Щоденник: "Я переселилася у Facebook". Дні 20-25

Ці дні випали із мого життя якраз на час місцевих виборів і підведення результатів.

І випала я. Із реального життя – майже на тиждень.

Я переселилася у Facebook.

Це стало манією. І маною. Це зжерло величезну купу часу. Це висмоктало море енергії. Це виснажило мене.

НАВІЩО?

Навіщо я пишу всі ці дурні пости, коментарі, відстоюю якісь банальності і дурниці, переконую непереконливих і відстоюю очевидності?!

Сказати, що я зла на себе, нічого не сказати. Майже 21 день минув! Зі змінними успіхами, правда, але я старанно вчилася скорочувати свій час перебування в соціальній мережі! Саме на 21 день вказують психологи, коли людині необхідно сформувати ту чи іншу звичку!

Я не полінувалася і вирішила відшукати підтвердження 21 дню.

Отже, все починається з етапу 0. Це значить, що на цьому етапі людина лише ухвалює рішення. Як правило, воно жодною дією не підкріплене.

Перший етап. Важливо щось спробувати хоча б один раз. Дуже важливо зрушити з місця.

Другий етап. Це коли ти робиш якусь дію 2-3 рази підряд. Для цього потрібно трохи більше зусиль. Бо відомо, що одного разу зробити щось не так вже й тяжко. А от кілька разів підряд – то вчинок.

Третій етап. Ти маєш робити те, що вирішуєш, протягом тижня. Бажано і на вихідні.

Четвертий етап. Це "щось" ти маєш робити 21 день.

П’ятий етап. Перші 40 днів. Коли звичка закріплюється остаточно.

Шостий етап. 90 днів. Три місяці – це той час, який стає звичкою.

Але! Якщо ти збиваєшся з курсу і повертаєшся до старої звички, потрібно стільки ж часу, щоб звичка знову з’явилася!

Важливо будь-що робити регулярно.

Сиджу і думаю: все вказує на ДІЇ, а не на ВІДМОВУ від них!

Значить, замість звички безрозмірного користування Facebook, я маю прищепити сама собі іншу звичку? Яку? Бігати вранці? Макраме? Вишивка? Йога?

Але я НЕ ХОЧУ бігати ранками, плести макраме, вишивати хрестиком і стояти в позі лотоса!

Я ХОЧУ ЧИТАТИ FACEBOOK! Тому що інакше я повністю опиняюся в інформаційному вакуумі. А я залежна від інформації. І мені, як людині, яка не дивиться телевізора і практично вже перестала відслідковувати новини через новинні сайти, саме FB всю інформацію надає в повному обсязі!

…Ну, власне, на цьому мій внутрішній мітинг і закінчився. Ще я собі сказала: Ох, жаль, що зараз не літо. Я б на пляж пішла!..

Чомусь саме зараз подумала, що розумію тих, хто наркозалежним пропонує релігію – з однієї залежності перемикають на іншу. Не таку руйнівну, чи що?

Отже, в сухому залишку – не витримала. А все через місцеві вибори. Має ж хтось чи щось бути винними!

Тому завтра я, чесне-пречесне слово, почну все знову.

Можете мені не вірити, звичайно. Але я теж ніколи не думала, що два кліки на компі іноді складніше, аніж 7 років без м’яса.