В уряді розповіли, чи повертатимуть чоловіків з-за кордону примусово

Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону, сказала у Брюсселі в інтерв'ю Deutsche Welle Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Так чиновниця прокоментувала питання про припинення надання консульських послуг за кордоном, у тому числі неможливість продовжити дію закордонних паспортів.

МЗС раніше пояснювало, що тепер чоловіки зможуть отримати закордонний паспорт тільки в Україні, хоча це не стосується людей з інвалідністю, багатодітних батьків та інших категорій чоловіків, які під час війни можуть виїжджати за кордон.

Чоловіки за кордоном можуть відновити консульські послуги після того, як оновлять дані в ТЦК. Про це йдеться у новому законі про мобілізацію, але він вступить в дію тільки 18 травня, а консульські послуги призупинили вже минулого тижня.

Як зараз за кордоном оновити дані в ТЦК, і чи обов'язково для цього їхати в Україну, поки що не ясно.

Стефанішина запевнила, що оновлення даних в ТЦК не означає автоматичну мобілізацію на фронт.

"Україна ухвалила закон про мобілізацію і ми маємо розуміти, у якому обсязі ми можемо заміняти хлопців на фронті. Йдеться про потенціал мобілізації - облік і інформацію. І це першочергова мета нашого рішення", - заявила віцепрем'єрка.

Водночас Стефанішина повідомила, що українська влада обговорить питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном з єврокомісаркою з питань внутрішніх справ і міграції Ілви Йоганссон, яка в травні приїде в Україну.

Чинний механізм тимчасового захисту в ЄС діє до березня 2025 року.

"Тому обмежень і примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку в країну, яка воює, не буде. Але у питаннях війни немає приємних рішень і давайте не забувати, що війна триває, ми маємо її виграти", - наголосила Стефанішина.

А що кажуть інші країни?

Стефанішина не говорила про те, чи пропонуватиме українська влада представникам ЄС внести щось нове в механізм тимчасового захисту українців у ЄС, зокрема для чоловіків призовного віку.

На думку президента Литви Гітанаса Науседи, Україна повинна мати засоби, щоб "запросити своїх молодих чоловіків служити батьківщині". Прем'єрка країни Інгріда Шимоніте вважає, що Литва може допомогти Україні з цим завданням.

"Ми, напевно, могли б шукати способи, щоб переконатися, що людина виконала свій мобілізаційний обов'язок або звільнена від нього, коли розглядаємо питання про продовження посвідки на тимчасове проживання", – припустила литовська прем'єрка.

Проте Шимоніте додала, що це має обговорюватися на рівні ЄС, тому що механізм тимчасового захисту для українців у всіх країнах союзу однаковий.

Натомість в Естонії підтримки Україні в рішенні щодо чоловіків не висловили.

Радниця відділу політики громадянства і міграції МВС Аннелі Вікс сказала, що мобілізація – це питання, яке стосується України та її громадян.

"Міністерство внутрішніх справ не має плану примусової репатріації громадян України, які законно проживають в Естонії, втекли через війну, в тому числі громадян України, які належать до цільової групи можливої української мобілізації", - пояснила вона.

Уряд Польщі заявив, що врахує рішення України про призупинення консульських послуг для чоловіків 18-60 років у загальному рішенні про продовження тимчасового захисту для громадян України, яке на етапі підготовки.

На питання, що, коли український уряд проситиме Польщу не продовжувати дозвіл на проживання для чоловіків віком 18-60 років, заступник міністра закордонних справ Анджей Шейну відповів так: "Ми точно не будемо захищати ухилянтів".

Він запевнив, що в такому випадку переконає керівника МЗС Радослава Сікорського не продовжувати ці дозволи. Але, додав Шейну, "офіційної позиції з цього приводу немає, тому що не було комунікації українського уряду з урядом Польщі".

Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш сказав, що якщо Україна звернеться – Польща допоможе їй з питанням чоловіків. Але важливо, підкреслив він, "щоб це були рішення на європейському рівні".

За його словами, "переговори між Києвом і Брюсселем на цю тему тривають". "Рішення на європейському рівні забезпечать повну ефективність цієї дії, і ми зацікавлені в таких рішеннях", – підкреслив міністр.

Але водночас там непокояться, як зміни у законі про мобілізацію вплинуть на українських студентів у Польщі.

"Оскільки вони почали навчання в Польщі – зараз вони на другому чи третьому курсі, було б добре, щоб вони закінчили навчання", – пояснив міністр науки і вищої освіти Даріуш Вєчорек, додавши, що хоче поговорити про це з українським міністерством освіти і польським МЗС.

У Німеччині заявили, що громадяни України, які отримують або продовжують у Німеччині тимчасову посвідку на проживання, не обов’язково повинні мати для цього чинний український закордонний паспорт.

Посадовець повідомив, що право на перебування у Німеччині та всі пов'язані з цим можливості, в тому числі можливість виїзду за кордон, залишаються незмінними - попри рішення українського МЗС.