“При влучанні це буде одна братська могила”. Пʼять питань про укриття у Києві

Коли у листопаді 2022 року жителька будинку в Києві вигнала незнайомця з укриття, той опублікував відео конфлікту в соцмережі. Цей запис побачили правозахисники і вирішили дослідити стан укриттів в Україні.

Тоді волонтери Групи громадського моніторингу ОЗОН перевірили 96 укриттів у Києві і не змогли знайти третину із них за адресами, де вони мали бути. Тільки половина із перевірених були відчинені або на місці був комендант із ключами.

А коли 1 червня 2023 року біля замкненого укриття у Києві загинули дві жінки і дитина, суд арештував охоронця поліклініки і посадив під домашній арешт керівництво.

Після трагедії посадовці масово вирушили на перевірки, щоб отримати ті самі результати, що і волонтери раніше: укриття з вільним доступом складають менше половини, а в належному стані - ще менше.

Розбирались, як змінити ситуацію і добитись, щоб укриття біля вас було готове приймати людей.

1. Де я маю право заховатися під час тривоги?

Відповідь на це питання є у 32-й статті Кодексу цивільного захисту України. Там написано, що населення може ховатися у захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення.

Це можуть бути, наприклад, підвали житлових будинків або підземні паркінги, хоча не які-завгодно. Закон гарантує вам право на укриття лише в тих приміщеннях, які належать до фонду захисних споруд цивільного захисту.

Якщо читати тільки нормативні документи, то в ідеалі ситуація з укриттями виглядає так: коли лунає сигнал тривоги, то усі спокійно йдуть в укриття, яке розташоване не далі як 500 метрів, і там всім вистачить місця.

На вході людей, в теорії, зустрічає комендант і запрошує до чистого приміщення, де можна сісти або й лягти. А батьки з візочками заїжджають по пандусах і знають, що діти зможуть сходити в укритті в туалет, якщо тривога затягнеться.

Але в реальності кияни стають перед вибором: провести кілька годин у брудному холодному приміщенні з одним виходом, бігти до метро чи заховатися вдома між двох стін.

“Укриття зовсім непридатне, бо затоплене, нічим не обладнане, не забезпечене вентиляцією, запасні виходи та відсутній туалет!!!” - пише на початку червня користувачка фейсбук Олена Миргородська у коментарях на сторінці Святошинської РДА. І додає адресу: вулиця сімʼї Стешенків, 3, перший підʼїзд.

Користувачка Наталя Щитко розповідає про таку саму проблему, але на сторінці адміністраці Дарниці.

“Раджу подивитись укриття [...] у дворі будинків Привокзальна, 14. [...] Підвали [...] з теплотрубами та одним лише входом (при влучанні - то буде братська могила). Тому люди з усіх навколишніх будинків під час тривоги залишаються в квартирах”.

На що адміністрація району публікує відповідь: “Укриття за адресою вул. Привокзальна, 14 функціонує”.

2. Які приміщення є "захисними спорудами цивільного захисту"?

Закон каже, що фонд захисних споруд цивільного захисту створює влада і управителі приміщень (балансоутримувачі).

Список укриттів у фонді не є сталим: туди можна подати приміщення, які щойно облаштували як укриття, або ж прибрати звідти ті, стан яких уже не відповідає вимогам.

Адреси є на онлайн мапі від КМДА, а з 2 червня зʼявилися і в офлайн-версії додатку “Київ цифровий”. Аби нею скористатися, потрібно оновити версію, одного разу відкрити мапу онлайн і додати її до опцій швидкого доступу.

На місцевості кожне з укриттів фонду повинно бути позначене табличкою з написом.

Та насправді буває, що мапа від КМДА існує окремо від реального життя: люди приходять на адреси і не знаходять там укриттів.

Наприклад, користувачка Марина Березюк 3 червня запитує на сторінці Голосіївської адміністрації, чому на офіційній мапі позначене укриття за адресою Метрологічна, 1: “Там того гуртожитку вже декілька років немає”.

Дійсно, українські ЗМІ писали про знесення цього гуртожитка у січні 2022 року - за півтора місяця до повномасштабного вторгнення. У момент публікації цього матеріалу на мапі від КМДА вже немає укриття за такою адресою.

3. Чому наше укриття завжди зачинене?

На другий рік повномасштабної війни з Росією багато киян напрацювали власні алгоритми дій під час повітряної тривоги: хтось моніторить повідомлення про тип загрози в телеграм-каналах, а хтось одразу стелить постіль у коридорі.

Багато людей розповідають ВВС Україна, що перестали розглядати укриття як опцію, тому що там завжди зачинено.

У квітні представник виконавчого цивільного органу Києва - КМДА - Роман Ткачук на брифінгу щодо стану укриттів наполягав, що сховища повинні бути зачинені, коли немає повітряної тривоги.

“Дуже багато роботи вкладено для облаштування, є загроза, що це стане місцем збору безхатченків чи наркоманів,” - аргументував він тоді.

Після обстрілу столиці російськими “кинджалами” 16 травня Сергій Попко, голова військової адміністрації міста - КМВА, підкреслив, що у разі повітряної тривоги власник укриття зобов'язаний відчинити, якщо цей об'єкт входить до фонду захисних споруд.

Але після трагедії під замкненими дверима 1 червня влада столиці - і мер та голова КМДА Віталій Кличко, і голова КМВА Сергій Попко, і посадовці, які їм підпорядковуються, заговорили в один голос: доступ до всіх укриттів фонду повинен бути цілодобовим.

Що говорять про це офіційні документи? Використання фонду захисних споруд регламентує наказ міністерства внутрішніх справ України № 579 від 9 липня 2018 року. У ньому сказано, що укриття мали відчинити після запровадження воєнного стану.

Наказ передбачає, що в особливий період балансоутримувачі повинні завчасно підготувати споруди до використання.

Одним із етапів підготовки є: “відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю”.

У липні 2022 року МВС доповнило цю главу абзацом про обовʼязки під час воєнного стану.

“У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження”.

4. Що робити, якщо укриття зачинене під час повітряної тривоги?

Київські посадовці визнавали цю проблему і до трагедії в Деснянському районі та закликали мешканців залишати скарги. Щоправда, називали невелику кількість скарг: Роман Ткачук із КМДА повідомляв, що за перший рік війни отримав “одиниці” таких звернень, а за третій тиждень травня 2023 року - два десятки.

Після трагедії першого червня КМДА, КМВА та районні адміністрації закликали містян телефонувати на номери 15-51 та 101, щоб рятувальники “Київської служби порятунку” під наглядом поліції відчинили укриття.

Тоді ж можливість поскаржитися зʼявилася і в додатку “Київ цифровий”.

У момент публікації цього тексту у розділі частих запитань у застосунку є і порада дзвонити на 101 або 102, якщо укриття зачинене під час повітряної тривоги.

На брифінгу Ткачук пообіцяв, що в таких випадках аварійно-рятувальні служби приїдуть і зріжуть замок, “навіть, якщо це приватна форма власності”.

Та насправді ж кияни не перший місяць розповідають про те, як не змогли потрапити до укриття під час тривоги: у соцмережах та особисто можна почути багато історій про те, як двері були замкнені або як людей не пустили.

“Одного разу зіткнулися з тим, що в укриття не пускали під час тривоги, показуючи А4 аркуш - чи то висновок, чи паспорт укриття, в якому зазначено кількість місць в укритті - 50, в ньому були саме діти і начебто вже більше 50,” - розповідає користувач Валентин Литвинов на сторінці Дніпровської РДА на початку червня.

На що адміністрація йому відповідає: “В укриття Дніпровського району пускають усіх громадян у цілодобовому режимі”.

5. Як перетворити наш підвал на укриття?

Та поки більшість киян вимагають від влади навести лад з укриттями, меншість ділиться досвідом власних рішень.

Наприклад, користувачка Марина Максименко у дискусії на сторінці журналіста Костянтина Андріюка розповідає, як ОСББ облаштувало підвал в одному із підʼїздів: “Провели воду, зробили вентиляцію, позбирали меблі, купили генератор. Не салон, але пристойно. Беріть у свої руки - це питання життя”.

А користувачка Ірина Діордіца на сторінці Деснянської РДА описує можливе рішення проблеми із ключами: “Люди, які постійно ходять в укриття, мають ключ - їх декілька, щоб не виникало питань, де той, хто із ключами…”

КМДА радить ставити приміщення, які могли би бути укриттями, на облік до фонду захисних споруд. Тоді ця площа стає доступна для всіх, а управитель (балансоутримувач) бере на себе обовʼязки доглядати за приміщенням і забезпечувати доступ.

У Києві є багато підземного простору у приватній власності, який міг би слугувати укриттям, - наголошував Олег Стоволос із ДСНС. Та, за його словами, приватні власники не поспішають заносити свої приміщення до фонду.

“Приватники не хочуть ставити на облік і не хочуть проводити будь-які роботи, тому ми повинні про це говорити, наголошувати, що ми живемо в умовах війни, і це потрібно - люди повинні десь ховатися,” - розповідав посадовець.

Кияни, які на початку червня почали зʼясовувати порядок постановки укриттів на облік, дивуються, скільки витрат і відповідальності вони мають взяти на себе на громадських засадах.