Експерти: ще до початку продажу українська земля вже має власників

Тоді, як у парламенті готуються розглядати законопроект про ринок землі, який разом із вже ухваленим законом "Про земельний кадастр" має стати наріжним каменем ринку землі в Україні, експерти говорять про вади, вже закладені у кадастрову систему, і попереджають про майбутні небезпеки продажу землі.

Попри те, що українська земля сільськогосподарського призначення ніколи не була товаром, а заборона на продаж землі сільгосппризначення діятиме до кінця поточного року, до третини рілля вже знаходиться в руках великих латифундистів, - каже Анатолій Юрченко із навчально-наукового інституту економіки природних ресурсів та екології землекористування.

При тому, що загальна площа орної землі в Україні становить близько 30 мільйонів гектарів, кілька осіб, серед яких і українські, і іноземні громадяни, володіють 10 мільйонами гектарів, а їхні "наділи" складають від 500 до 250 тисяч гектарів, тоді як розмір середнього земельного паю не перевищує 4 гектарів, - каже пан Юрченко. Він вважає, що так сталося через фундаментальні недоліки масового розподілу земельних паїв селян, який називали першим кроком у процесі створення ринку землі. Відтак, каже науковець, допоки не підбиті результати першого і не дуже вдалого етапу перетворення землі на товар, не варто "запускати" ринок землі. Натомість, пропонує науковець, урядові варто відрегулювати довготермінову оренду землі, яка, за його словами, може надати селянам головний засіб виробництва і, водночас, убезпечить від проблем приватизації.

Водночас Сергій Кубах, керівник проекту Світового банку "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості" каже, що саме тривалий мораторій на продаж землі призвів до утворення "сірих" та "чорних" схем її продажу, і що подальше зволікання із запровадженням ринку землі, хоч і неідеального, може призвести лише до інших негативних наслідків:

"Я вважаю, що мораторій на продаж землі вже зробив все можливе, що можна було зробити поганого для країни. Насамперед він обмежував і надалі обмежуватиме конкуренцію, яка б дозволила позбутися тих схем, за якими створюються земельні латифундії. Саме мораторії і заборони є першоджерелом цих корупційних схем. Як за відсутності ринку землі ця земля знайде ефективного власника? Тому я однозначно вважаю, що мораторій треба скасовувати. Інша справа, що держава має бути регулятором ринку землі, аби запобігти зловживанням на цьому ринку".

Експерт Світового банку визнає, що закон "Про земельний кадастр" є "не найкращим варіантом", але, за словами Сергія Кубаха, і цей варіант "цілком може працювати". Водночас пан Кубах звертає увагу на те, що для створення ефективного та прозорого ринку землі Україні бракує ще багато чого, - доступних кредитів для сільгоспвиробників, недоліки оподаткування аграрних підприємств, а також так званий диспаритет цін, коли робоча сила і ресурси, які використовуються для вироблення аграрної та промислової продукції відрізняються у рази.

Утім, навіть серед тих експертів, які довгий час агітували за приватизацію землі та створення ринку, є вже такі, що закликають відтермінувати скасування мораторію на продаж землі.

"Ми завжди були прибічниками ринкових відносин, і у свій час виступали за скасування мораторію. Але на сьогодні експерти Центру Разумкова не радять поспішати із зняттям мораторію і відкритістю ринку землі, тому що інституційні засади для цього не готові. Землю можна продавати від завтрашнього дня, але хто її купить, як купить, як цей продаж буде зареєстровано? Тобто, я вважаю, що допоки не готові передумови, мораторій не можна скасовувати, хоча дуже хотілося б, і ми завжди за це виступали", - каже Володимир Жмуцький, експерт Центру Разумкова.

Він твердить, що у схваленому з восьмої спроби законі "Про земельний кадастр" знову закладені такі ж помилки, що й у інших законодавчих актах, які регулюють діяльність бізнесу в Україні. Зокрема, закон містить багато непрямих норм, тобто його трактовка і виконання залежатимуть від багатьох інших законодавчих актів та розпоряджень уряду, що, у свою чергу, є дуже сприятливим ґрунтом для корупції.