Обвал рубля та рецесія. П'ять графіків про стан економіки Білорусі
Автор фото, Getty Images
- Author, Сергій Козловський
- Role, Російська служба ВВС
Акції протесту в Білорусі тривають майже місяць, за цей час курс долара та євро в країні сягнув рекорду. Побоюючись девальвації, населення кинулося скуповувати валюту і забирати депозити. Нацбанк в серпні витратив 15% золотовалютних резервів на підтримку білоруського рубля.
Масові акції протесту в Білорусі почалися після президентських виборів, які пройшли 9 серпня. Люди продовжують виходити на вулиці, висловлюючи невдоволення офіційними підсумками виборів.
Вони вимагають визнати переможцем не чинного президента країни Олександра Лукашенка, а Світлану Тихановську. Під час виборів спостерігачі повідомляли про численні порушення, а неофіційні екзитполи показували перемогу опозиційного кандидата.
Протести супроводжує зростання курсу долара і брак коштів у банківському секторі. Офіційний курс євро в Білорусі 25 серпня вперше після грошової реформи 2016 року перевищив 3 рублі.
Населення Білорусі скуповує валюту, побоюючись знецінювання рублевих заощаджень.
"Складна поствиборча суспільно-політична ситуація викликала занепокоєння у населення щодо стабільності економіки. І сформувався підвищений, в деякі дні навіть ажіотажний попит на валюту", - коментував державній газеті "Советская Белоруссия "глава управління монетарної політики Нацбанку Білорусі Дмитро Мурін.
Станом на 4 вересня курс євро становив 3,13 рубля (зростання на 27% в порівнянні з початком року), курс долара - 2,65 рубля (зростання на 18%).
В обмінниках навіть спостерігали нестачу валюти, але це було пов'язано з технічними складнощами - купюри просто не встигали підвозити, відзначав Нацбанк.
З липня 2019 року в Білорусі реалізується режим "плаваючого" курсу, тоді як раніше регулятор утримував курс.
Політика керованого курсу за часів політичної та економічної нестабільності призводила до появи "чорного" ринку валюти. На ньому долари і євро можна було придбати вільно, але набагато дорожче, ніж за офіційним курсом, який не показував реальної ситуації на валютному ринку.
У серпні 2020 року до ажіотажного скуповування валюти підключилися навіть юридичні особи, відзначає Нацбанк. Щоб стабілізувати ситуацію, регулятор до 15 вересня перестав видавати банкам одноденні кредити.
"Адже зараз кредити беруться в тому числі, щоб придбати валюту, а потім продати її за вищою ціною", - говорив "Советской Белоруссии" глава управління операцій на фінансових ринках Нацбанку Денис Горегляд.
Банки без грошей
Скупка валюти, обмеження регулятора і нестабільність в цілому призвели до дефіциту коштів на банківському ринку. В результаті багато банків призупинили видачу кредитів фізичним особам і почали приймати депозити від населення під 20% і вище.
Нацбанк продовжив видачу позик банкам, але тільки у формі аукціонів. З 19 серпня було проведено чотири аукціони. Дані регулятора показують, що попит на гроші з боку банків різко зріс, як і ставка — на останньому аукціоні вона склала 22,25% річних, тоді як на попередніх торгах в січні ставка становила 10,95%.
Також різко зросла вартість коштів на міжбанківському ринку, де фінансові організації надають гроші в кредит один одному. Якщо 10 серпня середньозважена ставка міжбанківського ринку становила 3,8%, то до 3 вересня вона виросла до 24%.
Ці дані говорять про те, що банкам не вистачає ліквідності, а отримати гроші в борг стає для них все дорожче.
Агентство Moody's 1 вересня поставило на перегляд рейтинги чотирьох білоруських банків. Це "БПС-Сбербанк", "Беларусьбанк", "Белинвестбанк", "Белагпропромбанк".
Протести можуть серйозно підірвати довіру до стабільності банківської системи і викликати відтік вкладів, зазначають аналітики агентства. Дані Нацбанку за серпень ще недоступні. Агентство Fitch оцінює, що в перші три тижні відтік депозитів міг скласти 1-6%.
Мурін з Нацбанку заявляв, що відтік вийшов помірним завдяки безвідкличним вкладам, які були введені в 2016 році і на які сьогодні припадає дві третини всіх депозитів. Зараз вкладники не можуть швидко вилучити вклади і перевести їх у валюту.
Також у банків є значні фінансові резерви, відзначає Moody's. Проте високі ризики для банківської системи залишаються - в основному це ризики великого відтоку валютних вкладів, які станом на 1 липня становили 58%. Якщо відбудеться відтік валюти, то банкам стане набагато складніше фінансувати валютні витрати, пишуть аналітики агентства.
Політична нестабільність може ще більше погіршити якість активів, які вже постраждали через коронавірус, відзначає Moody's. Особливо проблемними для банків будуть видані валютні кредити, тому що здатність їх клієнтів розраховуватися за такими позиками погіршується через девальвацію рубля.
Fitch зазначає, що здатність Нацбанку надавати фінорганізаціям валютну підтримку обмежена відносно невеликими резервами.
Станом на 1 вересня обсяг золотовалютних резервів Нацбанку Білорусі становив 7,5 млрд доларів. За серпень резерви знизилися на 1,4 млрд доларів, тобто на 15%. Це рекордний обвал з 2003 року.
Регулятор раніше визнавав, що для підтримки курсу рубля проводились валютні інтервенції. Їх обсяги не уточнювали.
Валютний держборг
Ще один ризик, пов'язаний з послабленням рубля, — це труднощі з виплатою державного боргу, майже 100% якого у валюті.
Навіть внутрішні облігації, які випускає Міністерство фінансів Білорусі, у валюті. Черговий випуск, який Мінфін почав розміщувати 10 серпня на Білоруській валютно-фондовій біржі, майже не продається: у перші два дні розміщення продали 8,3 тисячі облігацій з 50 тисяч, а в наступні три тижні — трохи більше 800 штук.
На тлі протестів також різко подешевшали білоруські облігації на Московській біржі. Їхня прибутковість підскочила майже до 10%. Зазвичай, якщо на облігацію низький попит з боку інвесторів, її прибутковість зростає.
Як каже Мурін з Нацбанку, це означає, що вартість майбутніх запозичень для Білорусі зросте: "Прибутковість цих паперів показує, за якою ціною республіка зможе залучати нові ресурси. І поки їхня вартість для країни зростає."
"Якщо через погіршення показників макроекономічної стабільності у Білорусі знизиться рейтинг, то для його відновлення знадобиться кілька років. І весь цей час вартість ресурсів для країни буде вищою", - зазначав Денис Горегляд.
9-10% річних по кредитах для Білорусі не по кишені, тому що економіка не генерує зростання, яке дозволило б оплатити таку ставку, говорили раніше ВВС економісти.
Сповільнюється зростання
В останні роки економічне зростання в Білорусі сповільнюється. На початку 2020 року місячна динаміка ВВП стала негативною. В кінці I кварталу економіка почала переходити в фазу зростання, проте за підсумками II кварталу був зафіксований суттєвий спад.
Спад випуску в першому півріччі обумовлений передусім наслідками пандемії коронавірусу, йдеться в доповіді дослідницького центру Beroc.
Економісти центру прогнозують, що за підсумками року спад ВВП може скласти 3-3,5%. МВФ очікує спаду на 6%. Влада Білорусі сподівається вийти на нульове зростання.
Пандемія погіршила світову кон'юнктуру, але для Білорусі ситуація може виявитися ще гіршою через низькі ціни на енергоносії, зазначає Beroc. Ціна на газ для Білорусі закріплена умовами угоди, тому скористатися перевагами зниження вартості палива країна не може. Також у зв'язку зі зниженням цін на нафту для Білорусі знижуються вигоди від торгівлі нафтопродуктами.
Спад попиту на нафтопродукти через коронавірус призвів до обвалу експорту Білорусі в першому півріччі. За даними Белстату, за цей період експорт усіх товарів у вартісному вираженні впав на 19%.
Експорт мінеральних продуктів — в тому числі нафти та нафтопродуктів — обвалився на 60%. Зниження експорту в основному стосується країн ЄС.
Знизився також імпорт мінеральних продуктів — на 45%. Найбільше скоротився імпорт з Росії.
Дані показують, що в першому півріччі постраждала давня схема: Білорусь купує за низькими цінами в Росії нафту, переробляє її та продає нафтопродукти в ЄС та Україну.
Причина може бути не тільки в коронавірусі — на початку 2020 року Мінськ і Москва не домовилися про постачання нафти, і білоруське керівництво почало шукати альтернативні джерела поставок.
Домовленості не вдалося досягти через суперечку з приводу "податкового маневру", в результаті якого в Росії планується поступово знизити експортні мита на нафту і збільшити податок на видобуток корисних копалин. Оскільки Білорусь раніше отримувала російську нафту безмитно, то скасування мит призведе до зростання цін на російську сировину для Мінська до світового рівня.
Олександр Лукашенко вимагав від Росії компенсацію за податковий маневр, проте в Москві на це відповідали, що зміна податкової системи — внутрішня справа Росії.
Мінфін Білорусі оцінює втрати від податкового маневру в 2019-2024 роках в 10 млрд доларів.
Податковий маневр розтягнутий у часі. Білоруський бюджет почав втрачати гроші в 2019 році - надходження від експортних мит на нафту впали на третину, і в результаті митні платежі знизилися на 4%.
Бюджет на 2020 рік верстали з дефіцитом 0,9 млрд рублів (340 млн доларів). У серпні Мінфін повідомляв, що за підсумками року через коронавірус та зниження експортних мит дефіцит може скласти 5 млрд рублів.
