13 днів без Facebook: писати чи не писати?

Неділя. Снідала півтори години.

Ні, це не те, про що ви подумали – каву з сиром можна спожити хвилин за десять-п'ятнадцять. Це якщо без Facebook. А от із Facebook – це якраз півтори години.

Так, я відкрила мережу від самісінького ранку.

Чому мене так тягне читати на 50 відсотків нісенітниці незнайомих мені людей?

Немає відповіді. Я справді не знаю.

Зате я практично не пишу в FB.

Раніше я будь-яку думку, ситуацію чи випадок описувала практично миттєво, за допомогою телефону. Зараз так не виходить. А потім, як проходить час, умовиводи вже не здаються настільки розумними, що їх варто оприлюднювати.

Спрацьовує своєрідний запобіжник на інформаційну глупоту. І, виходить, я бережу планету від зайвого інформаційного передозування:)

Мені взагалі здається, що пауза перед тим, якщо хочеш щось сказати, – сакральна річ. А пауза перед написанням посту чи коментарем по-гарячому взагалі врятувала би homo facebook від багатьох дурниць, сварок, зіпсованих стосунків і нервів.

Не маючи змоги користуватися Facebook із телефона, я намагаюся берегти себе і користувачів мережі (які змушені все те споживати) від своїх же дурниць і дрібниць. Зовсім вберегти поки що не виходить, але кількісно зменшити вплив – так.

Люди часто через Facebook демонструють власну значущість. Як правило, є сегмент користувачів, які вважають себе розумними і дотичними до різних утаємничених процесів. Ці люди всіляко демонструють обізнаність і вперто щоразу про себе нагадують.

До речі, я сама така.

Войовниче невігластво притаманне багатьом активним користувачам мережі. Коли тобі цілком щиро здається, що ти знаєш, можеш і вмієш міркувати вголос на будь-яку актуальну чи важливу тему. Зараз це яскраво ілюструється темою місцевих виборів.

І це я не про ботів і тролів. Там робота і методички. Тут ми з вами безсилі. Згадайте хоча би про "кулон тризуб". На те немає ніякої ради.

…Правду кажуть: якщо зранку не склалося, то весь день нанівець. Отак і в мене. Наказувала собі в неділю не користуватися FB взагалі, але немає в мене сили волі. Ввечері все одно погортала Facebook, повідкривала лінки на тексти, які мене цікавили, – і на три години випала з реального життя.

До речі, читання було з категорії необов’язкового. Я точно змогла би сьогодні обійтися без кулінарних сайтів, сайтів про декор будинку і без порад із приводу дієт. Готувати, прикрашати і худнути я не збиралась. Принаймні, саме зараз, коли лазила тими сайтами.

З активних сьогоднішніх 17 годин (після пробудження і до моменту сну) можна сміливо викреслити 4,5 годин, бездарно витрачених ні на що.

Їжачки кололись, плакали, але і далі жерли кактус (с).