Битва за телевізор Польщі. Як уряд Туска переміг у боротьбі за першу кнопку телебачення

Польське суспільне телебачення (TVP) довго називали рупором пропаганди колишньої влади. Зараз ситуація змінилася, але те, як саме відбулися ці зміни і до чого вони можуть призвести, ставить перед польським суспільством та владою нові питання.

Станом на кінець 2023 року польське суспільне телебачення (TVP) було пропагандистським рупором тодішньої влади, правоконсервативної партії "Право і справедливість".

Підсумкові випуски новин на "першій кнопці", телеканалі TVP1, часом виглядали як добірка сюжетів, які по черзі вихваляли геніальність уряду таврували його опонентів на чолі з уособленням чистого зла, "німецьким агентом" Дональдом Туском.

Державне телебачення, на яке фактично перетворився суспільний мовник, виконувало пропагандистську функцію, навіть якби глядач вирішив подивитися його без звуку.

"Червоні рядки" внизу екрану з лаконічними і максимально зрозумілими меседжами на кшталт "Світ заздрить економічним успіхам Польщі" або "Туск проти польського суверенітету" стали не лише окремим "брендом" TVP, але й об'єктом незліченних мемів.

Проведене минулого року соцдослідження показало, що лише 21% поляків вважали новини на держТБ такими, що відображають реальну картину дійсності в Польщі. Незгоду із цим твердженням висловлювали 69% респондентів.

Перед парламентськими виборами, що відбулися у жовтні минулого року, представники опозиції проголошували наведення порядку на TVP одним зі своїх першочергових завдань після приходу до влади.

"Нам потрібно буде рівно 24 години для того, щоб ПіСівське телебачення перетворилося на суспільне", - говорив у одній з передвиборчих промов Дональд Туск.

Перемога опозиції на виборах спочатку шокувала держтТБ. Спостерігачі не могли приховати зловтіхи, коли у першому після оголошення підсумків голосування випуску новин на TVP1 їхня незмінна ведуча Данута Голецька звернулася до присутніх у студії представників опозиції "Дорогі" і – нечувана справа – навіть один раз перебила депутатку від "Права та справедливості".

Але вже за кілька днів держТБ повернулося до своєї звичайної риторики.

Передача влади у Польщі тим часом затяглася. Уряд Дональда Туска розпочав роботу лише 13 грудня, майже через два місяці після дня голосування.

Міністром культури – саме це відомство відповідає за функціонування суспільного телебачення – став Бартломей Сенкевич. Коментатори жартували: колишнього міністра внутрішніх справ, підполковника-спецслужбіста у відставці поєднувало з культурною сферою хіба що те, що у 1905 році його прадід отримав Нобелівську премію з літератури.

А вже серйозно додавали: місією Сенкевича стане чистка авгієвих конюшень на TVP. Впорається – вже влітку поїде у відрядження до Європарламенту, а в Мінкульт прийде ближча до цієї сфери людина.

Часу на розгойдування нової влади знадобилося небагато. Вже наступного дня після затвердження уряду Дональда Туска журналістів TVP не включили до пулу польської делегації на саміт ЄС. А вже за тиждень події навколо телебачення почали стрімко розвиватися.

"До самого кінця"

19 грудня Сейм ухвалив постанову, в якій закликав усі державні органи негайно докласти зусиль для того, щоб громадяни Польщі могли реалізувати конституційне право на інформацію, а суспільні ЗМІ почали працювати в атмосфері незалежності, об'єктивності та плюралізму.

Ще під час обговорення цього документа депутати від "Права та справедливості" вирішили, що такі формулювання не несуть нічого доброго держТБ.

Близько сотні з них, не чекаючи самого голосування, залишили Сейм і поспіхом попрямували до двох варшавських будівель. На вулиці Воронича розташовувався головний офіс TVP, на площі Повстанців – його інформаційна редакція. Кілька десятків парламентарів на чолі з лідером ПіС Ярославом Качинським провели ніч у холах цих будівель.

Вранці 20 грудня на сайті Міністерства культури Польщі з'явилася лаконічна новина. Відомство інформувало, що, ознайомившись із прийнятою напередодні постановою Сейму, міністр призначив новий склад наглядових рад громадського телебачення, радіо та державної інформагенції.

Прізвища нових керівників у новині не вказувалися. Тому, коли до холу головного офісу TVP увійшов молодий чоловік з папочкою під рукою і відрекомендувався новим керівником суспільного телебачення, депутати від ПіС накинулися на нього зі звинуваченнями. Вони мали всі підстави для обурення: юридичне обґрунтування для рішення про зміну влади на держТБ з самого початку було дуже спірним.

Але головні події у цей час відбувалися в іншому місці. Об 11:18 ранку з ефіру по всій країні зненацька зник сигнал TVP Info – інформаційного каналу держТБ, що його називали головним рупором держпропаганди. Замість новин глядачам увімкнули польський комедійний телесеріал "Ранчо". Припинив роботу і мобільний додаток телеканалу.

На першій кнопці польського телевізора – каналі TVP1 – не вийшов в ефір випуск новин, запланований на 12:00, замість нього глядачі побачили заставку з логотипом телеканалу у супроводі приємної музики.

Наступною у програмі TVP1 йшла передача про село під назвою "Агробізнес". Вона почалася за планом, але раптом замість кадрів з засіяним полем на екранах з'явився ведучий новин Адріан Борецький. Він стояв за пюпітром і спішно застібав ґудзик на своєму піджаку.

"Ми розпочинаємо спеціальний випуск новин, – схвильовано сказав Борецький. – Новин, які ми повідомлятимемо вам до самого кінця… Такого ще в польській історії не було. Ймовірно, польські ЗМІ були захоплені…"

На цих словах Борецький зник з екранів: його змінив логотип TVP з новорічною ялинкою.

Журналісти "старого" телебачення ще кілька годин намагалися вести мовлення у форматі живих трансляцій у фейсбуці. Приблизно о 14.30 ці спроби припинилися. Влада на держканалах остаточно змінилася.

"Твіттер наш, ефір ваш"

Незабаром після цього політики ПіС зняли чергування з холу офісу TVP на Воронича. Водночас станом на 11 січня вони продовжували займати будівлю інформслужби на площі Повстанців. У ПіС вважають усі останні зміни на держТБ незаконними.

10 січня нові керівники TVP оголосили, що закривають офіс на Повстанців. Попри це, у будівлі досі постійно перебуває колишній ведучий старого TVP Міхал Адамчик. За версією ПіС, саме він зараз є легітимним главою суспільного телебачення.

Адамчик та його соратники досі контролюють твіттер TVP Info (майже 860 тисяч підписників). Вони регулярно оновлюють його зверненнями про нелегітимність захоплення незалежних ЗМІ та критикою "режиму Туска".

Тим часом ще 21 грудня, наступного дня після зміни влади на держТБ, в одному з варшавських ресторанів пройшло редакційне планування нової випускової групи нового випуску новин на TVP. Увечері того ж дня він вийшов в ефір під зміненою назвою. Замість старої Wiadomości ("Новини"), що в останні роки стала символом незбалансованої та недостовірної інформації, новий випуск називався "19:30", за часом свого виходу в ефір.

Оскільки основні студії та архіви новинної редакції розташовані в будівлі на Повстанців, яку нова телевлада не контролює, перші випуски новин, пишуть польські спостерігачі, готувалися явно в партизанських умовах.

"У виробництві деяких інтерв'ю явно не брала участь людина, яка відповідала за макіяж гостей, і це було дуже помітно, - йдеться в рецензії на перший випуск "19:30" на порталі OKO.press. – Частина зйомок справляє враження суто аматорських".

Втім, кажуть співрозмовники ВВС, у наступних випусках картинка виглядала вже помітно краще, а головне – у сюжетах новин отримали можливість висловитися представники не лише партії влади. Увечері 29 грудня повноцінне мовлення – також у дещо спартанських інтер'єрах – відновив інформаційний канал TVP Info.

А 6 січня в ефір ранкової програми на "першій кнопці" країни прийшли пара геїв та пара лесбійок. Дискусія про можливе ухвалення в Польщі закону про одностатеві партнерства та ще й за участю самих членів ЛГБТ-спільноти ще недавно була немислимою в країні, колишня влада якої не раз відзначалася гомофобською риторикою.

Журналістські трансфери

Вже з перших днів після зміни влади на держТБ у Варшаві можна було спостерігати "велике переселення журналістів".

Частина "зірок" "старого" TVP на чолі з ведучою підсумкового випуску новин Данутою Голецькою та господарем ранкового шоу Міхалом Рахонем почали вести ефіри на TV Republika – досі невеликому телеканалі, який ще до зміни влади відкрито симпатизував "Праву і справедливості". Рейтинги цього каналу за останні тижні зросли майже в тридцять разів, за деякими даними, він увійшов до трійки найпопулярніших телеканалів Польщі.

Інша річ, що за цей час він втратив кількох великих рекламодавців – наприклад, Ikea. Це сталося після того, як публіцист Марек Круль, коментуючи в ефірі Republika міграційну політику ЄС, заявив, що у Німеччині мігрантів чипують як собак. "Хоча, звичайно, дешевше було б витатуювати їм номери на лівій руці, тоді їх легко було б знайти", - додав Круль.

Втім, це вже зовсім інша історія. Галузеві ЗМІ тим часом почали повідомляти про те, що на держТБ переходять десятки журналістів із комерційних телеканалів, газет та радіостанцій. Видання Wirtualne Media з посиланням на свої джерела повідомило, що один із найбільших телехолдингів Польщі TVN (належить американському концерну Warner Bros Discovery) скасував для кількох своїх співробітників, які побажали перейти на TVP, прописану в їхніх контрактах заборону на роботу в ЗМІ протягом пів року після звільнення.

ЗМІ повідомляють, що нові керівники телебачення розпочали юридичну підготовку до звільнення десятків кореспондентів. Залишаться в ефірі, схоже лише лічені обличчя "старого" TVP. Наприклад, колишній міжнародний кореспондент Міхал Чапський зараз веде репортажі з Сейму та з-під президентського палацу.

Менше пощастило ведучій новин Ельжбеті Живьол. Після того, як вона одного разу з'явилася в ефірі "нових" новин, у твіттері з'явилося чимало коментарів, які закликали нинішню владу держТБ перервати співпрацю з "колаборанткою".

"Я творю колектив, який є сумішшю старих та нових людей. (Тут) працювало безліч чудових професіоналів: редакторів, продюсерів, які прийшли сюди ще до 2016 року. Це професіонали, які вміють робити новини і колись творили досконале телебачення", - пояснював в інтерв'ю журналу Polityka новий керівник каналу TVP Info Павел Москалевич.

Втім, визнав він, у випадку з Живьол "ми послухалися голосу глядачів і прибрали її з ефіру".

Новий поворот у дискусіях довкола цієї теми настав наприкінці грудня. Тоді депутат Сейму від провладної "Громадянської платформи" Даріуш Йонський надіслав до TVP запит з проханням оприлюднити розміри зарплат колишніх зірок суспільного телеканалу.

Виявилося, що редактор інформаційного підрозділу TVP Міхал Адамчик за неповний 2023 рік отримав від держави приблизно 1,5 млн злотих (приблизно 350 тисяч доларів), його заступник, 35-річний Себастьян Перейра – 440 тисяч злотих (100 тисяч доларів). Марцін Тулицький, відомий, зокрема, документальним фільмом "Вторгнення", в якому стверджував, що ЛГБТ нападають на католицьку церкву і прагнуть легалізувати педофілію, торік заробив 714 тисяч злотих (170 тисяч доларів).

"Деякі з них заробляли в сорок разів більше, ніж вчителі… Чи повинні вони будуть віддати ці гроші державі? Радше так", - написав у твіттері Дональд Туск.

Ліквідувати не можна контролювати

Поки нова телевізійна влада формувала нові редакції держтелеканалів і потихеньку освоювала ефір, "боротьба за телевізор" тривала в політико-юридичній площині.

В останні дні минулого року Сейм ухвалив закон, який виділяв на потреби суспільних мовників близько 3 млрд бюджетних злотих. Президент Анджей Дуда, який і так спостерігав за подіями навколо держТБ без ентузіазму, наклав на цей закон вето.

Але, схоже, уряд Туска чекав саме такої реакції Дуди. Міністр культури Сенкевич негайно оголосив про початок процедури ліквідації TVP – формально через брак грошей на функціонування телебачення. Дональд Туск заявив, що наразі TVP фінансуватиметься з резервного фонду бюджету.

В результаті юридична ситуація навколо TVP виявилася заплутаною до краю.

З одного боку, його начебто ліквідують. При цьому, ніби підморгує влада, рішення про ліквідацію держТБ будь-якої миті може бути відкликане. З іншого боку, кажуть юристи, суспільне телебачення у Польщі не можна ліквідувати за визначенням, його існування прописане у законодавстві країни.

"Рішення про ліквідацію може слугувати проведенню глибокої реструктуризації (держТБ), – вважає журналістка порталу OKO.press Домініка Ситницька. – Під час стану ліквідації процедурно легше проводити ті ж кадрові чистки. Для правлячої коаліції ця ситуація додатково вигідна, що більшим буде замішання навколо цієї теми, то більше часу у них буде на те, щоб отримати повний контроль над ЗМІ".

Цього тижня суд у Варшаві відмовився реєструвати зміну керівництва держТБ, про яку 20 грудня оголосило міністерство культури. Здавалося б, ПіС може святкувати перемогу? Але ні, новий гендиректор TVP Пьотр Земла заявляє, що оскільки телебачення перебуває у стані ліквідації, то це судове рішення "не має жодної цінності в сенсі формування реальності".

За юридичною казуїстикою ховається головне: весь цей час ефіром держТБ керує (і продовжуватиме керувати) "нова команда".

Мета виправдовує засоби?

З перших днів конфлікт навколо TVP став причиною палких суперечок про те, які методи можна застосувати державі та журналістській спільноті для того, щоб змінити нездорову ситуацію, яка, на загальну думку, склалася в польських держЗМІ.

Факт – напередодні зміни влади колишнє керівництво Польщі цілеспрямовано ухвалювало рішення, які повинні були максимально ускладнити можливі майбутні зміни на телебаченні. Спостерігачі погоджуються: якби уряд Туска вирішив змінювати керівництво держТБ, неухильно дотримуючись закону, це зайняло б місяці, якщо не роки.

Але чи виправдовує це дії міністра культури Сенкевича, який творчо інтерпретував право, своїм одноосібним рішенням змінивши телевізійне начальство?

Польське суспільство не має однозначної відповіді це питання. Одні, відповідаючи на нього, пропонують згадати події восьмирічної давності. Тоді ПіС, щойно прийшовши до влади, блискавично змінив керівництво суспільних мовників за допомогою дискусійного закону, який потім було визнано неконституційним. Відповідно, зараз колишній владі гріх скаржитися на те, що проти неї застосовують такі самі "креативні" методи.

Другі – скажуть, що градус ненависті на польському держТБ був настільки високим, що зміна цієї ситуації була просто обов'язком нової влади, виконання якого не могло відкладатися на місяці.

Треті – згадають про величезний суспільний тиск на уряд Туска. Торік у жовтні нова влада отримала від польського суспільства небачений кредит довіри.

"Наведення порядку (на суспільному телебаченні) чекали мільйони людей. Зникнення ведучих, журналістів та чергових експертів з його ефіру для багатьох стало прикметою кінця певної доби в польській політиці", - говорив в ефірі подкасту Polityka Insight публіцист Войцех Шацький.

Але є й думка професора-конституціоналіста Варшавського університету Ришарда Пьотровського, яку він висловив в інтерв'ю газеті Rzeczpospolita: "Мета не виправдовує засоби, навіть якщо ця мета – виконання передвиборчих обіцянок, продиктованих переконанням про необ'єктивність громадських ЗМІ, та емоції, які випливають з цього переконання".

Зрештою, значна частина польського суспільства взагалі вважає, що події на телебаченні – це чистий бандитизм та білорусизація Польщі, а Дональд Туск подібними прецедентами несе до Польщі "русский мир".

"(Події на TVP) – це ніби як позбавитися галасливого сусіда-хулігана. Ти приходиш з роботи, а його немає. Але відчуття полегшення не звільняє тебе від необхідності задуматися про те, що, власне, сталося", - пише на порталі OKO.press публіцист Пьотр Пацевич.

Сам він – і, до речі, низка інших коментаторів – відповідає на це запитання так: оцінити останні події навколо TVP можна буде лише за тим, які вони принесуть результати. Іншими словами, чи не з'явиться на місці телебачення, яке прославляло ПіС та клювало Туска, його дзеркальне відображення – яке возвеличуватиме нову владу і множитиме на нуль партію Ярослава Качинського.

Чисто теоретично шансів на такий розвиток подій, здається, небагато. Нинішня владна коаліція складається одразу з чотирьох партій, і монополізація впливу на суспільне мовлення може виявитися непосильним завданням, навіть якщо у когось виникне подібна ідея.

Не варто забувати і про те, що збудувати нову пропагандистську машину на місці старої заважатиме президент Анджей Дуда, який у своєму новорічному зверненні дуже жорстко охарактеризував події навколо TVP.

"Вони знищать Польщу"

Проте конфлікт навколо ЗМІ став одним з індикаторів складніших процесів, які зараз відбуваються в Польщі.

Ще минулого тижня партія ПіС, що залишається найпопулярнішою в країні – її підтримують близько третини поляків, – закликала своїх прихильників вийти на демонстрацію протесту проти захоплення вільних ЗМІ у центрі Варшави ввечері 11 січня.

Вже під час підготовки до цієї акції список її вимог розширився: до них додалося звільнення арештованих напередодні відомих політиків ПіС Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка.

Ще за кілька днів до акції у ЗМІ вистачало скептичних коментарів щодо її перспектив.

"Зараз у суспільстві немає емоції, яка б могла масово вивести людей на вулицю. Що вони захищатимуть? Величезну зарплату Міхала Адамчика?" - запитував в ефірі радіо Tok FM публіцист Марцін Целінський.

Проте у четвер на вулиці польської столиці, попри сніг і мороз, вийшли десятки тисяч людей. Варшавська мерія оцінила чисельність акції у 35 тисяч людей, організатори мітингу озвучували цифри у 200 чи навіть 300 тисяч.

Учасники цього мітингу виглядали інакше, аніж ті, яких влітку та восени минулого року виводив на вулиці Дональд Туск. Ці були радше середнього віку – молоді на акції було відносно мало. Часто це були мешканці провінції (ПіС організував підвіз до столиці своїх прихильників). У руках вони тримали не лише біло-червоні польські прапори, а й образи Ісуса Христа.

Як виявилося, для багатьох з них ця акція стала єдиним способом висловити протест не просто проти подій навколо TVP, а проти того, що відбувається в країні загалом.

"За цієї влади Польщі загрожує зникнення. Польщі при них не стане взагалі, вони все знищать", - казала ВВС учасниця протесту Барбара.

"Ті, кого обрала молодь, – це велика помилка. Ми не згодні з усім, що робить ця влада. Вони порушують Конституцію, порушують закони. Ми виходитимемо на протести знову і знову, поки влада не зміниться", - переконує літня пара, пан Бартек та пані Бася.

Такі настрої цілком на руку "Праву і справедливості", чий лідер Ярослав Качинський закликав своїх соратників "захищати Польщу" від "непольської влади" Туска.

За початковим планом, марш протесту мав пройти від Сейму до будівлі інформслужби держТБ на площі Повстанців. Але плани організаторів змінилися, і в результаті акція закінчилася перед канцелярією прем'єра.

Тут її учасники дали собі волю з радикальними гаслами: "Адольф Туск має піти", "Руда ворона не переможе орла", "Руда ганчірка не доживе до літа" (польською мовою ці кричалки звучать у риму, а "рудим" політики ПіС часто називають Дональда Туска).

Марш прихильників ПіС, лише формально приурочений до подій навколо держТБ, показав, що після останніх подій реалізацію своєї головної передвиборчої обіцянки новій владі – загальнонаціонального примирення та закінчення "польсько-польської" політичної війни — доведеться відкласти до кращих часів.

А з огляду на те, що Польща увійшла до періоду практично безперервної виборчої кампанії – у квітні тут відбудуться місцеві вибори, у липні пройдуть вибори до Європарламенту, а на наступний рік заплановані вибори президента – ці "кращі часи", швидше за все, скоро не настануть.

За участю Діани Куришко.