Марічка Бурмака також філолог і журналістка

Але в розмові зі Світланою Пиркало йшлося не лише про книжки й музику…

Слухати тут

М.Бурмака: Ті книжки, про які буду розповідати, вони - повні смаку життя, без такої обережності, до якої ми звикли в українській літературі. Я цим конкурсом відкрила для себе те, що називається сучасна українська література. У мене є повне відчуття такого життя від «Історії жахів» до літератури, яка торкається історичного якогось спадку. Є «Мова калинова» і «Добло і зло» (де мова не зовсім калинова – С.П.), є дитячі книжки і книжки, де ти пізнаєш Київ сьогодення і розумієш, що ці історії відбуваються зараз в цьому ж часовому просторі, де ти живеш. Тому я повна оптимізму і радості говорити про книжки.

Книжки, які обговорювалися в програмі:

• Лариса Денисенко "Сарабанда банди Сари"
• Олександр Жовна "Її тіло пахло зимовими яблуками"
• Ірена Карпа "Добло і зло"
• Маріанна Кіяновська "Стежка вздовж ріки"
• Денис Кожухов "Гумовий Київ рожевих мрій"
• Леонід Кононович "Життя видатних дітей"
• Леонід Кононович "Повернення"

Список книжок, які беруть участь у конкурсі

Бі-Бі-Сі: Почнемо з книжки Лариси Денисенко «Сарабанда банди Сари» і ось уривок із рецензії Дмитра Шульги з Кіровограда, яка надійшла на наш конкурс читацьких рецензій:

	М.Бурмака про "Сарабанду банди Сари": Це - смачний текст. Це - справжня дотепність.

"У "Сарабанді банди Сари" головним оповідачем є журналіст-фрілансер Павло Дудник. Його дівчина Сара їде у відрядження до Мексики, у той же час абсолютно несподівано у Павловій квартирі поселяються її дядько Геннадій Станіславович Полонський (він же Гестапо) з дванадцятирічним сином Емілем укупі з псом Террі. Доки у помешканні Полонських триватиме ремонт, Павлові нічого не залишиться, як порозумітися з незваними гостями…"

- А Сергій Зінченко з Кривого Рогу пише: «Я де в чому вбачаю спорідненість нашої Лариси Денисенко з великим Марком Твеном». Він пояснює, що це тому, що він не міг перестати сміятися, читаючи їхні твори.

- А ти, Марічко, як сприйняла цю книжку?

М.Бурмака: От точно так і сприйняла як Сергій Зінченко. Цю книжку я читала в такій ситуації – моя машина була на ТЕО і я вирішила поїхати з Подолу в центр на 18-му тролейбусі, світило сонце, я закомпостувала талончик і десь на сторінці 10-тій я почала голосно сміятися. Сюжет у цій книжці не має надто великого значення. Це – смачний текст. Ти починаєш читати і тобі стає смішно, як Лариса Денисенко пов’язує фрази між собою, ти пізнаєш себе в цих ситуаціях і тобі в принципі неважливо чим це закінчиться, просто смішно читати. У нас дуже мало такої літератури, яку просто смішно читати. Це справжня дотепність.

Слухач з Івано-Франківська: Які ви книжки читаєте?

М.Бурмака: Останні три місяці ті, які беруть участь у конкурсі Бі-Бі-Сі, а взагалі дуже часто я ставлю перед собою завдання щось прочитати, скажімо, нові книжки, які виходять. В жанрах мені складно визначитися.

Любов – вона вічна, вона не залежить від криз, погодних умов, не залежить від холоду. Якщо в тебе в душі є любов, радість – ти будеш радісним завжди і будеш всиляти оптимізм в душі інших. М.Бурмака

Бі-Бі-Сі: Книжка Олександра Жовна «Її тіло пахло зимовими яблуками». В анотації написано, що письменник - майстер інфернальних станів. У його оповіданнях справді багато містики, а точніше містифікацій, смертей, любові, злочинів, але смертей - особливо. Навіть оповідання називаються: «Вдовушка», «Поминки», «Партитура на могильному камені». Але частина з цих оповідань десь наближаються до містики Стівена Кінга, тобто не просто всі взяли й померли, а з напругою, загадкою, такий собі містичний детектив. Особливо останнє оповідання – «Секонд хенд». Герой знаходить записку в кишені секондхендного піджака, запрошення на похорон, і приїздить на нього. Тут виявляється, що похорон відбувся рівно десять років тому, але молода прекрасна жінка зображена на портреті в старовинному будинку, і вона хоче помсти…

М.Бурмака: Мені подобаються оповідання як коротка форма. Десь оповіданні на третьому я зрозуміла, що вони всі закінчуються смертю - це такий авторський стиль. Це заворожує. Я дуже мало такої літератури зустрічала в українській прозі. Олександр Жовна – сценарист і я хочу сказати, що кожне його оповідання може бути фільмом жахів. Якщо «Сарабанда банда Сари» – комедія ситуацій, то Жовна – це містика.

Я не так давно вперше була з концертом в Луганську й, уявіть собі, там знають тексти моїх пісень. Я була просто зворушена. М.Бурмака

73-річний слухач Ернст з Німеччини: Я пам’ятаю як після війни на півдні і сході України панувала українська мова, люди співали незважаючи на страшний повоєнний час, а зараз, завдяки цілеспрямованому «лінгвоциду» українську мову тут не почути. Я пропоную конкурс української пісні серед школярів. Може б ви започаткували такий конкурс?

М.Бурмака: Насправді такі фестивалі є. Наскільки я знаю, фестиваль Червона Рута відновлює свої позиції. Я також думаю про відновлення якихось фестивалів, конкурсів. Мені пишуть багато дітей, вони присилають диски, пісні українською мовою. Так що не все загублено. Я не так давно вперше була з концертом в Луганську й, уявіть собі, там знають тексти моїх пісень. Я була просто зворушена.

Бі-Бі-Сі: Рецензуємо книгу Ірени Карпа "Добло і зло"

М.Бурмака: Ну, Ірена Карпа - це яскравий персонаж, людина, яку знають. Книжка складається з двох частин - Привиди школи і Планета тьолок. Щодо Привидів школи - в звичній манері автор розповідає про те, як вона вчилася в школі - дуже смішно, читала своїй тринадцятирічній дочці, яка також сміялася, читала до 26 сторінки, до оповідання "Я порно-кропива Юлія Марківна".... Друга частина - досить жорстко, грубо, але це є правда життя, читати цікаво. Вона добротно заповнює ці білі плями української літератури.

Бі-Бі-Сі: Тетяна Дігай пише, що враження від другої половини змінює позитивне від першої до навпаки.

М.Бурмака: Смішно, але коли доросле життя - то це вже жорсткіше стає і трохи вульгарно...

Бі-Бі-Сі: Слухач Зінченко з Кривого Рога - запитання до Марічки Бурмаки - ви були активною учасницею, співачкою Майдану, як ви ставитеся до того, що там виголошувалося, і до того, що ми маємо зараз?

М.Бурмака: Ті ідеали, які були в моєму серці, а я виходила на Майдан абсолютно щиро, мої сподівання і любов до України - залишилися при мені. Я вважаю, що Майдан став початком іншого шляху для України. Я вважаю це не революцією, а еволюцією, бо не було змінено соціального ладу.

Бі-Бі-Сі: Наступна книжка - "Стежка вздовж ріки".

М.Бурмака: Книжка Маріанни Кіяновською стала однією з моїх улюблених. Це повноцінна, досить сильна українська література, читаючи яку забуваєш, що треба думати про неповноцінність українського культурного контексту. Є фрази, які хочеться цитувати, думалося, а чи не послання це мені.

Бі-Бі-Сі: Це цікава проза, вона без особливих динамічних сюжетів і дуже добра українська мова.

М.Бурмака: Це проза для жінок - "кохання закінчується тоді, коли закінчується трепет і демони в твоїй душі" - кому я не читала цю фразу, всі розуміли, через те респект Маріанні Кіяновській.

Бі-Бі-Сі: Ця книжка цілком могла б бути написана будь-якою мовою світу. Далі у нас Денис Кожухов і книжка "Гумовий Київ рожевих мрій".

М.Бурмака: Може когось і не вразить Денис Кожухов, але тільки не мене. Це проза без оосбливих претензій, це сучасний Київ, сучасний стан, але мене ця книга дуже зворушила, тому що я знаю багатьох музикантів, які в пошуках долі - а книжка саме про це - приїжджають в Київ. Книжку дуже легко читати, впізнавані ситуації, я своїм музикантам давала почитати, сміялися. Цікаво, в якій групі грає Денис Кожухов? Він пише серйозні речі - що нічого не є випадкового, і певні зустрічі, які здаються випадковими, грають певну роль у житті. Я відзначила це як літературу досить вартісну.

Бі-Бі-Сі: Біографія автора ще цікавіша, ніж його книга. Він працює пекарем-кондитером, хоча за фахом будівельник, а мріє прославитися літературою.

М.Бурмака: Література тим і цінна, що на різних людей вона справляє різне враження. Когось вона залишить байдужим, а на когось справить враження.

Бі-Бі-Сі: І головне демократія - пекар-кондитер може написати книжку. А зараз перейдемо до Леоніда Кононовича, у нас дві його книжки. "Життя видатних дітей" і тут розповідається про Жанну Д'aрк, Джордано Бруно, Джека Лондона, Рабіндраната Тагора і Богдана Ігоря Антонича, і ще одна книга -"Повернення" - це твори 80-х років. Новела "Повернення" - це історія старого чоловіка, який повертається у своє село після довгої еміграції.

М.Бурмака: Читаючи про Рабіндраната Тагора, сидячи у студії на високому поверсі, думаш, яке прекрасне життя, який прекрасний Київ і яка чудова пора - скоро зима, Новий Рік і Різдвяні свята - я бажаю всім радості, тепла, душевного спокою і багато кохання, як у цій пісні (звучить). Бо любов - вона вічна, вона не залежить ні від криз, ні від погодніх умов, якщо у тебе в душі - любов, радість, ти будеш радісним завжди і буде вселяти оптимізм в інших...