Загадкова історія останнього рейсу корабля, який США потопили торпедою субмарини

Ще 17 лютого ВМС Індії вітали іранський військовий корабель IRIS Dena, який зайшов у порт Вішакхапатнам для участі в міжнародному військово-морському зібранні. "Ласкаво просимо!" - йшлося в радісному дописі в соцмережах.

На фото було видно моряків у білосніжному одязі й сірий фрегат, що ковзав морською гаванню ясного дня. Хештеги містили такі слова як "мости дружби" та "об'єднані крізь океани".

Та вже через два тижні корабель, на борту якого було 130 моряків, лежав на дні Індійського океану. 4 березня його торпедував підводний човен США біля південного узбережжя Шрі-Ланки.

Спущений на воду в 2021 році, Dena був відносно новим кораблем - фрегатом класу Moudge Південного флоту Ірану. Цей флот патрулює Ормузьку протоку та Оманську затоку.

За словами міністра оборони США Піта Гегсета, судно "вважало, що перебуває в безпеці в міжнародних водах", а натомість "вмерло тихою смертю". Рятувальні команди зі Шрі-Ланки знайшли тіла щонайменше 87 загиблих. Вижило лише 32 моряки.

Затоплення знаменує собою різке розширення війни між США, Ізраїлем та Іраном. І, хоча це сталося в міжнародних водах Індійського океану та поза юрисдикцією Індії, це все ж незручний момент для Делі.

"Війна дійшла до наших дверей. Це недобре", - каже віцеадмірал у відставці Арун Кумар Сінгх.

Для деяких стратегів цей епізод має ширші наслідки для регіонального становища Індії.

Експерт з питань стратегії Індії Брахма Челлані написав на X, що торпедування США іранського військового корабля в "морському районі" Індії було "більш ніж епізодом на полі бою". Те, що сталося, він назвав "стратегічним конфузом" для Делі.

"Затопивши судно, що поверталося з багатосторонніх навчань, організованих Індією, Вашингтон фактично перетворив морські околиці Індії на зону бойових дій, що викликало незручні питання щодо влади Індії у власному дворі", – написав Челлані.

За кілька днів до знищення Dena була дипломатичним гостем ВМС Індії.

Корабель прибув до Вішакхапатнама, сонячного портового міста на східному узбережжі Індії, для участі в Міжнародному огляді флотів 2026 та навчаннях Milan – великих багатосторонніх військово-морських маневрах, покликаних продемонструвати зростаюче лідерство Індії в морській сфері.

У заходах взяли участь 74 країни і 18 військових кораблів. Делі заявили, що це демонстрація амбіцій Індії стати "бажаним партнером з безпеки" в Індійському океані.

За словами Челлані, кораблі, які беруть участь у подібних багатосторонніх навчаннях, зазвичай не несуть повного бойового боєкомплекту, якщо тільки не заплановані навчальні стрільби. Та навіть у таких випадках кораблі мають тільки строго контрольовану кількість боєприпасів, обмежених конкретними навчаннями.

Сінгх, запрошений на захід, пригадує, як бачив військовий корабель та його іранських моряків у Вішакхапатнамі за кілька днів до того, як його доля фатально змінилася.

"Я бачив хлопців, які маршували переді мною", - пригадує він іранський військово-морський контингент під час параду вздовж набережної. "Це були молоді люди. Мені дуже сумно".

Він каже, що 21 лютого кораблі зібралися і вирушили на морську фазу навчань, запланованих на 25 лютого. Серед них була і Dena.

"Що сталося далі, менш зрозуміло: корабель, можливо, повернувся в порт або відійшов після навчань. У будь-якому разі, води, де він пізніше затонув - біля Галле на Шрі-Ланці - розташовані тільки за два-три дні плавання від східного узбережжя Індії", - каже Сінгх.

Що робив корабель протягом семи днів між цими подіями - незрозуміло.

"Диво, що їм вдалося надіслати сигнал SOS"

Сінгх, який командував підводними човнами, вважає, що послідовність дій, що передували нападу, ймовірно, була простою.

Він зазначає, що США відстежують судна в океанах світу. "Вони точно знали, коли корабель вирушив і куди він прямував", – каже він. За даними аналітиків, чверть американського підводного флоту з 65-70 субмарин перебуває в морі в будь-який момент часу.

За даними ВМС Індії, іранський військовий корабель перебував приблизно за 20 морських миль (37 км) на захід від Галле - у водах, що належать до пошуково-рятувальної зони Шрі-Ланки.

За словами Сінгха, атаку, ймовірно, здійснили за допомогою однієї торпеди Mark-48. Це важка зброя, що несе близько 295 кілограмів вибухівки, яка здатна розірвати корабель навпіл.

Відеозаписи свідчать про те, що підводний човен міг стріляти з відстані 3-4 км, близько 05:30 за місцевим часом.

Наслідки були жахливими та стрімкими.

Повідомляється, що військовий корабель затонув протягом двох-трьох хвилин, залишивши мало часу на порятунок. "Це диво, що їм вдалося надіслати сигнал SOS", - каже Сінгх.

За даними ВМС Індії, сигнал прийняв Центр координації морських порятунків Шрі-Ланки в Коломбо рано-вранці 4 березня. Після цього почалися регіональні пошуково-рятувальні роботи.

Пізніше, як випливає із заяви індійських ВМС, на допомогу відгукнулася Індія.

Індійські ВМС розгорнули літак далекого морського патрулювання для підтримки пошуків і тримали напоготові ще один літак з рятувальними плотами, що скидаються з повітря.

Військово-морське судно, яке вже перебувало поблизу, досягло місця призначення до кінця дня.

Інший корабель, який відплив з південноіндійського портового міста Кочі, щоб приєднатися до рятувальної операції, продовжує прочісувати води в пошуках уламків і тих, хто вижив.

Згідно з Другою Женевською конвенцією, країни, що перебувають у стані війни, зобов'язані вживати "всіх можливих заходів" для порятунку поранених або потерпілих корабельну аварію моряків після морської атаки.

Та на практиці це відбувається тільки тоді, якщо спроба порятунку може бути проведена без серйозної загрози для корабля, який здійснив атаку.

Сінгх каже, що субмарини рідко можуть допомогти.

"Підводні човни не спливають, - каже він. - Якщо ви спливете та здасте свою позицію, хтось інший може вас потопити".

Сінгх підозрює, що швидкість затоплення - і, можливо, невелика кількість кораблів у цьому районі в той час - означали, що мало які судна поблизу могли відреагувати. "Корабель, що так швидко розламується і тоне, майже не має шансів", - каже він.

В умовах бойових дій, каже Сінгх, правова позиція жорстка і прямолінійна.

Бойові дії між США та Іраном тривали з 28 лютого, і, як стверджується, на час затоплення Deva було знищено вже 17 іранських військово-морських суден, включаючи цей корабель.

"Коли триває війна, будь-який корабель воюючої країни стає легкою здобиччю", – каже він.

Залишається багато питань. Чому іранський військовий корабель все ще перебував у водах поблизу Шрі-Ланки майже тиждень після того, як залишив військово-морські навчання Індії? Чи прямував він додому, чи виконував інше завдання? І як довго американський підводний човен відстежував його, перш ніж відкрити вогонь?

Це дипломатично незручний епізод для Делі.

Індія зблизилася із Вашингтоном в оборонній сфері, та при цьому зберігала давні політичні й економічні зв'язки з Тегераном. Війна ускладнила цей баланс.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав до "діалогу та дипломатії" для вирішення конфліктів, але безпосередньо не згадав про затоплення іранського судна і не розкритикував американський удар.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав напад "морським звірством" та наголосив на тому, що фрегат був "гостем ВМС Індії". Тим часом Шрі-Ланка взяла під контроль ще одне іранське військово-морське судно біля свого узбережжя після того, як через відмову двигуна - через день після нападу США - воно було змушене шукати порт.

Тим не менш, цей епізод викликав дискусії в індійській стратегічній спільноті. Досвідчений дипломат Канвал Сібал вважає, що хоч Індія й не несе правової відповідальності за інцидент, вона все ж відповідально морально.

"Іранський корабель не був би там, де він був, якби Індія не запросила його на навчання, – написав він на X. – Було би доречно висловити співчуття з приводу загибелі тих, кого ми запросили".

Інші, як-от Челлані, сформулювали це питання в більш стратегічному ключі.

Він назвав це ударом по морській дипломатії Індії.

Торпедування фрегата на "морському задньому дворі Індії", каже він, підірвало імідж Делі як "пріоритетного партнера з безпеки" в Індійському океані. Імідж, який Індія так старанно будує.

"Одним торпедним ударом американська жорстка сила пробила ретельно вибудовану Індією м'яку силу, - каже Челлані.

У той час як дебати продовжили набирати обертів, офіційна реакція Індії все така ж обережна.

Міністр закордонних справ Субраманьям Джайшанкар заявив на платформі X, що він провів телефонну розмову з Аракчі, а також опублікував фото зустрічі із заступником міністра закордонних справ Ірану Саїдом Хатібзаде на саміті з питань зовнішньої політики в Делі.

Для військового історика Сріната Рагхавана юридична позиція зрозуміла: як тільки іранське судно покинуло береги Індії, Делі не несла жодної формальної відповідальності.

Однак стратегічний меседж важче ігнорувати.

"По-перше, розширення географії цієї війни. По-друге, обмежені можливості Індії впоратися з її наслідками", - каже Рагхаван.

"Насправді ВМС США зробили попереджувальний постріл, і він стосується всіх регіональних гравців, включаючи Індію".