його у військовому званні з полковника до бригадного генерала.

А вже за рік, 22 червня 2025 року, Килимник отримав від президента звання Героя України.

"Він – один із тих, хто організовує найбільш вагомі та цілком справедливі удари по російському окупанту за цю агресію", – зазначив 5 січня 2026-го Зеленський, коментуючи своє рішення призначити Килимника заступником голови СБУ.

Андрій Тупіков раніше був начальником аналітичної служби управління спеціальних операцій головного управління Національної гвардії.

У серпні 2015 року президент Порошенко нагородив Тупікова орденом Данила Галицького.

Натомість для портрету Олександра Поклада даних значно більше.

Йому 51 рік і народився він у Кременчуці.

Свого часу Поклад закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та розпочав свою кар'єру у правоохоронних органах Полтавської області.

У 2006-му Поклад отримав посвідчення адвоката, але дію документу призупинили у 2015 році.

Кілька скликань поспіль Поклад працював помічником депутатів у Верховній Раді: спершу – у регіонала Равіля Сафіулліна, згодом – колишнього начальника охорони олігарха Дмитра Фірташа Івана Мирного, коли той був регіоналом, а потім членом "Опозиційного блоку".

Поклад – кандидат юридичних наук: у 2018-му захистив у Запорізькому національному університеті дисертацію на тему "Громадський контроль за діяльністю поліції".

21 серпня 2017 року президент Порошенко нагородив тоді ще підполковника Поклада орденом "За мужність" ІІІ ступеня, а вже 24 березня 2020 року він отримав від Зеленського орден "За мужність" ІІ ступеня

17 квітня 2022 року Поклада підвищили до бригадного генерала, а 6 січня 2024 року – до генерал-майора.

30 вересня 2025 року Володимир Зеленський присвоїв Покладу звання Героя України.

30 листопада 2021 року Зеленський призначив Поклада начальником Департаменту контррозвідки СБУ, а вже за два роки 23 серпня 2023-го перевів його на посаду заступника голови Служби.

Від 5 січня, за рішенням президента, Поклад став першим заступником голови СБУ.

"Захист української державності та контррозвідувальна робота в СБУ значно посилились, і цей напрям буде розвиватись і надалі", – зазначив Зеленський, коментуючи своє рішення.

У 2025 році Поклад був одним із членів української делегації для переговорів з РФ у Стамбулі.

За даними NV, він керував спецоперацією із затримання полковника СБУ Юрія Расюка, фігуранта справи про підготовку замаху на генерала СБУ Андрія Наумова і генерал-майора відомства Валерія Шайтанова, засудженого за державну зраду до 12 років позбавлення волі.

Тим часом видання WSJ натякало на можливий конфлікт між Кирилом Будановим та Олександром Покладом через убивство за незрозумілих обставин на початку березня 2022 року фінансиста і розвідника Дениса Кірєєва, який брав участь у російсько-українських переговорах.

І посиланням на власні джерела ЗМІ писали, що Кірєєва запідозрили у держзраді, але ГУР повідомило, що Кірєєв був його співробітником і загинув під час виконання "спеціального завдання". За словами Буданова, у ніч перед переговорами у Білорусі з офісу Поклада дзвонили Кірєєву. Сам поклад це не коментував.

За даними видання ZN.UA на початку вересня 2025-го Поклад особисто їздив до Об'єднаних Арабськіх Еміратів, щоб повернути в Україну депутата Федора Христенка. Ані СБУ, ані сам Поклад це не коментули.

Що далі

"Про Поклада є багато розмов, зокрема, і з негативним забарвленням, але кажуть, що він активний і є драйвером багатьох процесів безпосередньо на фронті та в організації зухвалих операцій", – говорить у коментарі BBC News Україна колишній співробітник СБУ, а нині військовий аналітик Іван Ступак.

Підвишення Поклада із заступника до першого заступника голови СБУ, на думку експерта, свідчить про ще більшу формалізацію його впливу всередині Служби.

Загалом Іван Ступак висловлює застереження, що стрімкі кадрові ротації всередині СБУ можуть призвести до уповільнення певних процесів у роботі цього органу.

"Є велике побоювання, що та кількість операцій, яка запланована, може відтермінуватися або бути скасована. Бо коли новий голова приходить, він починає свої кадрові рішення робити: когось знімає, когось переміщує, а відтак хтось може перейти у режим "самозбереження", аби зайвий раз не потрапляти на очі вищого керівництва та зберегти посаду", – припускає Ступак.

Тим часом колишня членкиня парламентського комітету з питань націонаьної безпеки, оборони та розвідки, позафракційна депутатка Мар'яна Безугла вважає, що нинішні ротації усередині Служби безпеки можуть посприяти відновленню процесів реформи цього органу.

"Протягом доби відбулася дещо революція всередині СБУ: владу захопили контррозвідники та бойовики... Змішані відчуття. Можливо, буде відновлено реформу СБУ як контррозвідувального, диверсійного органу без слідства та економіки", – припускає парламентарка.

Наступного тижня Рада має проголосувати за відставку Василя Малюка із посади керівника СБУ. Однак дехто із депутатів вже зараз каже, що, навряд чи натисне кнопку "за".

"Я знаю більше 25 років Василя Васильовича, тому моя позиція буде чітка і однозначна: я буду голосувати проти зняття Малюка. І взагалі, я б хотів почути більше аргументів, мотивації для такого рішення. При цьому я повагою ставлюсь до генерал-майора Хмари", – зазначив у коментарі BBC News Україна колишній заступник голови СБУ, а нині член фракції "Батьківщина" Андрій Кожем'якін.

Водночас є і ті, хто змінив своє рішення і тепер готовий підтримати відставку Малюка.

"Хмара – учень і послідовник Малюка. Одна з контекстних умов, що той добровільно пішов у відставку. Що ж, за таких обставин блокувати звільнення голови СБУ в ВРУ вже немає сенсу", – зазначила колишня членкиня комітету з питань нацбепеки, оборони і розвідки, позафракційна Мар'яна Безугла.

Сам Малюк запевнив, що планує залишатись у системі СБУ, щоб "реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди".

У якому саме статусі та на якій посаді він виконуватиме це, наразі невідомо.