Реформи по-новому?

У серпні уряд оприлюднив низку економічних ініціатив, втілення яких, за розрахунками уряду, має покращити умови для ведення бізнесу в Україні, а відтак, відновити економічне зростання країни. Проте оглядачі мають досить стримані очікування щодо дієвості урядових ініціатив.

У липні промислове виробництво в Україні скоротилося на понад 12% у порівнянні із відповідним показником минулого року. У січні-липні 2014 року порівняно із січнем-липнем 2013 року промвиробництво скоротилося на 5,8%.

На початку серпня президент Петро Порошенко у листі до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка завернувся із вимогою терміново розпочати реформування регуляторної політики, аби активізувати бізнес і відновити зростання економіки.

"Зволікання із початком реформ у цій сфері є неприпустимим. Наполегливо прошу в межах компетенції вжити невідкладних комплексних заходів, спрямованих на суттєве спрощення умов ведення бізнесу в Україні", - йдеться у листі президента до прем’єра.

Уряд відреагував двома ініціативами. Спочатку прем’єр-міністр Арсеній Яценюк урядових пропозицій щодо стимулювання економіки, а згодом міністерство економіки презентувало свою програму з дерегуляції економіки. Запитань додала також і заява міністра економіки Павла Шеремета про відставку, яку на початку вересня має затвердити парламент.

Презентуючи пакет заходів для стимулювання економіки, Арсеній Яценюк заявив, що уряд очікує, що вони будуть обговорені бізнесом та громадськістю впродовж серпня, а вже на початок вересня за результатами цього обговорення уряд зможе винести на розгляд парламенту відповідний законопроект.

Втім, на наступному засіданні уряду 27 серпня може бути озвучений ще один варіант, або ж удосконалений пакет реформ, розгляд якого анонсував прем'єр у своєму інтерв'ю провідним українським телеканалам 22 серпня.

З одного боку, у бізнесовій та експертній спільноті кажуть, що розуміють, із якими надзвичайними проблемами доводиться нині мати справу уряду. З іншого боку, багато хто також вказує на відсутність не тільки реформ, а і найменших змін у тому, як почувається бізнес в Україні, хоча одразу після свого призначення на посаду прем'єра Арсеній Яценюк називав себе і міністрів "камікадзе" за те, що їм доведеться ухвалювати непопулярні реформістські рішення.

Податкові зміни і деконвертація зарплат. Знову

Пропозиції, вже озвучені прем’єром, загалом збігаються із концепцією податкової реформи, розробленої міністерством фінансів.

Головні пропозиції цієї реформи – скорочення податків з 22 до 9. Окремим блоком реформи є пропозиції щодо Єдиного соціального внеску - податку, який роботодавці сплачують за кожного працівника.

Мета цих змін - припинити виплати "зарплати у конвертах", що, за словами Арсенія Яценюка, потім виливається у відсутність пенсій та коштів у державному бюджеті.

"Ми пропонуємо встановити фіксовану плату у 41% для кожного працюючого з мінімальної зарплати. Все, що вище мінімальної зарплати, ми пропонуємо оподатковувати не на 41%, а на 15%. Тобто це призведе до майже трикратного зменшення єдиного соціального внеску", - заявив прем'єр.

Разом із тим "дірку" у понад 45 млрд грн, що неодмінно утвориться у бюджеті пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, уряд розраховує перекрити надходженнями від податку на доходи фізичних осіб, які можуть знову оподатковуватися за прогресивною шкалою (від 10% до 25% у різних варіантах).

Крім того, податкові зміни стосуватимуться сільгоспвиробників та обчислення і сплати податку на прибуток підприємств. Уряд також передбачає фінансову децентралізацію, коли два податки – на нерухоме майно та фіксований сільгоспподаток – мають перейти із державного до місцевих бюджетів.

Дерегуляція і боротьба з корупцією. Знову

Паралельно на рівні міністерства економіки і торгівлі розроблено ще одну програму з дерегуляції.

Її розробники кажуть, що у разі, як умови ведення бізнесу в Україні будуть кардинально спрощені, країна може отримати додаткові 161 млрд грн. Ця сума, за словами керівника групи розробників програми дерегуляції Данила Паська, складається із трьох компонентів:

"Перше – це корупційні потоки, які виникають від конкретного регуляторного бар’єру. Друге – можливе скорочення державних витрат. І третє – зростання економіки".

За розрахунками розробників програми економічний ефект від відновлення зростання економіки може сягнути 85 млрд грн., приборкання корупції може принести до 60 млрд грн., а скорочення державних видатків – ще 16 млрд грн.

Автори програми дерегуляції кажуть, що виокремили 800 "больових точок" української економіки, де реформи могли б принести найбільш відчутні результати. Вони також кажуть, що перші 200 ініціатив можна було б втілити вже до кінця цього року, але одразу ж зауважують: "за умови ефективної роботи Верховної Ради". Крім того, розробники програми дерегуляції визнають, що кожна ініціатива наражатиметься на потужний спротив:

"Кожна ініціатива – це окремий проект (закону – Ред.), окремий процес зміни законодавства, це окремі союзники, і окремі противники", - твердить Данило Пасько.

Команда експертів мінекономіки пропонує скоротити кількість контролюючих органів з 79 до 32, кількість податків - до 9, кількість ліцензій – щонайменше на 100, а час, що бізнес витрачає на отримання дозвільних документів – щонайменше у два рази.

Експерти не в захваті. Знову

У перших коментарях стосовно реформ оглядачі одразу ж звернули увагу на показовий факт – більшість із податків, запропонованих урядом до скорочення, насправді не зникають, а просто інкорпоруються в інші податки та збори. Така "формальність" реформ є показовою, і стосується більшості урядових ініціатив, - кажуть експерти, і на доказ своїх слів вказують на бізнес, який поки що стримано відмовчується щодо урядових ініціатив із полегшення його життя.

Показово також, що кілька експертів, до яких ВВС Україна звернулася із проханням прокоментувати реформістські ініціативи уряду, ввічливо відмовлялися, посилаючись на те, що ці пропозиції є не надто конкретними і "можуть змінитися ще 100 разів".

Інші експерти, коментуючи пропозиції уряду, кажуть, що при правильному напрямку урядовим ініціативам бракує системності.

Наприклад, ініціатива уряду щодо зменшення податкового навантаження на Фонд оплати праці є правильною, але за чинних умов навряд чи призведе до зменшення виплат зарплат "у конвертах" - вважає директор програм з економіки та бізнесу Українського інституту публічної політики Ільдар Газізуллін:

"В перспективі це є правильна ідея – зменшувати навантаження на ФОП, бо воно є дійсно завеликим в Україні. Але проблема високого рівня тінізації зарплат і економіки загалом – це не тільки високі ставки податків, але й те, що багато підприємств можуть ухилятися від сплати податків через корупцію та наближеність до влади. Навіщо платити податок, навіть невеликий, якщо мій конкурент їх взагалі не платить?"

Схожу оцінку дає і Ірина Клименко, експерт Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна", у складі засновників якого екс-голова адміністрації президента Януковича Сергій Льовочкін. Вона вважає, що ухвалення відповідного рішення без кардинального реформування системи соціальних платежів, призведе лише до перерозподілу коштів:

"Формально воно буде рахуватися по-іншому, але уряд матиме собі цільове завдання – залишити без змін кінцевий результат", - каже експерт.

Загалом, впевнена Ірина Клименко, є ціла низка ширших проблем української економіки, без урахування яких будь-які зусилля, спрямовані на те, аби простимулювати економіку, будуть марними.

"Є велика частка соціальних видатків, які держава, згідно із законодавством, має фінансувати. Є також велика корупційна складова у державному управлінні. Третє – це велика недовіра бізнес-спільноти до дій української влади. Це є головні чинники, які впливають на ведення бізнесу в Україні".

У той таки час, каже експерт, у пропозиціях уряду складова соціальних видатків ніяк не враховується взагалі. Щодо корупційної складової, то тут, каже Ірина Клименко, також є сумніви, а бізнес вже не приховує, що від часів зміни влади в Україні не відчуває жодних змін у роботі із фіскальними органами.

Експерт також додає, що у реформістські пропозиції уряду закладений ще один конфлікт:

"Зараз у стосунках між міністерством фінансів та міністерством економіки ми бачимо конфлікт інтересів. Мінекономіки, якщо говорити про добрі наміри, зацікавлене у зростанні економіки, зростанні випуску продукції, активізації ділової активності та покращенні бізнес-клімату. Для цього потрібні великі зміни у інвестиційній мотивації суб’єктів бізнесу. Міністерство фінансів орієнтоване на те, щоб якось закрити дефіцит бюджету. Своїми зобов’язаннями воно прив’язане до програми МВФ, де є чіткі показники дефіциту бюджету, надходження податків".

Врешті-решт, як вважає Ільдар Газізуллін, буде ухвалено певний компромісний варіант, у якому будуть згладжені "гострі кути", і який не буде принципово поганим, але й кардинально добрим також:

"Можна сперечатися, що нині потрібно Україні. Але я думаю, що Україні потрібні дійсно ґрунтовні реформи з пріоритетом на боротьбі із корупцією і покращенням адміністрування, щоб працювали і виконувалися хоч ті закони, що вже є. Проте буде формальна податкова реформа. Але це буде не реформа у тому сенсі, як її розуміють експерти, і як очікує бізнес", - каже експерт, і додає, що на даний момент "ані в уряді, ані у парламенті немає можливості ухвалювати складні рішення", яких потребують справжні реформи.