У Росії не вистачає картоплі. Що це означає для її економіки

У Росії не вистачає картоплі. За останній рік її ціна зросла найбільше з усіх харчів - на 167%.

Нестачу картоплі в країні російський президент визнав у травні під час одного з виступів. Саме тоді він згадав висловлювання Олександра Лукашенка, що навіть Білорусь усі запаси продала Росії.

Як повідомляє видання The Telegraph, після вторгнення в Україну Росія стала країною, проти якої наклали чи не найбільше санкцій у світі. Як наслідок, зростання цін на харчі та дефіцит робочої сили підтримують високий рівень інфляції, що своєю чергою спричиняє проблеми в економіці.

"Ми по суті вже на межі рецесії (економічного спаду - Ред.)", – заявив нещодавно на конференції міністр економіки РФ Максим Решетніков.

Навесні картопля подорожчала і в Білорусі, а її асортимент скоротився. Основних причин здорожчання у Білорусі дві - заморозки та державне регулювання цін.

Тим часом навіть в Україні у супермаркетах кілограм великої картоплі можна купити за євро за кілограм.

То що говорить нестача картоплі про стан економіки Росії?

На межі стагфляції

"Уповільнення економічного зростання разом із високою інфляцією ставить Росію на межу стагфляції", — пояснила The Telegraph Олександра Прокопенко, колишня радниця центрального банку Росії і наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Centre.

Це такий кризовий стан економіки, при якому стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією.

Прокопенко вважає, що тоді санкції зможуть завдати значно більше шкоди, ніж раніше. Утім, до цього моменту ще треба дійти.

Як пояснив анонімно виданню інший економіст, так звана воєнна економіка Путіна потроху зазнає краху.

На думку експерта, Росія використала свій потенціал залучення людей до армії та військового виробництва. Як наслідок, наразі кількість людей та змін, які ці люди можуть напрацювати на заводі, щоб виробляти, приміром, боєприпаси, обмежена.

Соціальний ліфт завдяки війні

На думку Тетяни Орлової з Oxford Economics, вчителі, лікарі та люди інших професій ймовірно почуватимуться гірше через високу інфляцію. Водночас війна створила нові можливості в бідних містах по всій Росії.

За її словами, багато сімей, де родичі воюють, використовують це як соціальний ліфт, адже російський уряд виплачує від 20 000 до 35 000 доларів США лише за вступ до війська.

"Ці бійці також отримують щомісячну зарплату, яка значно вища за середню. Тож сім'ї раптом можуть дозволити собі більше речей. Вони можуть внести перший внесок за нову квартиру або купити новий автомобіль", – пояснює Орлова.

Таку оцінку підтверджують й інші економісти.

Ліберальний за своїми політичними поглядами середній клас, що сформувався на початку 2000-х і працював здебільшого у приватному секторі, після російського вторгнення в Україну виїхав з Росії.

Натомість з 2022 року сформувався своєрідний новий середній клас, який отримує доходи від участі у війні та поступово розширює своє споживання, пояснюють економісти The Telegraph.

А що з картоплею?

Як пояснюють економісти, в Росії ціни на картоплю різко зросли через погані врожаї та зменшення пропозиції.

Цей популярний овоч називають товаром Гіффена - тобто таким, споживання якого парадоксально росте зі зростом ціни, порушуючи закон попиту.

Це означає, якщо люди почуваються біднішими, вони зазвичай купують більше картоплі. Це робить її незвичайним індикатором добробуту домогосподарств у країні з обмеженими перевіреними даними.

Як пояснив The Telegraph російський товарознавець Андрій Сізов, упродовж попередніх двох років бідні росіяни почали заробляти більше грошей. Тому вони могли споживати інші продукти - менше картоплі, більше м'яса та масла тощо.

Тобто навіть попри збитки для російської економіки, частина населення біднішає, тоді як інша частина все-таки багатіє.

Але оскільки довгострокові наслідки санкцій зростають, то в Путіна дуже мало шансів спровокувати черговий сплеск зростання економіки на четвертому році війни.

Водночас, як пояснила The Telegraph Тетяна Орлова, Росія поки що далека від фінансового краху і такий стан може тривати роками.

"У Росії люди мають дуже низькі очікування. Вони очікують, що їхнє життя буде важким. Вони очікують, що будуть завжди боротися та знаходити нові способи виживання. Тож це просто звичайне життя. Коли населення має дуже низькі очікування, це насправді допомагає тим, хто керує країною, робити все, що вони хочуть", – пояснює експертка.