Щира кон’юнктура: українська музика після Майдану

"Де була війна, посивіла голова. Виросте трава там, де рвали долю нашу",

- співає івано-франківський гурт Карна в пісні, присвяченій подіям в Україні.

А донбаська група Опасные по-своєму трактує бої в своєму регіоні:

"Россия, мать, исполни долг, прими в объятья брата. Донбасс несет юго-восток на русский юго-запад".

Українська музика відреагувала на затяжну кризу в країні сплеском патріотичних пісень, кажуть експерти. Однак застерігають: кількість поки що не перейшла в якість, і для ґрунтовних змін в музиці потрібні час та нова інформаційна політика.

Самі ж музиканти говорять про ще одну перешкоду для якісного ривка: в Україні відчутно поменшало концертів і фестивалів. Людям не до розваг.

Однак деяким гуртам все ж вдається виступати перед публікою, причому одночасно і на українських фестивалях, де збирають допомогу армії, і в Росії.

І нашим, і вашим

"Концертів стало менше, але творчість нині загострилася. Молоді групи намагаються робити щось нове і прогресують, незважаючи ні на що", - каже фронтмен київського гурту "Бахрома" Роман Бахарєв.

Днями група, яка вже кілька років регулярно дає концерти в Росії, повернулася з чергового турне цією країною.

"Ми їдемо до наших фанатів, а не до людей, які підтримують якусь політичну сторону. Нас приймають усюди добре. І дуже багато хто (з росіян – Ред.) переживає з приводу того, що відбувається в Україні", - каже музикант.

Після виступів у Москві і Петербурзі гурт вирушив на музичний фестиваль на Львівщині, де збирали пожертви на потреби української армії.

Про те, що концертів поменшало, кажуть і в гурті Fontaliza, який наприкінці червня повним складом переїхав з Горлівки до Києва.

У столиці гурт, який співає переважно англійською, відразу ж засвітився, виступивши на розігріві перед масштабним концертом "Океану Ельзи" 21 червня. Таким було бажання Святослава Вакарчука: публіку мала розігрівати група саме зі сходу України.

Fontaliza, учасники якої раніше заявляли про свою аполітичність, сьогодні кажуть, що в їхніх піснях з'явився політичний підтекст, і підтримують єдність України.

У день спілкування з ВВС Україна група виступала в Одесі.

Дещо з нової музики

Джерело: Youtube.com

Патріотично, але нецікаво

На відміну від "Бахроми" чи Fontaliza, багато інших українських гуртів в останні місяці вистрелили відверто патріотичними піснями з назвами на зразок "Україна", "Україна – це ми", "Люби ти Україну" чи "Східний фронт".

Вся популярна музика поділилася на два табори: патріотів і "попсу, яка самоусунулася від подій в Україні", ставить діагноз поп-сцені музичний оглядач Олександр Євтушенко.

"Масова поява патріотичних пісень – це реакція нормальних людей на те, що відбувається", - каже він. І відразу ж визнає, що частина цих пісень написана поспіхом, тому не завжди дотягує до високих стандартів.

Відвертіше про це говорить Віталій Клімов, колишній продюсер "Океану Ельзи". "Пісні на патріотичні теми", як він каже, часто програють в художній якості задля того, щоб бути ідеологічно заангажованими.

"Ніби все патріотично, зрозуміло, але мистецької якості в тому, на жаль, нема", - каже Клімов.

Схожим чином якість таких пісень оцінює і музичний оглядач Юрко Зелений, який називає їх кон'юнктурними.

Щоправда, додає він, кон'юнктура буває щирою і нещирою.

Серед "щирої кон'юнктури" Зелений виділяє, приміром, пісню Kozak System "Брат за брата" та переспів тужливої народної пісні "Пливе кача по Тисині" у виконанні Піккардійської терції.

Остання фактично перетворилася на поминальну за тими, хто загинув під час розстрілів у центрі Києва взимку 2014 року та за українськими вояками на Сході.

"Вони її так заспівали, що ніби це й не "Піккардійська терція". Самі себе перестрибнули", - хвалить вокалістів Зелений.

Музична євроінтеграція

Для того, щоб в українській музиці відбувся якісний стрибок, минуло ще надто мало часу, в один голос кажуть експерти.

І справа не лише в тому, що музиканти зі зменшенням кількості концертів втрачають прибутки. Питання також в інформаційній політиці і присутності української музики в теле- і радіоефірах.

За даними <link type="page"><caption> медіасервісу ФДР</caption><url href="http://www.fdr.com.ua" platform="highweb"/></link>, за останні місяці в радіоефірі українських пісень відчутно не побільшало. Натомість стало менше російських виконавців і більше - західних.

Приміром, в останньому українському радіочарті Топ-40 за версією ФДР українських артистів - 19 (з них - вісім україномовних), російських – лише два, а решта 19 – західні.

Про те, що української музики не побільшало в інфопросторі навіть на Західній Україні, роздратовано говорить і Юрко Зелений: "У Тернополі бички-рагулі як крутили шансон і блатняк, так воно й лунає далі. Хоча він може повісити чотири прапори, вісім Матерів Божих і 28 хрестів на передній шибі (автомобіля – Ред.)".

Продюсер Віталій Клімов налаштований оптимістичніше.

"Тепер остаточно зрозуміло, що в бік російських музичних стандартів, які і так тут кульгали, Україна більше не рухається. І навіть поп-музика стає більш західною і європейською. Ця тенденція лише зміцнилася після Майдану", - каже він.

Все залежить від того, чи змінюватимуть комерційні радіостанції і музичні телеканали свою програмну політику в новому напрямку, додає експерт. Нині, каже він, це робити легше, ніж раніше, бо змінюється ставлення суспільства до якісної музики. Водночас, ставлячи в ефір нові імена, директори станцій завжди ризикуватимуть рейтингом – такий закон маркетингу.

"Але музиканти цього не розуміють, вони думають, що то якась вселенська змова", - каже Віталій Клімов.

Однак щотижня з'являється по кілька нових пісень, так чи інакше пов’язаних з подіями в Україні, і декотрі з них таки потрапляють в ефір.