Жахливий рік: чому в Лівані і до вибуху було несолодко

Вибух, який стався в Бейруті 4 серпня, забрав життя понад 100 людей, ще кілька тисяч поранені. Влада оцінює збитки у 3-5 мільярдів доларів - це майже 10% ВВП країни, а 300 тисяч людей залишилися без домівок.

Ці наслідки лише погіршать становище країни, яка переживає найтяжчу економічну кризу з часу завершення громадянської війни у 1990 році. Адже станом на липень інфляція в Лівані сягнула 60%, а національна валюта впала до долара на 80%, за межею бідності опинилася половина населення країни.

Напередодні трагедії у Бейруті кореспондент ВВС Андрій Козенко детально проаналізував економічну ситуацію, в якій опинився Ліван.

Економіка не впоралася

У жовтні 2019 року влада Лівану вирішила запровадити плату за дзвінки через месенджери, в першу чергу, WhatsApp. Це викликало сильні протести - і уряд відмовився від такої ідеї. Проте демонстрації не скінчились - країна повстала проти корупції та погіршення економічної ситуації.

Економіка Лівану падала все останнє десятиріччя - чим більше влади в країні здобувала "Хезболла" (а це одночасно і політична партія, і воєнізована організація; в США і країнах Європи її визнали терористичною), тим менше Лівану фінансово допомагали багаті країни регіону. У 2019 році падіння прискорилося - по економіці боляче вдарило те, що до Лівану пересилився понад мільйон біженців з Сирії.

Малий і середній бізнес банкрутував, курс ліванського фунта падав. Ще до пандемії за межею бідності опинилася половина з шестимільйонного населення країни.

Пандемія і вимушений карантин завдали ще один потужний удар по економіці. І якщо з Covid-19 країна впоралася (за офіційними даними, станом на 4 серпня близько 5300 людей заразилися, померло 67 людей), то економіку втримати не змогла.

Національна валюта з початку 2020 року впала до долара США на 80%, безробіття досягло 30%.

Демонстрації відновилися на початку червня. Демонстрантів розганяли поліція і загони "Хезболли", ті у відповідь кидали каміння і "коктейлі Молотова". Офіційна пропаганда звинувачувала в проблемах країни США і Ізраїль.

Одна з учасниць акцій, підприємниця Нур Нашеф в бесіді з BBC назвала те, що відбувається "революцією". Студент на ім'я Габ (він просив не вказувати прізвище, тому що боїться за свою безпеку) розповів, що його родина ще рік тому належала до середнього класу, а зараз може дозволити собі не всі товари зі звичайного супермаркету.

Без світла та їжі

Анонімний дипломат у розмові з Guardian також вжив сильні епітети: він назвав Ліван "failed state" - державою, в які зазнали краху і економіка, і політика.

Колишній міністр економіки Лівану Нассер Саїді в своїй статті для видання The National каже, що інфляція з січня по травень склала 56%, хоча ще в прогнозах наприкінці 2019 року вона мала становити 7% за весь рік.

Протягом декількох днів у Бейруті і передмістях на 14-16 годин почали відключати електроенергію. Зокрема, це призвело до того, що шпиталь, де лікували хворих з коронавірусом, зупиняв свою роботу. У Бейруті кілька разів переставав працювати аеропорт.

З раціону військових прибрали м'ясо - на нього немає грошей.

Влада обмежила доступ до іноземної валюти: для того, щоб купити долари, треба показати документи, вказати домашню адресу і обґрунтувати, навіщо знадобилася валюта.

У країні активно розвивається чорний валютний ринок. За державним курсом долар коштує 1,5 тис. ліванських фунтів (цей курс був зафіксований в 1991 році і відтоді не змінювався), проте на вулицях у липні його продавали за 8-10 тисяч фунтів.

Влітку продавці в крамницях і на ринках змінювали цінники приблизно три рази на тиждень.

Ціни на хліб в Лівані регулює держава. Щоб уникнути націнок, пекарні перестали привозити його на ринки і в крамниці - і продають його самі. Але ціна все одно зросла.

Працюючі в Бейруті кореспонденти Guardian і CNN повідомляли, що в країні через кризу різко зросла кількість самогубств. У Бейруті чоловік наклав на себе руки прямо на жвавій вулиці. Він залишив записку: "Я не єретик, це голод - єресь".

"Обговорюємо, як батько родини підпалив себе"

"Це найбільша криза, яку я тільки бачила, - зазначила Нур Нашеф. - У жовтні з'явилися перші явні ознаки: почали дорожчати хліб та бензин. Тепер ситуація значно серйозніша. Я знаю людей, які просто не мають що їсти".

Вона розповіла, що ціни на всі повсякденні товари ростуть щодня, і люди з тривогою думають про майбутнє. Мінімальна зарплата в Лівані у липні становила лише 80 доларів США на місяць, тоді як до початку кризи вона дорівнювала 450 доларам США.

"Ми просто більше не можемо дозволити собі те, що їли раніше", - констатувала Нашеф з огляду на те, що Ліван виробляє дуже мало своїх товарів і залежить від імпорту - а він в національній валюті стає дорожче і дорожче.

За її словами, головним наслідком кризи стало те, що в Лівані більше немає середнього класу. "Залишилися тільки дуже багаті, дуже бідні і просто бідні", - розповіла вона.

Студент Габ розповів BBC, що коли в країні пом'якшили карантин, і люди знову стали бачити один одного і питати "як справи", найпопулярнішою відповіддю було: "Ми виживаємо".

Він розповідає, що перестав запам'ятовувати ціни в супермаркеті, тому що вони все одно змінюються. У тих, кому з-за кордону грошима допомагали родичі, виникли проблеми: банки стали відмовлятися видавати платежі в доларах, євро та іншій твердій валюті.

"Ми часто зустрічаємося з друзями, деяких з них звільнили, деяким скоротили зарплати, а фрілансери просто втратили всі доходи. Ми обговорюємо, як батько родини підпалив себе, тому що йому не було чим платити за навчання доньки. Намагаємося не виходити без потреби на вулиці ввечері - вулична злочинність зросла", - розповів студент.

"Моя родина думає про еміграцію, а я перший раз в житті живу з відчуттям, що надії немає", - зазначив Габ.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!