Чи витримає економіка Білорусі страйки та протести

У Білорусі після виборів вже майже півтора тижня щодня проходять акції протесту. Страйкують працівники найбільших підприємств країни, вимагаючи відставки Олександра Лукашенка. Чи витримає економіка країни такий тиск?

За останні дні в Білорусі на протести вийшли співробітники відразу декількох великих підприємств. Майже кожен день стає відомо про нові страйки та акції протесту на білоруських заводах.

Співробітники підприємств влаштовують зустрічі з керівництвом, на яких зачитують колективні звернення. Робітники вимагають зупинити насильство, відправити у відставку Олександра Лукашенка і визнати президентом Білорусі Світлану Тихановську.

Протестувальники, як правило, скаржаться на погрози з боку начальства і чиновників. Сам Лукашенко заявляв, що таких працівників потрібно звільняти.

На деяких заводах виробництво зупинилося. Наприклад, працівники "Білоруськалій" - одного з найбільших в світі постачальників калійних добрив - повністю зупинили видобуток руди, повідомляє TUT.BY. Працівники компанії, за даними видання, у вівторок стверджували, що рудники не працюють, руда не відвантажується.

Керівництво заводу проводить переговори про безпечну зупинку виробництва. У середу, 19 серпня, кілька сотень шахтарів заводу зібралися в центрі Солігорська і публічно обговорювали початок страйку. Представники страйкому заявили, що під заявою про початок страйку підписалися понад 4 тисячі людей, передає TUT.BY. Однак неясно, чи працює зараз завод і чи відновлений видобуток на шахтах.

Протестують також робітники Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ). На підприємство 17 серпня прилетів Лукашенко. Під час його виступу робітники почали скандувати "Іди". Після паузи Лукашенко відповів: "Спасибі".

Уже після виступу один з робітників крикнув Лукашенку: "Застрелься, офіцере!" Після цього чинний президент підійшов до групи чоловіків.

"Не хвилюйтеся, я вас бити не буду. Це не в моїх інтересах. Якщо хоч один спровокує щось тут, розберемося жорстоко, тому будь мужиком. Вас натовп, а я один", - сказав Лукашенко, оточений охоронцями.

Робітників "Білоруського автомобільного заводу" - виробника кар'єрних самоскидів - 17 серпня замкнули в цеху. Замість того, щоб працювати, вони почали марширувати по цеху і скандувати "Живе Білорусь". Пізніше місцеві ЗМІ повідомляли, що цех відкрили, а робітники почали обговорювати страйк.

Білоруський металургійний завод 17 серпня на кілька годин припинив роботу всіх печей. ЗМІ повідомляли суперечливу інформацію про те, чи збираються страйкувати робітники заводу. Поки що офіційно страйк вони не оголошували.

Свої вимоги керівництву висунули також робітники НПЗ "Нафтан" і хімзаводу "Полімір" в Новополоцьку. Як розповів ВВС один з робітників, виробництво на "Полімірі" вибухонебезпечне, тому навряд чи його зупинять, але варіанти страйків обговорюються. Про страйк раніше оголошували також робітники іншого білоруського НПЗ в Мозирі.

Свій протест висловлюють робітники й інших підприємств Білорусі, в тому числі Мінського автомобільного заводу, Мінського тракторного заводу, виробника автокомпонентів "Белкард", виробника холодильників "Атлант", виробника тролейбусів і трамваїв "Белкоммунмаш", виробника добрив "Гродно Азот", цукрових заводів, будівельних компаній, хімічних заводів та інших підприємств.

Багато працівників заводів скаржаться на тиск з боку керівництва і погрози звільнення, тому повідомлень про страйки стало менше. Однак загроза страйків на найбільших підприємствах країни зберігається.

Як позначаться протести на економіці країни?

Тривалі протести робітників можуть стати серйозним ударом по економіці Білорусі, вважають економісти.

На промисловість в країні припадає чверть ВВП, але від цієї сфери залежать ще й великі супутні галузі - в першу чергу, логістика та транспорт. Будь-які проблеми в промисловості неминуче позначаться на секторі послуг, на який припадає 49% ВВП.

Дві третини промисловості сконцентровані в шести галузях: продовольство, нафтопереробка, хімічні продукти, металургія, гумові та пластмасові вироби, машини та обладнання.

Зниження промислового виробництва може призвести до погіршення і без того поганої економічної ситуації (як і весь світ, економіка Білорусі постраждала від коронавірусу).

Промислові підприємства приносять Білорусі 93% валютної виручки. В цьому плані критичними для країни є протести на "Білоруськалій", говорить академічний директор дослідницького центру BEROC Катерина Борнукова.

"Білоруськалій" - один з найбільших генераторів валютної виручки в країні, і навіть тиждень простою може призвести до серйозної волатильності на валютному ринку, відзначає вона. За даними Белстату, в 2019 році Білорусь експортувала калійних добрив на 2,78 млрд доларів.

Попри зупинку подачі руди, "Білоруськалій" продовжить якийсь час відвантажувати продукцію, вважає президент Науково-дослідного центру Мізеса Ярослав Романчук. Виробництво на заводі не зупинялося, стверджує профспілка заводу. Але робочі в цю середу знову погрожують страйком.

Романчук додає, що якщо виробництво зупиниться на довгий термін, то втрати будуть: "Втрати, в тому числі пов'язані з невиконанням контрактів. Можуть з'явитися конкуренти, які цю нішу спробують зайняти".

Один з основних конкурентів "Білоруськалій" - російський "Уралкалій".

Великими постачальниками валюти в країну є також нафтопереробні заводи - Мозирський НПЗ і новополоцький "Нафтан" (входять в держконцерн "Белнафтохім"). Білорусь купувала дешеву нафту в Росії, переробляла її і продавала за кордон нафтопродукти, отримуючи валюту.

Однак у зв'язку з податковим маневром в Росії знижки для Білорусі поступово зникнуть, і Мінськ купуватиме нафту за світовими цінами. Лукашенко намагався домогтися від Росії компенсації податкового маневру, але Москва не пішла на поступки.

Уже сьогодні НПЗ приносять менше валюти, ніж раніше, тому що в зв'язку з коронавірусом знизився попит на нафтопродукти, зазначає Борнукова.

У січні-травні 2020 року експорт нафтопродуктів з Білорусі в кількісному вираженні зменшився на 46% в порівнянні з цим же періодом минулого року. Навіть більше - експорт в цій галузі впав на 62% до 0,8 млрд доларів.

Експорт білоруських нафтопродуктів знижувався і в останні роки. Наприклад, в 2016 році за кордон продали 16,9 млн тонн, а в 2019 році - тільки 10,5 млн тонн.

Що стосується таких заводів, як МТЗ, МАЗ і БелАЗ, то складських запасів там досить, каже Романчук.

"Там місяць можна спокійно дозволити собі страйкувати без шкоди для виконання договірних зобов'язань," - зазначає економіст.

Протести робітників шкодять ще й іміджу влади, додає Катерина Борнукова.

"Основою економічної політики завжди було збереження зайнятості на цих держпідприємствах. І те, що ці люди сьогодні виходять і висловлюють невдоволення, це дуже яскравий знак провалу економічної і соціальної політики президента", - говорить вона.

Як зазначає Романчук, стан багатьох заводів - не найкращий: "У промислових підприємств понад 40% виручки йде на обслуговування кредитів. У Мозирському НПЗ, наприклад, понад 60%. Гігантська закредитованість не дає ніяких шансів на розвиток".

У довгостроковому періоді страйки можуть призвести до поглиблення проблеми дефіциту бюджету.

"Відповідно, потрібно буде скорочувати інвестиційні та споживчі витрати", - говорить Романчук.

Ситуація з бюджетом в країні і без цього непроста через передвиборче підвищення зарплат і зростання запозичень.

Як влада Білорусі намагалася купити стабільніст

Влада Білорусі підвищує зарплати і пенсії перед кожними виборами, каже Романчук.

"Все росте, щоб люди проголосували, як треба", - відзначає він.

Дійсно, в 2018 і 2019 роках в Білорусі спостерігався надзвичайно високий зріст реальних наявних доходів населення - на 7,9 і 6,1%. Цей показник враховує доходи, які залишаються на руках людей після всіх обов'язкових виплат, а також з коригуванням на інфляцію.

У червні 2020 року середня зарплата білоруських працівників, за даними Белстату, склала майже тисячу двісті сорок дев'ять білоруських рублі - це майже 507 доларів.

Статистика по доходах в Білорусі може не відображати повної картини, говорить Катерина Борнукова. Центр BEROC проводив опитування, які не підтверджують офіційні дані.

"Вони [дані Белстату], наприклад, можуть погано враховувати падіння зарплат на малих і мікропідприємствах, які подають звітність рідше. Вони погано враховують падіння заробітку у тих, хто втратив роботу," - зазначає економіст.

Як говорить Романчук, в Білорусі є великий розрив між зарплатами і продуктивністю праці: "У першому півріччі номінальна заробітна плата зросла майже на 13%, а продуктивність праці - мінус 2%. І така ось тенденція гігантського розриву між цими двома показниками зберігається чотири роки" .

Коли продуктивність праці падає, а доходи населення зростають, то конкурентоспроможність економіки знижується. У довгостроковій перспективі така країна починає відставати від інших.

"Лукашенко гнав-гнав-гнав [підвищував зарплати], думаючи, що йому подякують за те, що він платить людям більше, ніж вони заробляють, але, як бачите, вийшло зовсім не так. Тому що серед усіх чинників, які спонукали людей до національного страйку, це не стільки горезвісна "ковбаса", скільки свобода, справедливість і жага відплати за ось ці тортури, які були відносно затриманих ", - описує Романчук.

Агентство Moody's пише, що знову підвищити соціальні витрати у відповідь на масові акції протесту, уряд Лукашенко навряд чи зможе якраз через бюджетні обмеження.

Як видавати зарплати в борг

"Сьогодні у нас така ситуація, що держборг за останні роки досить суттєво зріс і нам досить дорого його обслуговувати. Основна частина держборгу - майже 90% - це держборг у валюті. Ми сильно залежимо від зовнішнього фінансування," - каже Борнукова.

Зокрема, держборг різко виріс перед виборами 2020 року.

Згідно з доповіддю Moody's, основними кредиторами білоруської економіки є Китай і Росія.

Білорусі, за словами експертів, останнім часом стало складніше отримувати доступ до російських кредитів. Влада країни розраховувала на розвиток відносин з Китаєм, пояснює Борнукова.

Також мінфін випускає державні облігації, номіновані в валюті (ВГДО). Такі облігації доступні і населенню. Наприклад, деякі банки пропонують жителям Білорусі купити облігації як на вторинному, так і первинному ринку на Білоруській валютно-фондовій біржі.

10 серпня почалося розміщення чергового випуску ВГДО на Білоруській валютно-фондовій біржі. Мінфін планує розмістити 50 тисяч облігацій номінальною вартістю 1 тисяча доларів. Відповідно влада хотіла виручити від їх продажу 50 млн доларів. На торгах 10 і 11 серпня продали близько 8,5 тис. облігацій.

На тлі протестів продажу паперів впали майже до нуля - на торгах 13, 14, 17 і 18 серпня Мінфін продав 21 облігацію.

Погіршення умов по кредитах (через загальне погіршення стану економіки і зростання політичних ризиків) означає, що обслуговування боргу стане ще більш дорогим, каже Борнукова.

"Ми і так платили досить багато, близько 6-7% річних. Якщо зараз оплачувати 9-10%, це нам не по кишені. Тому що обслуговування боргу занадто велике, а економіка Білорусі не генерує такого економічного зростання, щоб в цьому був якийсь сенс", - пояснює вона.

Зараз на обслуговування боргу країна витрачає 10% ВВП, каже Романчук. А якщо ці витрати виростуть хоча б до 15% ВВП, це буде убивчо для економіки, вважає експерт. Йдеться про зростання виплат за держборгом на кілька мільярдів на рік.

Міжнародні рейтингові агентства S&P і Moody's в своїх звітах пишуть, що в цьому році графік виплат Білорусі за борги особливо складний. 24 червня міністерство фінансів завершило розміщення двох випусків єврооблігацій на загальну суму 1,25 млрд доларів з терміном погашення в 2026 році і в 2031 році. Рейтингові агентства пишуть, що це знизить фінансовий тиск на уряд.

У S&P все ж попереджають, що для Білорусі є ризик втратити доступ на міжнародний фінансовий ринок. Частково це пов'язано з нестабільною ситуацією на самих ринках через пандемію коронавірусу, а частково - через можливе введення нових санкцій проти Білорусі.

Нові та старі санкції

ЄС не визнав результатів виборів в Білорусі. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн в цю середу заявила, що санкції проти білоруських чиновників введуть найближчим часом. До цього ж закликав глава Європарламенту Давид Сассолі.

Поки йдеться про санкції проти конкретних чиновників, а не проти будь-яких секторів економіки країни. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС вивчить можливість запровадження санкцій проти Лукашенка.

ЄС вже вводив санкції проти білоруських чиновників і особисто Олександра Лукашенка. У тому чи іншому вигляді санкції діяли з 1998 року. У 2016 році ЄС вирішив не продовжувати економічні санкції проти Лукашенка і 169 білоруських чиновників.

Однак ЄС все ж зберіг частину санкцій - вони діють проти чотирьох осіб, яких вважають відповідальними за зникнення опозиційних політиків в 1999 і 2000 роках, - а також ембарго на постачання озброєнь.

Можливість введення нових санкцій не виключав і держсекретар США Майкл Помпео. США ще в червні 2006 року ввели санкції проти Білорусі і не скасовували їх. Президент США Дональд Трамп щорічно продовжує ці санкції, а сам Лукашенко значиться в санкційних списках Казначейства США.

У 2006 році після президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Лукашенко, пройшли масові протести. Тоді спостерігачі і активісти також говорили про масові порушення, а до опонентів Лукашенка влади застосовували силовий вплив.

Аналітики рейтингових агентств пишуть про зростаючу ймовірність санкцій, але поки що вони не описують, якими ці санкції можуть бути.

В одній з доповідей Moody's говориться, що до протестів Білорусь могла розраховувати на фінансову підтримку з боку ЄС, а також від різних міжнародних організацій. Так, в квітні цього року країна попросила 900 млн доларів у МВФ і понад 100 млн у Світового банку. Розраховувати на це фінансування тепер буде набагато складніше, йдеться в звіті.

Якщо введуть нові більш серйозні санкції, то до кінця року Білорусь витримає, а потім "треба буде розмовляти про дефолт", вважає Романчук. В цьому випадку серйозно виростуть дефіцит бюджету і держборг, прогнозує він.

Удар по економіці на тлі політичної нестабільності тільки посилить проблеми, що накопичилися, і в підсумку все це може привести до девальвації.

Романчук сумнівається, що владі вдасться стримати курс в межах 2,5 рублі за долар. Курс долара в країні ще в кінці 2019 року лише трохи перевищував 2 рублі за долар, а до середини серпня 2020 року курс виріс до 2,46 рубля.

Девальвація - по суті єдине доступне зараз джерело фінансування дефіциту бюджету, вважає Романчук. Економіст зазначає, що великий кредит може надати Росія, але в цьому випадку Москва попросить підписати документи про тісну інтеграцію, і тоді отримання кредиту по суті означатиме продаж суверенітету.

Росія і Білорусь ще в 1999 році підписали договір про створення Союзної держави. В 2019 переговори на цьому напрямі активізувалися. Лукашенко вимагав від Росії компенсації за "податковий маневр", в результаті якого Білорусь втрачала дешеву нафту. Росія у відповідь вимагала підписати документи щодо поглибленої інтеграції.

У вересні 2019 року Москва і Мінськ схвалили (але не підписали) пакет дорожніх карт щодо поглибленої інтеграції. Підписати їх планувалося за кілька місяців. Але, як і передбачали аналітики, Білорусь гальмувала цей процес.

"Комерсант" писав, що поглиблена інтеграція передбачала створення єдиного податкового кодексу, об'єднаного банківського нагляду з двома центробанками, а також єдиного регулятора ринків нафти, газу і електрики.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!