"Розлучення для сну". Чому пари все частіше сплять окремо і як це позначається на стосунках

Все почалося під час пандемії ковіду.

Хропіння поруч неможливо було витерпіти, і Сесилія (ім’я змінено на прохання героїні) не могла заснути.

Вона постійно штрикала чоловіка, намагаючись змусити його лягти на інший бік і припинити хропіти. Але все було марно.

У 35-річної жінки просто урвався терпець. Після цього подружжя вирішило: спати разом в одній кімнаті вони більше не будуть.

"Я не могла сфокусуватися на моїй роботі, весь день почувалася втомленою. Пару ночей це можна витримати, але якщо це триває довше, жити просто неможливо", - розповідає Сесилія ВВС.

"Це не було легким рішенням – ми обидва були дуже засмучені. Але коли зрозуміли, що нарешті можемо спати, я була щасливою", - додає вона.

Сесилія та її 43-річний партнер пішли на те, що називають "розлучення для сну".

"Зазвичай вважають, що розлучення для сну буде чимось тимчасовим. Але згодом подружжя розуміє, що нарізно вони починають спати набагато краще, - пояснює Стефані Коллієр, психіатр, яка працює в американській клініці. – І цей тренд стає дедалі популярнішим".

Феномен, що поширюється серед мілленіалів

Наприкінці минулого року відома американська акторка Камерон Діаз розповіла у подкасті для Lipstick on the Rim, що вони з чоловіком не сплять в одній кімнаті.

"Гадаю, нам треба нормалізувати окремі спальні", - заявила вона.

Така відвертість викликала тисячі коментарів у соцмережах та розпалила пристрасті в медіа, але випадок із голлівудською зірковою не можна назвати поодиноким.

Згідно із дослідженням Американської академії медицину сну, проведеним у 2023 році, понад третина учасників опитування в США заявили, що вони час від часу або постійно сплять окремо від своїх партнерів для того, щоб покращити якість сну.

Особливо популярним такий тренд є серед мілленіалів (покоління, яким зараз від 28 до 42 років), - серед них кількість тих, хто спить окремо від партнера, становить 43%.

Серед тих, хто народився після Другої світової війни, між 1946 і 1965 (покоління бейбі-бумерів), таких лише 22%. Серед народжених між 1965 та 1980 (покоління Х), нарізно сплять 33%. Наймолодші, народжені між 1997 і 2012 (покоління Z), таких 28%.

"Хоча точно невідомо, чому молодші покоління більш схильні спати нарізно, можна зробити певні припущення. Одне із них полягає у тому, що вони не соромляться самої ідеї. Це зміни в культурі. Вони думають: "Якщо я спатиму краще, я почуватимусь краще. Тож чому б і ні?" - пояснює доктор Коллієр.

Історики кажуть, що спати в окремих кімнатах було властиво людям і раніше. Але в ході історії ідея нарізного спання змінювалася.

Деякі історики припускають, що подружнє або подвійне ліжко є досить сучасним явищем, яке набуло поширення під час промислової революції, коли люди почали жити у більш густонаселених містах.

Але до ХІХ сторіччя для подружніх пар було цілком звично спати в різних кімнатах.

"І чим вищим був соціально-економічний статус, тим поширенішою була ця звичка. Наприклад, так спали члени королівських родин", - каже Пабло Брокман, сомнолог із медичної школи католицького університету Чілі.

В чому переваги?

Експерти погоджуються, що є кілька переваг для пар, які вирішили спати в різних кімнатах.

"Головна полягає в регулярному і глибокому сні. А гарний сон є дуже важливим для гарного самопочуття", - пояснює доктор Коллієр.

"Якщо людина не може заснути, це позначається на всьому – від імунної системи до різних функцій організму. До того ж ви легше дратуєтеся. І у вас може навіть розвинутися певна форма депресії", - додає психіатр.

Лікар вважає, що "розлучення для сну" допомагає зробити стосунки у подружжі "здоровішими".

"Пари, які погано відпочивають, зазичай більше сперечаються, більш дратівливі та втрачають співчуття", - каже доктор Коллієр.

Сіма Косла, пульмонолог і речниця Американської академії медицину сну, погоджується із цим.

"Ми знаємо, що поганий сон може погіршувати настрій, і люди, яких позбавили сну, частіше схильні сперечатися зі своїми партнерами. Та й ставлення до тих, хто заважає гарно виспатися, може погіршуватися", - каже вона, коментуючи дослідження асоціації щодо "розлучення для сну".

"Добре виспатися вночі дуже важливо для гарного здоров’я та настрою, тому не дивно, що деякі пари вирішують спати нарізно - для кращого самопочуття", - додає вона.

А для Сесилії, як вона каже, рішення спати в окремій від її партнера кімнаті, "змінило життя".

"Це набагато зручніше. Ти краще спиш, маєш більше простору в ліжку і можеш перевертатися, не думаючи, що когось цим потурбуєш", - каже вона.

"До того ж ти можеш не прокидатися в той сам час, що і твій партнер. Ти прокидаєшся тоді, коли ти хочеш, або коли тобі потрібно".

А чи є мінуси?

Найочевидніше – те, що така практика вимагає щонайменше окремого ліжка або радше окремої кімнати, тож для більшості пар це навіть не питання вибору.

Але навіть якщо у подружжя і є фізична можливість спати нарізно, це може мати й певні негативні наслідки. Багато людей, каже експертка, побоюються, що втратять близькість із партнером.

"Стосунки, близькість страждають. Але не так серйозно. Думаю, переваги є значнішими", - каже лікар.

А доктор Коллієр пояснює: для багатьох людей, які працюють цілий день, час, коли вони наодинці із партнером, це саме тоді, коли час лягати спати.

"Тож одним із рішень може бути оптимізація часу, який вони проводять разом", - каже психіатр.

Водночас, як каже доктор Брокман, "розлучення для сну" підходить не усім парам.

"У тому, щоб подружжя спало разом, є і свої біологічні переваги. Для багатьох близький зв'язок розвивається уві сні. Наприклад, мати і немовля, зазвичай розвивають цей зв'язок під час вигодовування груддю, коли в них схожі цикли сну, аби вони могли відпочивати разом".

"Є дослідження, які свідчать, що існують пари, що сплять разом роками, і за ці роки завдяки зв’язку їм вдалося поглибити усі стадії сну. А це загалом покращує якість сну", - пояснює сомнолог.

Утім, якщо подружжя таки зважиться на "розлучення для сну", фахівці радять дотримуватися кількох порад.

"Це не працює, коли одна людина хоче цього, а інша – ні, бо це призведе до образ", - каже доктор Коллієр.

"Деяким людям не подобається спати на самоті. У таких випадках доведеться пошукати рішення, на яке погодяться обидва партнери".

Доктор Брокман підтримує це.

"Є люди, яким взагалі не подобається (спати в різних ліжках). Загалом, чоловіки частіше ставляться до цього негативно", - каже він.

Але дослідження показують, що цей тренд набуває поширення, принаймні у певних країнах.

У Британії, за опитуванням, проведеним у 2020 році, 15% пар, які живуть разом, сплять нарізно. Із них 89% - роблять це у різних кімнатах.

Ще у 2009 році дослідження Ради сну показувало, що у різних ліжках спали лише 7% пар. Тобто, частка тих, хто спить нарізно, за десять років зросла удвічі.

Тож коли йдеться про те, де хто спить, дедалі більше пар обирають своїм пріоритетом гарний нічний сон.