Торговельні конфлікти з Росією: тепер черга Литви

Європейський Парламент в екстренному порядку виніс на обговорення ситуацію, що склалася в торговельних відносинах Росії з Литвою, і запропонує Єврокомісії вжити засобів щодо захисту тієї балтійської країни, яка зараз виконує функції президента ЄС. Ініціативу, яку висунули німецькі євродепутати, оплесками підтримали всі члени Європарламенту.

Протистояння Литви і Росії: Кремль грає ва-банк?

Після того, як Москва без жодних попереджень і пояснень заборонила імпорт молочної продукції з Литви, президент і уряд країни звернулися до партнерів по Євросоюзу з проханням відреагувати на економічний тиск Росії.

На заклики Єврокомісії нормалізувати торгову ситуацію з Литвою Москва відповіла ще жорсткішими заходами. Вона не тільки згорнула весь молочний імпорт, але й заявила, що Росію не задовольняє литовська продукція взагалі, включаючи м’ясо і рибу.

У Вільнюсі економічну війну з боку Росії сприймають як політично вмотивовану, що пов’язана з активними діями Литви в реалізації програми Східного Партнерства ЄС і, особливо, з підтримкою євроінтеграційних проектів України.

У Вільнюсі побачили своєрідний символізм у появі на державному кордоні фіолетового прапора з жовтою восьмиконечною зіркою поряд з державним стягом Російської Федерації. Це не лише новий атрибут майбутнього Євразійского Союзу, але й чіткий сигнал Євросоюзу, вважають литовські політологи.

Утім переважна більшість експертів твердить, що для успіху євразійського проекту Москві вкрай потрібна Україна. Тому економічний тиск і шантаж щодо Литви, Польщі, України не тільки продовжиться, але й буде включено додаткові механізми, переконані литовські аналітики.

Росія поки що "бавиться", а майданчиком для цих небезпечних забав є також європейські інституції, каже політолог, професор Рьомерського університету Егідіюс Мотєка.

"Утім від цієї гри Росія більше постраждає, аніж виграє, бо інституції Європейського Союзу в змозі вирішити проблеми Литви і своїх східних партнерів. Терпіння Євросоюзу не є безмежним. І вже зараз ми є свідками формування нової, суворішої політики ЄС щодо Росії", - твердить Мотєка.

На думку його колеги-політолога Лаурінаса Касчюнаса, Єврокомісія не має відповідних інституцій, які б сприяли вирішенню подібних конфліктів.

"Схоже, існує інституційний вакуум, про необхідність заповнення якого дискутують кожного разу, як починається економічна війна з боку Росії. Для Литви бажано, щоб голос ЄС прозвучав більш впевнено і суворіше. З іншого боку, в ЄС є низка країн, які мають свої інтереси з Росією, і остання на цьому намагається виграти", - вважає Касчюнас.

Екс-президент Литви Валдас Адамкус констатує, що Кремль почав повільну економічну блокаду Литви.

"Треба готуватися до повної блокади і нових ударів, які припадуть на листопад, коли у Вільнюсі почнеться саміт Східного Партнерства. І Литва має мобілізувати свої дипломатичні зусилля для формування широкого кола союзників у ЄС, щоб надати відсіч цим діям Росії", - каже Адамкус.

Цієї ж думки дотримуються і литовські політологи. Аналітик Лаурінас Касчюнас каже, що всім має бути зрозуміло, що Росія почала політичну війну з ЄС, використовуючи економічні важелі проти однієї з країн, що є його членом. З європейського боку має бути розуміння, що настав час включати інструменти політичного рівня.

"Досі для таких рішень не вистачало політичної волі. Але ситуація стає небезпечною, і відсіч діям Москви буде", - впевнений Касчюнас.

Політологи прогнозують, що Кремль до початку Вільнюського саміту задіє "важку артилерію" і брудні інформаційні технології: енергетичний ресурс, транспортну блокаду, інформаційні кампанії і закулісні інтриги.

Вони вважають, що дрейф України на Захід є крахом євразійського проекту як потенційного світового гравця. Тому Москва, на їхнє переконання, може зіграти ва-банк, надто вже багато залежить.

Слідом за Україною

Президент Литви Даля Грібаускайте радить литовському урядові готувати звернення до СОТ з приводу російської заборони на імпорт литовської молочної продукції. Водночас у литовському уряді все ще сподіваються, що проблеми можна вирішити шляхом переговорів. За таким самим сценарієм два місяці тому розгортався торговельний конфлікт між Україною та Росією.

"Коли починаються геополітичні зміни, які, можливо, не дуже корисні або ідуть в розріз з інтересами Росії, вона реагує неадекватно, іноді роздратовано, демонструє нетерпимість, навіть часом, нецивілізовану поведінку щодо деяких країн чи організацій", - заявила президент Грібаускайте, і підкреслила, що все це відбувається попри те, що Росія нещодавно стала членом СОТ.

Водночас і литовські міністри, так само, як і президент, вважають запроваджену від 7 жовтня заборону - спробою політичного тиску на Литву, і пов'язують це і з головуванням Литви у ЄС, і з тим, що саме у Вільнюсі, на саміті країн "Східного партнерства" має бути підписано угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Проте проблеми почалися ще раніше, наприкінці літа, коли російські митники стали перевіряти товари із Литви у посиленому режимі. Литовські виробники оцінювали збитки мільйонами євро.

Ще під час зустрічі YES у Ялті президент Литви у присутності українського президента заявила, що невдовзі після того, як в українських товарів почалися проблеми на кордоні із Росією, подібні проблеми виникли і у Литви.

"Перевірки почалися без жодних попереджень. Ми можемо обговорювати причини початку цих перевірок, але ми можемо припустити, що принаймні однією з причин може бути проведення важливого саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі, і те саме під час головування Литви у ЄС відбуватиметься підписання таких важливих угод, і не тільки з Україною, але і з Молдовою, на яку, до речі також чиниться потужний тиск - ціни на газ, вино. Тобто ми бачимо, що методи скрізь є дуже схожими", - заявила президент Литви, додавши, що подібний досвід не є чимось новим для Литви, яка ще 20 років тому пережила повне відімкнення російського газу взимку того року, коли вирішила стати на шлях незалежності.

Втім, каже Даля Грібаускайте, такі кроки Росії тільки зміцнили впевненість литовців у правильності вибору, і після холодної зими підтримка європейського вектору інтеграції серед населення країни значно зросла.

Проте голова Федеральної митної служби Росії Андрій Бельянінов повідомив, що посилені перевірки на кордоні пов'язані лише із порушеннями, зокрема, і недостовірного декларування товарів, ухиляння від сплати митних зборів, що почастішали на кордоні із Литвою. Він також наголосив, що російські митники перевіряють не всі машини з литовськими номерами, а лише вантажі із Литви.

Згодом міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що у разі, як Москва "не припинить тиск на сусідів", Вільнюс може заблокувати сполучення із Калінінградом - російським анклавом, доступ до якого здійснюється через литовську територію.

Єврокомісія закликала Росію негайно скасувати обмежувальні заходи, "не пов'язані із об'єктивними факторами ризику". Там також заявили про впевненість у нормальній якості литовської молочної продукції.

"Єврокомісія повністю впевнена у безпеці литовських харчів, і буде уважно відстежувати цю ситуацію", - заявив представник Єврокомісії Фредерік Вансан.

Водночас у Брюсселі кажуть, що наразі не втручатимуться у цей торговельний конфлікт, адже ще не отримували документів, які б дозволити зрозуміти суть конфлікту.

7 жовтня російська санітарна служба призупинила імпорт молочної продукції литовський виробників, посилаючись на претензії до якості цієї продукції. За словами голови Росспоживчнагляду Геннадія Оніщенка, у низці литовських продуктів було виявлено цвіль та дріжджі, що перевищують допустимі нормативи.

Як заявив Геннадій Онищенко, у Росії розраховують, що Вільнюс перейде від політичних заяв до конкретних відповідей на цілком технологічні зауваження.

"Ми сподіваємося, що будемо слухати не якісь політизовані коментарі на рівні політиків, коли цілком спеціалізовані структури починають говорити про етику та естетику, замість того, аби сказати: давайте з'ясуємо, у чому справа", - заявив голова Росспоживчнагляду.

Проте литовські виробники і надалі відвантажують призначену для російських споживачів продукцію, оскільки не отримували офіційних повідомлень від митних органів.

За таким сценарієм розгорталися і останній український торговельний конфлікт із Росією. Наприкінці липня Росспоживчнагляд заборонив імпорт продукції української кондитерської корпорації Roshen. У середині серпня російська митниця посилила контроль за проходженням українських товарів на російській митниці.

Раніше Росіязаборонялаімпорт українського сиру, проте після численних перевірок їхніх підприємств з боку російських інспекторів українським виробникам вдалося відновити постачання своєї продукції на російський ринок.

У разі, як угода про вільну торгівлю з ЄС таки буде підписана у Вільнюсі, проблеми українських товарів на українському ринку можуть розширитися. Про це вже попередили у Росії.

"Ми будемо змушені практично повністю переглянути умови доступу української продукції тваринництва на ринок через підписання Україною та ЄС Угоди про асоціацію", - заявив керівник Россільгоспнагляду Сергій Данкверт.

Водночас російський президент Володимир Путін твердить, що проблеми виникнуть не стільки через якісь української продукції, скільки через зміни у митній системі України після підписання угоди із ЄС.

"У нас достатньо велика різниця у рівні митного захисту своїх ринків з Україною, і якщо Україна, а до цього все іде, і далі знизить рівень захисту своєї митної території, то нам доведеться приймати захисні заходи, але ці заходи мають бути в рамках СОТ", - заявив президент Путін на прес-конференції по завершенні саміту країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Водночас, як пояснював український прем'єр Микола Азаров, а також низка українських та іноземних експертів, щоб проблема нижчого рівня мит на кордоні із ЄС не шкодила торговельним відносинам із Росією, можна одразу ж після підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС застосувати механізм СОТ, який передбачає надання сертифікату походження продукції на митному кордоні, що унеможливлює перетин кордону товарами із території із одними митними правилами до території із іншими правилами.

Що ж до продукції Roshen, то, як заявив Геннадій Онищенко, "претензії досі залишаються", і російські контролюючі відомства хотіли б отримати доступ до на українські заводи корпорації.

"Можна звертатися до ООН, у міжнародні суди, ще якісь інституції, але умова одна: покажіть нам виробництво, ми подивимося. Пред'явіть нам національну систему контролю за якістю", - заявив голова Росспоживчнагляду.

Україна - не єдина країна, яка зіштовхнулася із претензіями до якості своєї продукції з боку російських органів, що зазвичай співпадали із напруженістю у політичних відносинах.

Свого часу під російські торговельні обмеження і Грузія, вино і мінеральна вода якої також не задовольняли російські контролюючі органи за якістю. Згодом подібні проблеми виникли і у молдовського вина. При цьому у ЄС заявили про готовність імпортувати молдовське вино без угоди про вільну торгівлю.

Втім, подібні конфлікти Росія має навіть із учасниками Митного союзу. Нещодавно російське підприємство Уралкалій розірвав стосунки із Білоруськалієм, одним із бюджетоутворюючих підприємств Білорусі.

При цьому раніше контролюючі відомства Казахстану, а тепер і Білорусі, - партнерів Росії у Митному союзі, - підтвердили, що не мають претензій до якості української кондитерської продукції.

"В результаті випробувань, проведених в акредитованих лабораторіях, за показниками безпеки, порушень не було виявлено", - йдеться у заяві Держстандарту.

Вони також не вбачають проблем із підписанням Україною угоди про вільну торгівлю із ЄС.

Як заявив під час останньої зустрічі із українським прем'єром президент Білорусі Олександр Лукашенко, у Мінську сподіваються, що після підписання угоди, Україні та Митному союзу вдасться знайти форму співпраці.