МВФ і зміни до бюджету: не дати економіці померти

МВФ повідомив, що зможе надати Україні від 14 до 18 млрд дол упродовж наступних двох років. Одночасно із цим уряд подав до парламенту проект змін до бюджету на 2014 рік та цілий пакет інших законопроектів, які, за словами прем'єр-міністра, мають врятувати Україну від банкрутства.

"Країна знаходиться на межі економічного і фінансового банкрутства. Загальний обсяг фіскального розриву, або тих коштів, яких не вистачає для виживання країни – складає 289 мільярдів гривень", - заявив Арсеній Яценюк, виступаючи у Верховній Раді.

Як твердить прем'єр, навіть за умови ухвалення усіх пропозицій уряду, спрямованих на стабілізацію економіки, її падіння цього року складе до 3% ВВП. У разі ж, як депутати не погодяться на пропозиції уряду, Україну очікує дефолт і падіння ВВП становитиме 10%. При цьому інфляція сягне від 12% до 14%.

Загальний розмір боргу України зріс до 800 млрд грн, що складає понад 50% ВВП країни (за підсумками 2011 року цей показник становив 36%).

Головними ризиками для української економіки прем'єр вважає торговельний дефіцит, особливо, зважаючи на можливість закриття російського ринку, і подорожчання російського газу для України удвічі.

"Це така плата за українську незалежність – подвоєння Росією плати за енергоносії", - заявив прем'єр-міністр.

Лише три великі державні монополії - "Нафтогаз", Укравтодор та Укрзалізниця - заборгували кредиторам 140 млрд грн. При цьому "Нафтогаз", дефіцит якого становить 33,4 млрд грн, фактично, на межі банкрутства.

МВФ та інші

Однією з основних складових "порятунку" української економіки стане кредит від Міжнародного валютного фонду, який також відкриє доступ і до багатьох інших іноземних позик.

Як заявив голова представництва МВФ в Україні Ніколай Георгієв, роботу місії фонду у Києві завершено. На рівні українського уряду та місії МВФ є домовленість про можливість виділення Україні кредиту у 14-18 млрд дол за програмою stand-by, що розрахована на 2 роки.

"Місія досягла розуміння з керівництвом України за програмою реформ, які можуть бути підтримані дворічною програмою stand-by. Програма розблокує фінансову допомогу від широкого кола фінансових організацій, яка може становити до 27 млрд дол протягом двох років, із яких власне допомога МВФ може становити 14-18 млрд дол", - заявив пан Георгієв.

За його словами, тепер програму має схвалити Рада директорів фонду, а перший транш позики може надійти вже у квітні.

При цьому, як повідомив голова НБУ Степан Кубів, новий меморандум про співпрацю між Україною та МВФ мають підписати у Вашингтоні у першій половині квітня.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь каже, що рішення МВФ про можливість виділення позики для України є важливим сигналом і для інших кредиторів.

"Програми іншого фінансування, - як кредити, так і гранти, - від Світового банку, ЄБРР та інших, прив'язані до отримання Україною кредиту МВФ. Бо не кожна організація хоче дублювати роботу МВФ і перевіряти, як Україна виконує свої зобов'язання щодо реформування економіки", - каже експерт, але водночас наголошує, що допомога призначена для подолання поточних термінових проблем.

Газове питання

Не тільки задля виконання побажань МВФ, але й з точки зору "вимог часу" уряд пропонує підвищити тарифи на газ та опалення для населення.

"У нас немає іншого виходу, як сказати Україні правду: ми зобов'язані підвищити тарифи. В сьогоднішніх умовах ми зобов’язані підняти тарифи на енергоносії для того, щоб не збанкрутувала країна, щоб відновити енергетичний баланс держави і для того, щоб привести у відповідність ціни і тарифи до рівня хоча б сусідньої Росії", - заявив Арсеній Яценюк.

За даними українського уряду, українські споживачі платять за газ 84 дол за тисячу кубів, а ціна газу для споживачів у Росії становить 128 дол за тисячу кубів, при тому, що цей газ видобувається там. У Вірменії населення платить за газ 380 дол, у Молдові - 470 дол, в Естонії - 562 дол за тисячу кубометрів.

Разом із підвищенням тарифів на газ, уряд запропонує масштабну програму підтримки тих, хто не може платити за новими тарифами. За словами прем'єра, кількість домогосподарств, які отримуватимуть цільову субсидію на оплату комунальних рахунків, зросте із нинішніх 1,4 млн до 5 млн родин. Таким чином програма підтримки охопить до третини населення України.

"Безумовно, такі дотації є проблематичним для бюджету, але підвищення тарифів має вирішити проблему непрозорого фінансування багатомільярдного дефіциту "Нафтогазу", - каже Олександр Жолудь, і висловлює сподівання, що надходження бюджету від підвищення тарифів будуть більшими, аніж видатки бюджету на їхнє субсидування для малозабезпечених українців.

"Не варто забувати, що це буде лише перший етап підвищення тарифів. Думаю, що спочатку уряд буде допомагати максимально усім. А згодом критерії бідності будуть переглядатися, і уряд буде звужувати перелік осіб, які матимуть право на отримання субсидій, але, водночас, збільшуватиме адресність субсидій", - вважає експерт Українського інституту публічної політики Ільдар Газізуллін.

Згідно із раніше оприлюдненою інформацією, перший етап підвищення тарифів може початися з 1 травня, коли вони зростуть на 50%.

Вугільне питання

Однією з найбільших дотацій українського бюджету є підтримка вугільної галузі, яка лише за минулий рік отримала 13 млрд грн. Із них, за словами прем'єра, до шахтарів доходило лише 3 млрд грн. Якби загальну суму бюджетних дотацій розділити між шахтарями, то вони могли б отримати по 80 тис грн, навіть не спускаючись у забій.

Разом із тим уряд розуміє не тільки економічну, але й політичну складову цієї проблеми, а відтак, за шахтарями цього року буде "зарезервовано" не набагато менше - 12 млрд грн.

"Я поїду в Донецьк, зустрінуся з всіма шахтарями, покажу ці цифри, прийду до вас у парламент і скажу, скільки з 12 млрд. ми передамо шахтарям, а скільки буде направлено в бюджет на розвиток депресивних регіонів і на створення робочих місць", - заявив Арсеній Яценюк.

Скоротити видатки

Щоб збалансувати бюджет, уряд скорочуватиме видатки, зокрема, і соціальні програми (на 23,8 млрд грн), а також спробує збільшити доходи (на 24,7 млрд грн).

При падінні економіки зазвичай йдеться і про зменшення мінімальних соціальних стандартів. Але, як заявив прем'єр, розуміючи, що вони і без того є не дуже великим, уряд не зменшуватиме прожитковий мінімум та мінімальну зарплатню, на базі яких розраховуються пенсії та бюджетні зарплати. Утім, мінімальні соцстандарти і не збільшуватимуться. Лише пенсії індексуватимуться на рівень інфляції.

"Протягом 2014 року мінімальні прожиткові стандарти не будуть змінюватись – ми не будемо ні опускати, ні піднімати їх. Протягом 2014 року буде один і той же рівень мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму, який встановлений на 1 січня", - заявив Арсеній Яценюк.

Проте нижчі доходи українців означатимуть також і скорочення платоспроможного попиту, що є не дуже добрим для економіки в рецесії.

"Але і додатково підтримувати споживчий попит за рахунок державних коштів ми собі на сьогодні не можемо дозволити. Власне, це те, що робив попередній уряд, коли економіка вже була у рецесії, а приватне споживання продовжувало зростати, причому досить високими темпами. Це було досягнуто завдяки витраті значної частини золотовалютних резервів та масованих запозичень, зроблених за два останні роки", - вважає Олександр Жолудь.

Щоб скоротити видатки державного бюджету, уряд також вирішив скоротити на 10% кількість державних службовців.

"Ми з 249 тисяч скорочуємо близько 24 тисяч чиновників", - заявив Арсеній Яценюк, додавши, що це пов'язано не тільки із скороченням видатків бюджету, але і з адміністративною реформою, яка дозволить передати частину владних повноважень із центру до регіонів.

Ще однією ініціативою зі скорочення видатків є обкладання податком "елітні" пенсій суддів, прокурорів та інших, які перевищують 10 тис грн, а також привести порядок їх нарахування до загальнодержавного, тобто щоб пенсія нараховувалася як 50%, а не 80% від зарплати.

"Якщо говорити про скорочення кількості держслужбовців або обмеження пенсій, то тут економія буде не дуже великою. Я би взагалі говорив про те, що для здійснення якісних реформ потрібно залучати хороших фахівців, які б мали пристойні зарплати. Але ми розуміємо, що цей рік є дуже особливим, коли потрібна максимальна економія. Але на майбутнє я сподіваюся, що уряд при зменшенні кількості чиновників, все ж таки, підвищуватиме заробітні плати", - каже Ільдар Газізуллін.

Збільшити доходи

Уряд пропонує збільшити податки для "великого монопольного бізнесу".

Зокрема, удвічі буде збільшена рента за користування корисними копалинами, плату за нафту і газовий конденсат.

Уряд також хоче не тільки оподатковувати великий бізнес, але й великі персональні доходи.

Хоча наразі уряд відмовився від ідеї запровадити податок на доходи з депозитів, - мовляв, за складної ситуації у банківській системі, якій треба відновлювати довіру населення, такий крок є не на часі, інші доходи гормадян пропонується оподатковувати за прогресивною шкалою:

"Той, хто буде заробляти більше 300 тис грн, буде платити податок у розмірі 20%, більше 500 тисяч – 25%", - заявив прем'єр, додавши, що за такою ставкою податки платитимуть близько 300 тис громадян України, які володіють фінансовим ресурсом, що складає 60% від фінансових активів України. Тому, за словами Арсенія Яценюка, 1,7% багатих українців повинні заплатити податки, щоб решта українців відчули, що прийшов час соціальної справедливості.

"Теоретично це є правильним кроком, - каже Ільдар Газізуллін, - але із тими податками, що вже існують, найбільша проблема - це їх адміністрування. Якщо цього не вирішити, а ввести нові податки, то люди або бізнес буде уникати сплати цих податків. Тому тут я навіть очікую певної негативної реакції. Треба було починати із зменшення корупції у сфері адміністрування податків. І тоді, може, бізнес і люди бачили би сенс платити більші податки".

"Пласка" шкала, що існувала у нас до цього, - спочатку 13% а потім 15%, - вона сприяла виведенню доходів із тіні. Тому я не дуже певен, що запровадження прогресивної шкали оподаткування до нового більш активного ухилення від сплати податків", - вважає Олександр Жолудь.

Крім того, для збільшення доходів бюджету пропонується відновити стягнення 0,5% збору до Пенсійного фонду при купівлі валюти. За розрахунками уряду, це принесе дохід у понад 9 млрд грн.

Пропонується також підвищити ставки акцизу на тютюн та алкоголь. Заперечуючи негативний вплив цих ініціатив як на споживачів, так і на економіку в цілому, Арсеній Яценюк заявив:

"Пляшка пива зараз коштує 8 гривень, після підняття акцизу вона буде коштувати 8 грн 50 копійок. Як думаєте, це катастрофічно? Пляшка горілки коштувала 33 грн, стане 35 грн. Треба менше пити, спортом займатися!"

Згідно із відповідними законопроектами, зміна ставок акцизів на пиво буде запроваджена з 1 травня 2014 року, спирт і алкогольні напої - з 1 вересня. Акцизи на тютюнові вироби зростуть з 1 липня.

Реальні гроші - у реальну економіку?

За даними уряду, українські компанії заплатили на 2 роки наперед податок на прибуток в сумі 37 млрд. гривень, а сума невідшкодованого ПДВ становить 21,6 млрд. грн, а в судах розглядаються судові справи щодо відшкодування ще близько 30 млрд грн ПДВ.

Грошей на відшкодування ПДВ підприємцям у бюджеті немає, каже прем'єр. Водночас новий уряд не хоче продовжувати практику попередників, і повертати борги віртуальними векселями замість реальних грошей. А відтак, уряд пропонує "прозоро кожній компанії, що має невідшкодований ПДВ, видати не векселі, а гарантовані державою облігації внутрішньої державної позики, під які підприємці підуть в банки і отримають дешеві кредити".

Як каже Ільдар Газізуллін, покриття боргу з ПДВ державними облігаціями є найбільш компромісним варіантом за нинішніх умов, "тому що бізнес розуміє, якою є ситуація у бюджеті, і хоч щось краще, ніж нічого".

Дешеві кредити у банках мають з'явитися після масштабної програми рефінансування, яку має здійснити Нацбанк, надаючи банкам грошові ресурси під 14% річних.

Але, як вважає Олександр Жолудь, до цієї пропозиції треба підходити дуже обережно.

"Треба враховувати, що на сьогодні, якщо підвищити доступність для банків дешевих грошей, значна частина цих коштів піде на валютний ринок. Але якщо у нас буде гарантія, що проти нас не почнуться військові дії, і ситуацію в економіці буде стабілізовано, тоді монетарну політику можна пом'якшувати, але дуже обережно", - вважає експерт МЦПД.