Бюджет 2017: три перешкоди для першого читання

Перше читання проекту бюджету має відбутися не пізніше 20 жовтня. Уряд і парламент підтвердили свої наміри цього року дотримуватися вимог і не виходити із плану ухвалення кошторису.

Проте представники кількох фракцій вже заявили, що не голосуватимуть за проект з тих чи інших причин. А в уряді критикували ті правки, що депутати внесли у документ до першого читання.

Активізувалися й суперечки щодо низки інших проблем, які не мають прямого стосунку до бюджету, але можуть вплинути на голосування за нього.

1. Баланс "хотілок" і голосів

За даними бюджетного комітету парламенту, депутати напрацювали понад тисячу поправок на 400 сторінках додатків до поданого урядом законопроекту.

З одного боку, це є цілком нормальним явищем при підготовці бюджету, коли парламентарі вимагають збільшення видатків, а уряд обмежує їх рамками доходів.

Проте цього року, коли уряд оголосив про намір повернутися до постатейного розгляду бюджету в кількох читаннях, а не "в цілому" і "під ялинку", депутати вирішили не обмежувати себе у тому, що в Раді дістало назву "хотілки".

До першого читання проекту на 2017 рік від депутатів надійшли пропозиції про збільшення видатків на 906 млрд грн, заявив прем'єр-міністр Гройсман. Це майже стільки ж, скільки нині складає весь кошторис на рік.

"Якщо у нас консолідований бюджет - 960 млрд грн, то, на жаль, тільки додаткових пропозицій до бюджету ми отримали ще на 906 млрд грн", - заявив прем'єр. При цьому, твердить він, парламентарі здебільшого не вказали, із яких джерел покривати ці видатки.

Більшість із цих пропозицій нереально врахувати у бюджеті. Проте деякі таки можна розглянути, вважають як в уряді, так і у профільному комітеті.

Головне - відшукати баланс між сумами поправок і кількістю голосів, необхідних для ухвалення документу у першому читанні.

Наприклад, навряд чи будуть враховані численні запити щодо фінансування інфраструктурних проектів у виборчих округах окремих депутатів.

Крім того, уряд навряд чи піде на збільшення прожиткового мінімуму, як це пропонують одразу кілька фракцій.

Тоді доведеться змінювати усі соцвиплати, прив'язані до цього показника. А українська економіка не зростатиме швидше, ніж прогнозує уряд.

Нестандартна пропозиція від "Опозиційного блоку" зменшити видатки на оборону на 40%, щоб зекономити понад 18 млрд грн, також навряд чи підтримують інші фракції і уряд, який визначив фінансування безпеки країни як один із пріоритетів.

Пропозиція "Батьківщини" про повернення до спеціального режиму оподаткування аграріїв суперечить домовленостям із МВФ про ліквідацію пільг в українській податковій системі. Але тоді сумнівною виглядає і участь депутатів "Батьківщини" у голосуванні за проект.

"Це бюджет, який зберігає заморожені пенсії і зарплати, руйнує пільгову систему оподаткування для аграріїв", - заявила лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Вона уточнила, що її фракція не голосуватиме за нього.

2. Спецконфіскація

Ще під час представлення проекту в парламенті у вересні постало питання зв'язку бюджету і законопроекту про спецконфіскацію. Останній документ ще називають проектом щодо "вилучення необґрунтовано отриманих активів".

Депутати сумніваються, що уряд зможе отримати 10,5 млрд грн доходів від спецконфіскації наступного року. Цього року при планах у майже 8 млрд грн за цією статтею надійшло лише 80 тис. грн.

Проте, як заявляв міністр юстиції Павло Петренко, якщо парламент ухвалить законопроект про спецконфіскацію, до бюджету можуть повернути близько 1,5 млрд дол., "вкрадених екс-президентом Януковичем".

Такими грошима не можна нехтувати, вважають депутати кількох фракцій.

Як повідомив спікер Андрій Парубій, фракція "Народного фронту", до якої він належить, вимагатиме внесення цього питання у порядок денний у четвер, "щоб кошти, вкрадені Януковичем повернулися в бюджет".

Негативне рішення одних депутатів з цього питання може вплинути і на готовність інших голосувати за бюджет.

3. Фактор Гонтаревої

Ще одне питанням, яке може вплинути на розгляд бюджету, - можливість звільнення голови НБУ Валерії Гонтаревої.

Цей крок депутати обговорюють вже довгий час. Останнє загострення суперечки щодо голови Нацбанку співпало із розглядом проекту бюджету.

Хоча прямого зв'язку цих питань, як у випадку із спецконфіскацією, немає, "питання Гонтаревої" може стати предметом "торгу" за голоси депутатів із фракцій, що не входять до більшості. Особливо, якщо фракції урядової коаліції матимуть свої зауваження до бюджету.

18 жовтня комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності вирішив звернутися до президента з проханням звільнити голову Національного банку "через втрату бездоганної ділової репутації".

За словами голови комітету Сергія Рибалки, кількість претензій, що накопичилася у професійному середовищі та в усьому суспільстві до діяльності НБУ не залишає іншого виходу.

Про готовність приєднатися до голосування "за" відставку Валерії Гонтаревої вже заявили лідери "Батьківщини" і Радикальної партії, які і раніше критикували діяльність пані Гонтаревої на посаді голови НБУ.

Також про це заявили і групи "Відродження", які останнім часом неодноразово допомагали ухвалювати у парламенті президентські чи урядові ініціативи, коли голосів коаліції бракувало.

Проект бюджету може стати саме одним із таких випадків.