Як стати мільйонером, прибираючи місця злочинів

Попередження: У цій історії є деталі про тілесні рідини, смерть та насильство, які можуть засмутити.

Ця робота не для вразливих.

49-річний Бен Джайлз - фахівець із прибирання в екстремальних умовах. Протягом 25 років він вдосконалює майстерність у видаленні будь-яких забруднень на місцях злочинів.

Коли Бен починав мити вікна в маленькому містечку на заході Уельсу у Британії, він навіть уявити не міг, що це стане початком його багатомільйонного бізнесу - після того, як випадково зʼясував, що на прибиранні після розчленування тіл чи ванн, повних фекалій, можна заробляти великі гроші.

"Ванна була заповнена фекаліями по вінця, унітаз теж, кухня була огидною, підлога ворушилася від бліх", – каже він.

Як же все почалося?

Бен мив вікна в Кардигані, графство Кередігіон, коли один із його клієнтів попросив його прибрати будинок, який стояв порожнім десять років.

Маючи мінімальний захист – лише поліестерову маску, – він узявся до прибирання, яке й започаткувало його справу.

Бен розповів, що, відкривши двері, відчув такий сморід, що одного із помічників знудило просто в маску.

"Ми мусили зняти маску з нього, вся блювота впала на підлогу, тож нам довелося прибирати ще й її, крім усього іншого", – жартує Бен.

Він виставив клієнтові рахунок на 2000 фунтів, і "ніхто не заперечував" – тоді він зрозумів, що натрапив на золоту жилу.

"Ми подумали: якщо можемо заробляти такі гроші на цьому, то який найгірший безлад ми могли б прибрати? Зрештою, ми могли б прибрати будь-що".

Їхнім перши замовленням був старий фермерський будинок, в якому помер чоловік і пролежав там непоміченим два місяці.

Його тіло розклалося і просочилося крізь килим, деревʼяну підлогу і дісталося бетону.

"Ми відкрили двері, і повз нас пролетіла хмара синіх мух. Ми не знали, чи переносять вони якісь патогени, і при цьому мусили спробувати видалити тілесні рідини з бетону, де вони провели два місяці. Ми діяли навмання, не мали жодного уявлення, що робимо”, - згадує Бен.

"Памʼятаю, ми мазали під ніс мазь Вікс, а один хлопець кашлянув, і з його маски вилетіли дві шкірки апельсина. Він поклав їх туди, щоб перебити запах", - додає він.

Увага: На наступному фото зображені залишки морських тварин

Бен отримав свою першу акредитацію з очищення біологічних забруднень у 2000 році – одним із перших у галузі - за видалення томатного соусу з письмового столу.

Він назвав це сміховинним, адже це ніяк не відображало реалії майбутньої роботи.

Тепер, через 25 років, його компанія ще не відмовилася від жодного замовлення – від прибирання туші 20-тонного кита до кривавих сцен і наслідків удушення, спричиненого патологічним накопиченням мотлоху. Бен бачив усе.

Але головне питання, яке всіх цікавить, коли вони дізнаються, чим займається Бен: як воно пахне?

Запах тіла залежить від кількості жиру, пояснює він, навіть якщо трупи розкладаються однаковий час.

"Якщо це літня жінка вагою близько 32 кілограмів, можна зайти в будинок і нічого не відчути. Але якщо це чоловік чи жінка вагою близько 130 кілограмів, які пролежали стільки ж, запах відчувається вже біля дверей", - каже Бен.

Вирісши в родині фермерів, які забезпечували себе всім необхідним, Бен звик стояти по коліна в гною та допомагати батькові приймати пологи вівці, з якої доводилося діставати мертве ягня.

Він залишив школу у 16 років, не мав бажання вступати до університету й хотів залишитися в Уельсі, тому почав мити вікна.

А потім відбувся його неочікуваний перехід - "коли я побачив щось жахливе, то побачив і знаки фунтів стерлінгів", каже Бен.

Те, що починалося з двох-трьох замовлень на місяць, перетворилося на 50–100 робіт на тиждень, і тепер його компанію викликає поліція, коли потрібно прибрати місце злочину.

Хоч більшість робіт вимагає численних розчинників і дезінфекційних засобів, для звичайних плям на килимі Бен покладається на базові методи – пральний порошок чи рідину і теплу воду.

"Нанесіть суміш, візьміть склянку та тріть пляму круговими рухами, тримаючи основу склянки в долоні, а її отвір – на килимі", – пояснює Бен.

"Круговий рух підіймає пляму всередину склянки, а потім можна протерти склянку зсередини, щоб видалити залишки", - додає він.

Бен навчив близько 3500 людей, але визнає, що ця робота підходить не всім – її важко залишати за порогом, і деякі випадки залишаються в памʼяті на роки.

Один із таких - коли чоловік забив до смерті свою дружину і залишив її вдома на три дні, поки сусід не знайшов її живою, але вона померла по дорозі до лікарні.

"За весь час я ніколи не бачив нічого настільки жорстокого", – каже він.

Його зустріла "жахлива картина": кров була розбризкана всюди.

"Це було трагічно на стількох рівнях. Мені було дуже шкода цю жінку. Це були освічені, професійні люди, і я досі не розумію, що могло змусити когось так відреагувати й забрати життя іншої людини", - каже Бен.

"Я не можу дозволити своєму розуму опинитися в настільки похмурому стані", - додає він.

Бен також стикався з моторошними випадками, як-от коли сімейний собака вбив немовля – "поки ми прибирали в одній кімнаті, в сусідній було чути ридання та плач".

"У такі моменти я мушу взяти і просто зробити роботу, розуміючи, що це мій обовʼязок. Я повинен виконати її й піти далі. Я пригнічую це в собі, заштовхую глибше", - додає він.

Його способи впоратися з труднощами – прогулянки вздовж пляжу, гра в гольф або догляд за своїми шотландськими коровами.

Бен зізнається, що його дружина Ліндсі та родина є його "прихистком", який допомагає впоратися з виснажливою й огидною роботою.

Лише під час написання своєї автобіографії "Життя прибиральника місць злочину" Бен нарешті відкрив свої емоції щодо побаченого.

"Здавалося, всі емоції просто вирвалися назовні. Я б не назвав це терапією, бо не можу сказати, що стало легше, але я випустив це", – зізнався він.

"У мене були заголовки для кожної історії, і коли я почав писати про кожен випадок, я почав плакати", - додає Бен.

Він дякує своїй родині за підтримку в емоційних бурях, які створює його робота.

"Я знав, що б не сталося на роботі, вдома я був у безпечному місці серед людей, яких я люблю і які люблять мене", - каже Бен.