Бюджет 2017: подали за графіком, "чесність" - обговорюватимуть

Вперше за останні роки уряд не тільки вчасно подав проект бюджету на наступний рік до парламенту, але й залишив його на розгляд депутатів.

Впродовж кількох останніх років, як за президентства Віктора Януковича, так і Петра Порошенка, формально подавали проекти бюджетів, але одразу ж відкликали їх для "доопрацювання". Згодом ці проекти з'являлися в парламенті лише під кінець року і ухвалювалися практично без обговорення із порушенням Бюджетного кодексу і регламенту.

Із тим, що цього року відбулося повернення до нормального початку бюджетного процесу, погоджуються навіть критики уряду. У самому уряд обіцяють витримати нормальний бюджетний процес до кінця, тобто до ухвалення бюджету на наступний рік у визначені законом терміни.

Проте далі - і це також частина нормального бюджетного процесу - думки уряду і депутатів розходяться.

Під час представлення бюджету в парламенті були озвучені перші розбіжності.

Чесний бюджет із нереальними показниками?

"Для мене є пріоритетом ... питання чесного бюджету, через чесний діалог, через абсолютно професійний підхід", - заявив прем'єр Володимир Гройсман під час представлення проекту бюджету в Раді.

Він нагадав, що минулого року, коли сам він очолював парламент, зрив графіку ухвалення бюджету відбувся через тривалі суперечки щодо податкової реформи. "З нашого боку ми сьогодні не змінюємо систему оподаткування", - сказав прем'єр.

Проте депутати висловили сумніви в тому, що головні макропоказники показники проекту бюджету - зростання ВВП на 3% і інфляція у 8% - є настільки реальними, як запевняє уряд, а також у тому, що за таких показників не зросте податкове навантаження на бізнес.

"Якщо ми з вами подивимося на податок на прибуток підприємств, передбачене його зростання на 19%. Якщо ми з вами побачимо, наприклад, внутрішні податки на товари та послуги – зростання на 24%. При цьому я хочу звернути увагу, що ви прогнозуєте зростання ВВП на 3% та інфляцію 8,1%. Три відсотки і вісім відсотків в сумі дають 12, але ніяк не 19 і ніяк не 24. Тому питання: а чи немає в доходній базі бюджету прихованого розрахунку на інфляцію, яка насправді буде не 8% відсотків", - заявив депутат від "Радикальної партії" і голова комітету з промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.

Сумніви в тому, що уряд, занижуючи прогнози щодо інфляції і курсу гривні, наповнюватиме бюджет не за рахунок справжнього зростання економіки, а за рахунок інфляційної та курсової різниці, висловлювали і представники "Самопомочі" та "Опозиційного блоку".

Інший блоку зауважень стосувався планів уряду виділити 5,5 млрд грн. на підтримку малого фермерства, тоді як за рахунок спеціального режиму оподаткування, який не буде подовжено у 2017 році, вони отримували у кілька разів більше.

"Ви не вносите зміни і не підвищуєте тягар податковий. Давайте подивимось це на прикладі села і фермерських господарств... Норма спеціального режиму оподаткування для фермерів була пролонгована на рік. І оскільки в цьому бюджеті ми її не пролонгуємо, вона автоматично переходить в єдиний режим оподаткування, і фермерські господарства втратять майже 25-27 мільярдів гривень, натомість їм обіцяють 5 мільярдів і то з фондів, які, як ми розуміємо, не гарантовані для фінансування", - заявив депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв.

Багато зауважень лунало і щодо реальності доходів бюджету, зокрема коштів, які мають надійти від доходів Нацбанку, приватизації, ренти чи спецконфіскації. Цього року багатомільярдні доходи із цих джерел були закладені до бюджету, але поки що так і не надійшли у державну скарбницю.

"Надходження в бюджет від Національного банку – понад 40 мільярдів. Тільки в цьому році, 2016-му, 38 мільярдів ми так ще і не отримали від Національного банку, тому що не сформована Наглядова рада. Чи ми отримаємо 41 в наступному році – великий знак питання. В надходження від рентних платежів закладена відповідно сума більше 40 мільярдів. "Укрнафта" компанія, яка є напівдержавною, заборгувала державі більше 10,5 мільярдів, і Державна фіскальна служба нічого не робить для того, щоб отримати ці гроші. Чи ми отримаємо закладені відповідні доходи в наступному році?" - заявила депутат від "Самопомочі" Вікторія Войціцька.

Чи не найбільше зауважень лунало щодо планів уряду отримати 10,5 млрд грн доходів від спецконфіскації, - цього року при планах у майже 8 млрд грн за цією статтею надійшло лише 80 тис. грн.

Втім, усі ці суперечливі моменти будуть обговорюватися ще неодноразово під час розгляду проекту бюджету в комітетах і постатейного розгляду у сесійній залі.

Але всі цьогорічні бюджетні дискусії практично не порушуватимуть питання розвитку економіки і зниження податкового тиску, каже голова комітету з податкової політики, депутат від БПП Ніна Южаніна. Втім, додає вона, її комітет свідомо погодився не загострювати питання податкової реформи цього року на користь бюджетному процесу, але не на користь пошуку стимулів для зростання економіки.

"В тому, що вчасно було подано бюджет цього року, відіграло роль те, що не було суперечок навколо податкової реформи. Ми свідомо із усіма членами податкового комітету не говоримо про необхідність терміново приймати зміни (у Податковий кодекс. - Ред.). Для мене трохи сумно, що податкова реформа вчергове не відбулася, що ми втратили два роки життя країни, які могли спрацювати на економічне зростання. Але і спокійний збалансований бюджет - теж багато чого вартує для нормальної діяльності бізнесу", - каже Ніна Южаніна.

І обіцяє, що й податкові зміни - "кардинальні, а не точкові, фрагментарні" - будуть розглянуті і ухвалені цього разу вчасно - до 1 липня наступного року, як цього і вимагає закон.

Третя сторона

Чи не вперше в бюджетному процесі в Україні, крім уряду і парламенту, досить відверто виступає і третя сторона - МВФ.

За збігом обставин, уряд затвердив і подав на розгляд парламенту проект бюджету в останній передбачений законодавством термін - 15 вересня, одразу по тому, як стало відомо, що Рада директорів МВФ вирішила надати Україні наступний транш за програмою розширеного фінансування, який у Києві чекали від осені минулого року.

Одразу після його надання голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що головною умовою отримання наступної порції позики від МВФ є ухвалення збалансованого бюджету на 2017 рік.

Міністр фінансів Олександр Данилюк каже, що експерти МВФ вже вивчають поданий до парламенту проект.

"Зараз проект бюджету направлений до місії МВФ. Вони працюють, вони нам задають питання, ми відповідаємо на ці питання. Ми зараз знаходимося у діалозі", - каже міністр фінансів, і прогнозує приїзд чергової місії фонду у жовтні. Саме тоді, згідно із Бюджетним кодексом і регламентом, проект бюджету має пройти перше читання у парламенті.

Олександр Данилюк також твердить, що в уряді очікують надходження наступного траншу ще до кінця поточного року, - так само, як і ухваленого бюджету на наступний рік.