Як кримські татарки і росіянки їдуть за чоловіками в "ІД"

18+

В центральній жіночій в'язниці Багдада чекають на суд близько 50 жінок з Росії, які побували в "Ісламській державі". Майже всі вони з дітьми, майже всі потрапили в "ІД" слідом за чоловіками. Багато з них провели півроку в полоні іракського військового угрупування. В Іраку їм загрожує довічний термін і навіть смертна кара. В Росії за них борються родичі, які стверджують, що їх близькі невинні. Російська служба Бі-бі-сі розказує історії дівчат.

На початку грудня 2017 року уродженка Сімферополя Ірада Тахіржанова отримала повідомлення у WhatsApp з невідомого номеру: "Привіт. В мене є новини про твою сестру Рошанну". Дівчина у відповідь відправила одразу сім повідомлень підряд:

"Добрий вечір.

Які новини

Хто ви

Вона жива

???

Де вона

Дайте мені відповідь"

Ніяких новин про молодшу сестру в Іради на той момент не було майже чотири місяці, з того часу як та в серпні вийшла на зв'язок з міста Тель-Афар в Іраку. Населений пункт в 50 кілометрах на захід від Мосула на той момент був під контролем "Ісламської держави". Після звільнення іракською армією Мосула - битва за місто продовжилась дев'ять місяців - оплот "ІД" перемістився саме в Тель-Афар.

Рушена розповіла сестрі, що її чоловік загинув і що вона шукає можливості вибратись з території "ІД". Через кілька днів почалися бомбардування міста, потім штурм, який тривав тиждень. Після цього Рушена на зв'язок не виходила.

Співбесідник відповів: "Я можу не тільки російську мову арабську". Ірада припустила, що він користувався електронним перекладачем. "Я люблю допомагати Рошанні знати ї новини та здоров'я, - запропонував незнайомець. - Говорити з нею не так добре його сином Адамом". Ірада згадує, що розшифрувала це повідомлення приблизно так: зараз поговорити з сестрою не можна. Співбесідник надіслав фото маленького сина Рушени, а Ірада у відповідь - одразу кілька емодзі зі складеними долонями в знак вдячності.

Через три дні в 2:43 ночі Рушена вийшла на зв'язок. В голосовому повідомленні - здавлений шепіт: "Чуєш мене? Зі мною все добре, ми живі-здорові".

"Дівчина, якій присвячували пісні"

Родичі досі не розуміють, як саме Рушена Тахіржанова потрапила у 2014 році з Сімферополя на територію "ІД". Національність сестер - кримські татари, але іслам в сім'ї скоріше частина культурної традиції, ніж релігійної: хіджаб їх мати. яка сама виростила трьох дітей, не носила ніколи.

Сама Рушена вчилася на перукаря-стиліста, ходила на курси фотографії та ніякого інтересу, за словами близьких, до мусульманських та тим більше екстремістських ідей ніколи не проявляла. Зростала балуваною красунею: любила дорогі парфуми та великі сонячні окуляри, займалася греко-римською боротьбою та не втрачала можливості продемонструвати фігуру. На фото вона хизується в обтягуючих сукнях та леопардових легінсах.

Ірада каже, що сестра була "дівчиною, якій присвячували пісні".

Весною 2014 року 18-річна Рушена закохалася в чеченця Мансура, з яким переписувалася. Релігійний обряд одруження - нікях, - як припускає Ірада, провели дистанційно. Після цього молодша сестра "нишком зібрала валізи і втекла з дому". "Ми не те щоб здивувалися, ми просто були шоковані", - розповідає про реакцію сім'ї Ірада.

Я кажу:" Де ти? "-" Я в Туреччині, приїхала на навчання "-" Як ти взагалі туди поїхала без нашого дозволу? "

Якийсь час пара дійсно жила в Туреччині. Однак коли зв'язок із сестрою став нерегулярним, Ірада запідозрила недобре і прямо запитала. Рушена зізналася, що вона разом з чоловіком в Мосулі. Це місто в Іраку на той момент було під владою "Ісламської держави". Вона також сказала, що не має ні грошей, ні регулярного доступу до інтернету.

Чи був чоловік сестри Мансур бойовиком, Ірада не знає, хоча припускає, що ні: "Якби він воював, у нього були б якісь гроші". Зате вона стверджує, що знає "точно, що моя сестричка сиділа вдома". Три роки в "ІД" Рушена провела спочатку вагітною - вона народила сина, - а потім кормила маля.

Виходити на вулицю без супроводу чоловіка забороняли, спілкуватися з чужими чоловіками теж. В інтернет-кафе Рушена ходила теж тільки разом з чоловіком, тому зв'язок з родиною був нерегулярним, раз на два-три місяці.

Рушена, каже Ірада, "експериментувала з кольором волосся: то світло-русяве, то помаранчеве у неї" і вибиралася лише в гості до подруг - Каріне Бешірової та Макке Умаєвої. Обидві дівчини зараз також чекають суду в багдадській в'язниці. Вони, як і Рушена, опинилися в "ІД" разом з чоловіками.

Ірада припускає, що через наївність або в результаті обману, бо були "молоді та безглузді" (мати Маккі Умаєвої в розмові з кореспондентом Бі-бі-сі згадувала, що на другому курсі медучилища її донька непритомніла, коли бачила кров, і дивувалася, як вона могла опинитися в "ІД").

В обох подруг були діти: у Каріни четверо, у Маккі - одна новонароджена донька. Зустрічаючись, подружки зачинялися вдома, малювали очі і робили селфі: зараз про фотографії Ірада жартує, що це прямо "ВІА Гра" в Тель-Афарі ".

Влітку 2017 року Мансуру вдалося організувати вдома вай-фай - Рушена "вже настільки була відчайдушна, що вмовила його на те, аби з сестрою поспілкуватися". 9 серпня Мансур загинув: в будинку не було світла, він відправився на пошуки пального, і в машину потрапила бомба. "Він їхав за соляркою - чи як це називається, коли в лампу наливаєш? - пояснює Ірада. - Коли у нас в Криму в 2014 році світло вимкнули, такі всюди стояли".

14 серпня 2017 року Рушена повідомила, що знайшовся провідник, який запропонував за 5,5 тисяч доларів вивести її з дитиною з "ІД" - про таку практику "провідників" неодноразово розповідали люди, яким вдавалося врятуватися з Сирії та Іраку. Ірада зібрала потрібну суму за два дні і вилетіла до Туреччини.

"Тиждень були переговори з ними. Тиждень. Потім вони ще тисячу доларів попросили. Ми і на це погодилися. Потім підняли ставку до десяти тисяч". Після цього і Рушена, і потенційні провідники пропали. Ірада з грошима повернулася додому.

Інформації про те, що з сестрою і чи жива вона, у Іради не було чотири місяці. Говорили, що жінок могли продати на "білий ринок" - тобто в сексуальне рабство. Говорили, що після взяття Тель-Афару іракськими військами ніхто не залишився живим. Весь цей час Рушена Тахіржанова з дитиною була в полоні у об'єднання "Хашд аш-Шаабі". Це загони народної мобілізації, які борються на стороні уряду Іраку проти "Ісламської держави". В якийсь момент їй вдалося розжалобити одного з охоронців настільки, що він погодився написати її сестрі - Іраді.

"Живуть, як у п'ятизірковому готелі"

В листуванні уродженки Сімферополя з бійцем народної поліції з іракського міста Кербела багато емодзі - швидко виявилося, що вони найкраще знімають мовний бар'єр. Ірада писала повідомлення арабською за допомогою онлайн-перекладача, або ж зверталася за допомогою до брата, який знає мову.

Охоронець відповідав так само - змішуючи погану російську з рідною мовою. Крім того, він почав давати Рушені телефон на 10-15 хвилин кожні два-три дні, коли була його зміна. Зазвичай сеанси зв'язку проходили пізно вночі. Дівчина писала транслітом короткі повідомлення або начитувала пошепки голосові послання.

Рушена розповіла, що з нею в полоні сидять й інші росіянки, повідомила сестрі назву угрупування, яке їх утримує, і орієнтовне місце розташування. Точних даних у дівчини не було: полонянок тримали в закритому приміщенні - ні жінки, ні діти близько півроку не виходили на світло. За словами Рушени, всього в полоні було 200 людей - приблизно 70 жінок різних національностей та їхні діти. В одній кімнаті одночасно жили 100 чоловік.

В одному з голосових повідомлень Рушена скаржиться сестрі на їжу: "Цей рис у мене скоро в голові вже буде. Рис, рис, рис, рис". Спати доводилося на підлозі. Туалет був один на двісті людей. Не було ні ліків, ні медичної допомоги. Подруга Рушени Каріна Беширова в цих умовах народила п'яту дитину.

У січні 2018 року ще одна полонянка Айша, невістка Мадіни Налоєвої з Нальчика змогла передати свекрусі кілька листів - написала їх від руки на аркуші паперу і попросила охоронця сфотографувати та відправити зображення. Айша також потрапила в "ІД" разом з чоловіком, Надаром Ефендієвим.

Мадіна Налоєва стверджує, що її сина фактично витиснули з країни - у 2014 році чоловіка прямо в день його народження затримали правоохоронні органи за підозрою в екстремізмі й катували електрострумом (мати вважає, що реальною причиною була особиста помста). Після цього Надар практично відразу поїхав з родиною спочатку в Єгипет, де був в організації "Імарате Кавказ", а рік по тому через Туреччину потрапив до Іраку. Намагаючись захистити невістку, Мадіна Налоєва навіть порівнює її з дружинами декабристів.

В "ІД", за словами Мадіни, її син не воював, а "працював електриком". Подробиць про побут він не розповідав, зате надсилав фотографії - однією з останніх став портрет з дитиною біля яскраво-блакитного басейну влітку 2017 року. В кінці серпня, відразу після звільнення Тель-Афара іракською владою, сім'ю взяли в полон і розділили. Айшу з двома дітьми відвезли "Хашд аш-Шаабі", а що саме сталося з Надаром, його дружина і мати не знають.

І Рушена, і Айша в повідомленнях неодноразово скаржилися близьким, що жінок і дітей б'ють охоронці й керівництво в'язниці. Айша в листах згадує їх імена: "Абу Сейф, тварюка остання, жорстокий" та військово-польовий командир, якийсь "лисий Абу Джафар".

Кореспонденту Бі-бі-сі Тіму Х'юеллу вдалося розшукати Абу Джафара в Іраку з цього опису і зустрітися з ним в лютому 2018 року. Інтерв'ю почалося з розмови про рідкісну народність шабак, до якої належить польовий командир. Шабаки масово постраждали спочатку від "Аль-Каїди", потім від "ІД". В середині бесіди кореспондент запитав про жінок і дітей. Абу Джафар підтвердив, що тримав в полоні "200, 210 людей", проте заперечив їх побиття і заявив, що створив полонянкам "дуже, дуже хороші умови, вони живуть, як у п'ятизірковому готелі".

"Допоможіть, нам дуже погано, зі мною в кімнаті 100 людей. Ми на військовій території. Нам погано, чому так довго. Дуже холодно. Тут дах протікає... У мене голова болить, я не можу вже, допоможіть, будь ласка, заради Аллаха ", - писала в свою чергу сестрі Рушена.

Намагаючись полегшити сестрі життя, Ірада вирішила переказати гроші охоронцю, щоб він купив речі першої необхідності. Організувати переказ Росія - Ірак виявилося завданням неочевидним. "Намучилися ми добряче", - весело згадує Ірада. В результаті гроші вона відправила за допомогою однієї з американських систем грошових переказів: сама розповіла військовому, що це таке (він не знав), сама знайшла відділення в місті Кербелі.

Найскладніше виявилося правильно транслітерувати арабське ім'я латинськими буквами, щоб переказ видали одержувачу. Ірада з чоловіком обмінювались фотографіями: вона відправляла знімок заяви, а він у фоторедакторі пальцем вносив виправлення прямо на зображенні.

Проте, зробити все правильно вийшло далеко не відразу: "Цей бідолаха три дні ходив туди-сюди". Але охоронець не нарікав і лише меланхолійно надсилав російські фрази, складені за допомогою онлайн-перекладача: "Тепер я йду додому втомившись від ходьби", "Скільки часу потрібно, щоб помолитися в банку".

Ірада в свою чергу документувала кожен крок і відправляла співрозмовнику ілюстрації: ось вона їде в таксі, а ось вже стоїть в черзі до віконця. Якось раз, побачивши фотографію з таксі, іракський військовий відповів: "Сніг". А коли епопея нарешті увінчалася успіхом, суворий озброєний чоловік надіслав емодзі - відразу три танцюючі жінки.

Співпраця була взаємовигідною: охоронець міг залишати собі різницю між вартістю речей та отриманими грошима, а Ірада - подбати про сестру й інших жінок. "Вбивала в пошук скріни й показувала, що потрібно купити: пелюшки, для дівчат теплі костюми, Коран - сестричка попросила почитати, кросівки, бо ногам холодно, зубні щітки, шампунь, вітаміни для дітей, печиво, цукерки, "Марс ", "Снікерс" і "Кока-колу", рукавички, соски, пляшечки, ліхтарик, теплі шкарпетки, жіночі капці, ватні палички, від горла сироп, рушники, для новонароджених шкарпетки".

Охоронець в свою чергу скидав як доказ фотографії куплених речей. Між Ірадою та молодим військовим за цей час встановилося щось на зразок дружби: вони додали один одного в "Інстаграмі" і обмінювалися фотографіями власних дітей.

Окремий переказ Ірада відправила охоронцю, щоб він купив її сестрі маленький телефон та сім-карту. Завдяки цьому дівчина змогла постійно бути на зв'язку, робити селфі та відправляти фотографії себе й сина.

В уривчатих повідомленнях Рушена розказувала сестрі, як тікала з "ІД":

"З бомбардувань

Вийшла

Як у фільмі

Вертоліт

Стріляють

А я з дитиною біжу"

Ще Рушена мріяла про повернення до мирного життя: шопінг, зубного лікаря і косметолога - наколоти губи. Але найчастіше просто просила про допомогу: "Погано. Додому хочу", "Блін, ми живі, а вони", "Тут хвороба", "Що ви чотири місяці не можете щось зробити?", "Паніку роби". Лейтмотивом йдуть слова: "Скажи Зіяду".

Ірада заспокоювала: "Зіяд знає"; "Ти наша красуня, не здавайся, я всюди писала заяви - і в посольство, і в Грозний, вас всіх Зіяд витягне", "Я люблю і знайду тебе, я обіцяю, клянуся, я знайду".

"Сабсабі", "Рамзан Кадиров", "Росія"

Зіяд - це Зіяд Сабсабі, сенатор і представник глави Чечні в країнах Близького Сходу та Північної Африки. Саме він з серпня 2017 року займається безпосереднім вивезенням жінок та дітей з територій, звільнених від "ІД". Курує кампанією Рамзан Кадиров, координацію родичів здійснює член ради з прав людини при керівнику Чечні Хеда Саратова, а також раніше створене нею агентство "Об'єктив". У списку жінок і дітей, яких розшукують в Сирії та Іраку (він складається на основі звернень їх близьких), за словами Саратової, зараз майже 2000 людей.

Всього з серпня до Росії прилетіло дев'ять літаків. Пік рятувальної операції припав на осінь 2017 року. Алпа Газіева, виконавчий директор організації, розповідала в інтерв'ю: щоб врятуватися, потрібно дістатися до сирійських міст Ель-Камишли або Ель-Хасакі, а далі досить прийти в мечеть і сказати слова "Сабсабі", "Рамзан Кадиров" або "Росія".

Однак уже в жовтні дагестанські спецслужби арештували двох мешканок республіки, яких повернули. У листопаді ще одну дівчину, уродженку Інгушетії, буквально зняли з літака перед самим поверненням до Росії і залишили в Сирії. Причина невідома - в репортажі телеканалу "Дождь" звучить версія, що повернення заборонили спецслужби Інгушетії, однак глава республіки Юнус-Бек Євкуров у свою чергу відповів, що дізнався про інцидент лише заднім числом.

При цьому, говорячи про жінок в "ІД", глава Інгушетії зізнався, що до ідеї їх повернення ставиться скептично: "Якщо брати по-людськи, я вважаю, що вони поїхали цілеспрямовано з чоловіками воювати. Вбивати людей".

У грудні Зіяд Сабсабі пояснив, що за новими правилами всі жінки старші 14 років, які побували в "ІД", перед поверненням на батьківщину повинні постати перед судом в Іраку. Їх звинувачують в тероризмі і незаконному перетині кордону.

В самому кінці лютого Рушену з сином та інших жінок і дітей Абу Джафар також передав офіційній владі Іраку. В той момент неясно було навіть точне число виданих: офіційний представник МЗС Марія Захарова розповіла про 22 жінки, а Хеда Саратова передала агентству РІА Новини список з 25 прізвищ.

Досі невідомо, скільки всього російських жінок зараз чекають суду в Багдаді: Зіяд Сабсабі називав цифру 57, а Марія Захарова на брифінгу в квітні 2018 року - цифру "від 50 до 70" і особливо підкреслила, що мова поки йде про осіб, які імовірно мають громадянство Росії. У разі підтвердження громадянства жінок посольство Росії в Іраку "забезпечить дотримання їх прав на захист силами місцевих адвокатів", додала Захарова.

По дорозі з полону в центральну жіночу в'язницю Багдада Рушена встигла зробити останнє селфі. Із в'язниці вона написала Іраді, що на телефоні залишилося 20% заряду, що розетки немає, що умови ще гірші, ніж в полоні: "Ті, виявляється, хороші були".

Незабаром, судячи з усього, телефон у дівчини знайшли та відібрали. Її останні повідомлення перед тим, як зв'язок обірвався - "шмон конкретний", "Халас, Халас". На арабській це слово означає "кінець".

Серед повідомлень, які вже колишній охоронець Рушени на прощання відправив Іраді, були емодзі: прапор Іраку, сердечко, прапор Росії.

"Моя донька не могла бути терористкою"

В грудні, перед тим як сестра вперше вийшла на зв'язок з полону, Ірада бачила сон. "Я не могла заснути, і лежала, молилася, говорила: господи, коли моя сестричка з'явиться? Дай мені хоч якусь можливість дізнатися, чи жива вона. Я лежала з закритими очима і ніби з нею розмовляла. Питала: де ти, скажи мені, як ти, що з тобою. І потім мені приснився сон, що я беру телефон і розмовляю з нею ".

Отримавши звістку, що Рушена жива, Ірада разом з маленьким сином та матір'ю переїхала з рідного Сімферополя до Москви в орендовану квартиру за МКАДом, щоб весь свій час присвятити порятунку сестри. "Я своїй сестрі присягнула, що буду відстоювати її честь і гідність перед кожною людиною. Якщо треба, буду з кожним особисто розмовляти, щоб зрозуміли, що вона невинна", - палко пояснює 24-річна дівчина.

Забезпечує сім'ю чоловік - він з Дагестану і займається "бізнесом та благодійністю". У пошуках допомоги Ірада дісталася навіть до Рамзана Кадирова: прилетіла в Грозний, приїхала в його рідне село, стала біля шлагбаума і почала захлинаючись ридати. Дівчину впустили, допитали і вислухали.

У квітні близько 25 жінок вийшли до посольства Іраку з серією пікетів - їх дочки, сестри і внуки або, як Рушена, чекають суду в центральній жіночій в'язниці Багдада, або і зовсім пропали безвісти в "ІД".

Всі учасниці акції наполягають, що їх близьких чоловіки вивезли на територію "ІД" проти волі - приховуючи від них правду, або відкрито погрожуючи забрати дітей. Вони запевняють, що в "ІД" молоді жінки не стріляли і не воювали, а присвячували свій час виключно дітям і домашньому господарству, плакали і хотіли повернутися в Росію. Один з плакатів був такий: "Моя донька не могла бути терористкою - вона щороку народжувала дітей". На іншому було написано: "Наші дівчата їхали не на війну, вони йшли за чоловіками, як того вимагає іслам та православ'я ".

У квітні суд в Багдаді став виносити перші вироки: 17 числа двох росіянок засудили до довічного ув'язнення - за словами Марії Захарової, це означає 20 років в'язниці з подальшою депортацією. Зараз обидві жінки чекають апеляції. Такий же термін отримала одна громадянка Франції. Ще, як мінімум, одинадцять жінок різної національності в 2018 році засудили до смертної кари.

Але є й винятки: в лютому громадянка Німеччини, уродженка Чечні, була виправдана за звинуваченням у тероризмі і засуджена до штрафу в 400 доларів і року в'язниці за незаконний перетин кордону. За інформацією матері - вона попросила про анонімність, бо хоче, "щоб ця історія залишилася позаду" - Німеччина надала доньці адвоката, який був на зв'язку з батьками.

Наступний суд у Багдаді буде 29 квітня. За словами Марії Захарової, оголосити рішення мають у справах відразу 11 росіянок.

Коли є сили, Ірада йде в Москві по магазинах і купує речі своєму маленькому племіннику, якого вона поки що бачила лише на фото: "Такі круті кросівки купила, а вони йому вже маленькі. Джинси йому купила, теж маленькі. Ну скільки ж можна? Такі модні, а він не їде".

Росія незаконно анексувала Крим в березні 2014 року. Міжнародна спільнота і українська влада не визнають Крим російською територією.

В розмові з BBC News Україна речниця МЗС Мар'яна Беца повідомила, що відомство не володіє інформацією про можливе перебування уродженок Криму в"ІД" і не відстежує такі випадки, адже не може діяти в анексованому Криму.

Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.